Розповідають, що одного разу падишах без слуг і без звиті вийшов з міських воріт. Та зустрів йому Алі Мухаммед — людей, відомий своєю веселою й зухвалою вдачею.
Володар зупинив Алі Мухаммеда й звернувся до нього з таким питанням:
- Скажи мені, чи жорстокий падишах у вашій країні? Алі Мухаммед відповів:
- Жорстокий — це не те слово. Звір! Тоді падишах запитав:
- А ти мене не довідаєшся?
- Звідки я можу тебе знати, чужоземець? Падишах насупився:
- Так знай же, незначний: ти говориш зі своїм падишахом. Та ти образив його.
- Ну ось бачиш! - безтурботно відгукнувся Алі Мухаммед.- Виходить, недарма усе говорять, що я божевільний: нікого не довідаюся, навіть мого володаря, який хоч і твердий, але ж не настільки, щоб стратити божевільного.
Падишах похмуро посміхнувся:
- Правдиві й розумні твої мовлення. Воістину вони занадто правдиві, надто розумні — просто не можна повірити, що ти божевільний. Ти прикидаєшся! Та стратити тебе за цю неправду буде зовсім не жорстоко, а лише справедливо!
Але Алі Мухаммед і отут найшовся:
- Про володар, я не смію сперечатися з тобою, однак ти сам із собою сперечаєшся: спершу визнав, що я сказав правду, а потім не повірив, що я божевільний. Але хіба хто-небудь, крім божевільного, стане говорити правду володареві?..