Пастух побачив вовка, який увірвався у череду й розтерзав багато овець. Звір був дуже сабоний, і собаки не могли з ним упоратися. Якийсь час через пастух піймав цього вовка у капкан і нацькував на нього собак. Поки собаки терзали хижака, пастух присуджував: " Про найлютіший зі звірів! Куди поділася твоя сила, якої ти мав недавно? Ти навіть не можеш протистояти собакам".
Мораль цієї байки ясна: кожний сабоний у своїй справі лише при певних обставинах.