Мудрий суддя

14-07-2016, 15:37 | Афганські казки

Один юнак, їдучи у далекі країни, приніс старому сто рупій. Віддав він їх йому на зберігання й виїхав.

Чи Багато, чи мало часу пройшло - невідомо. Але коли юнак повернувся на батьківщину й попросив старого повернути йому сто рупій, той зі злим сміхом відповів:

- Твоя наївність радує шакалів. Я не брав у тебе ніяких грошей. Ступай своєї дорогою!

Юнак зовсім було розгубився, але добрі люди навчили його. "Піди, говорять, до судді й поскаржся на хитрого старого!"Так юнак і зробив. Суддя викликав до себе старого й запитує:

- Брав ти гроші у юнака, який сидить прямо перед тобою? Заплакав старий, упав на коліна, заблагав:

- Великий аллах бачить, не брав я ніяких грошей! Невже я буду брехати з моєю сивою бородою?!

Потім суддя запитав юнака:

- А у тебе є свідки?

Юнак негативно покачав головою.

- Добре. А де ти давав старому гроші? - Так під одним деревом.

- Піди до того дерева й скажи, що я викликаю його на допит. Заблагав юнак:

- Як же я скажу це дереву, про мудрий суддя?

- Ось тобі моя печатка. Пригрози йому! Скажи, що, якщо не прийде, пускай потім на собі нарікає.

Смутно поплівся юнак до дерева, а старий, затаївши у бороді посмішку, залишився його чекати.

Пройшло з півгодини. Глянув суддя на сонце й запитує старого:

- Ну як, дійшов він до того дерева?

- Немає ще, - смиренно відповів старий.

- Так, так, - посміхнувся суддя. Пройшов ще година.

- Ну, а тепер прийшов він до дерева? - запитав суддя.

- Прийшов, - відповів старий.

- Так, так, - посміхнувся суддя.

Нарешті, юнак повернувся, віддав судді печатка й смутно сказав:

- Дерево не пішло із мною, про мудрий суддя.

- Дерево приходило, про чесний юнак! - заперечив суддя.

- Як приходило? - викликнув старий.- Чому я його не бачив? Або у мене око немає?

На це суддя йому відповів так:

- Ока у тебе є. Але пам'ятаєш, я запитав тебе, чи дійшов юнак до дерева, і ти мені сказав "ні"?

Старий кивнув головою.

- А пам'ятаєш, я запитав тебе, чи вертається юнак, і ти сказав "так"? Якщо ти не брав грошей під тем деревом, то як же ти міг знати, де воно і як довго уводити, увести до ладу нього йти?!

Злобливо плюнув старий на землю, витягся з кишені сто рупій і кинув їх до ніг юнака.

Зараз ви читаєте казку Мудрий суддя