Були у одному будинку дуже скупі хазяї. Зайшов якось до них солдат і попросився переночувати. Хазяї відмовили. Солдат навмисно походив по селу й знову у цей будинок зайшов. Побачив у дворі хазяїна.
- Багато вас, нічліжників, - говорить хазяїн, - тільки що один солдат приходив проситися, а тепер уже й другий прийшов. Не тримаємо ми постояльців! А солдат глухим прикинувся, говорить:
- Спасибі, спасибі! - Та зайшов у хату. Поклонився господарці:
- Хазяєчка, мене хазяїн переночувати покликав, ось я й прийшов.
- Не пускаємо ми нічліжників, - говорить господарка.
- Спасибі, спасибі, - відповідає солдат. Прийшов хазяїн, а господарка йому:
- Навіщо ти цього нічліжника пустив?
- Не пускав я його, - говорить хазяїн.- Я йому відмовив, але він, видне, глухий, не зрозумів. Коли сядемо вечеряти, не клич його до стола.
- Ні, немає! Та ти теж з ним не заговорюй. Зібрала господарка на стіл,
Мовчачи сіли вечеряти. А солдат на крамниці сидить, дивиться на них. Хазяїн забув про угоду, повернувся до солдата й запитує:
- Ти звідки родом-те?
- Спасибі, спасибі, - говорить солдат і моторно сідає за стіл. Після вечері хазяїн звертається до дружини:
- Ранком я рано у ліс поїду, а ти напечи млинців, поки солдат ще спить. А коли він іти буде, не забудь побрати з нього гроші за нічліг.
Солдат чує ця розмова й думає про себе: "Мене не обдурите!"Ранком хазяїн устав раненько, поїв млинців і поїхав у ліс. Господарка залишилася млинці пекти. А солдат нишком дивиться на неї. Коли господарка напекла більшу гірку млинців, він устав, одягся, побрав свій мішок, начебто зібрався йти. Господарка жбурнула сковорідку на шесток, вчепилася солдатові у плече:
- За нічліг гроші давай!
- Спасибі, спасибі, хазяєчка!- говорить солдат і сідає млинці є. З'їв солдат усі млинці й говорить:
- Спасибі, спасибі.
Сам сіл на крамницю й думає: "Нехай ще напече млинців". Господарка напекла, а солдат знову нібито зібрався йти. Побрав свій мішок під мишку й говорить:
- Спасибі тобі, хазяєчка, за пригощання й за нічліг. А господарка у відповідь:
- Їв так спав, так знай і гроші платити!
- Що? Млинці мені із собою побрати? Спасибі, спасибі, добра господарка, - сказав солдат, побрав, що залишилися млинці й вийшов. Приїхав увечері хазяїн, господарка й говорить йому:
- Ну й нічліжник! Їв, пив, ніч переспав, а грошей не заплатив та ще
Усі млинці із собою захопив. Жодного нічліжника ніколи більше не пустимо!