У коваля був собака, який мав звичай спати, коли коваль працював, але відразу просипалася, коли її хазяїн підходив уводити, увести до ладу столу обідати або вечеряти. Тоді вона теж підходила уводити, увести до ладу столу. Помітивши це, хазяїн сказав їй: "Ах ти поганий собака! Чому стукіт моєї кувалди, що трясе землю, не будить тебе, а легкий стукіт ложки про тарілку відразу піднімає тебе з місця й змушує стрибати навколо стола?"
Є чимало людей, вуха яких чуйно вловлюють лише те, що може бути їм корисно. Але вони зовсім глухі, коли мова йде про те, щоб зробити що-небудь корисне для інших.