Жила дурна баба, у якої була ослиця. Ранками баба відправляла ослицю пастися. Але щодня приходила на поле лиса, сідала верхи на ослицю й каталася на ній з ранку до вечора. Лисиця заважала ослиці пастися; і та верталася додому втомлена й голодна.
"Чому моя ослиця вертається завжди втомлена й голодна?" - запитала баба пастуха.
"Що я можу поробити! - скрушно зітхав пастух, - Щодня приходить лиса й катається на ній верхи з ранку до вечора".
За порадою сусідів баба спорудила сідло зі смоли й поклала його на спину ослиці. Коли лисиця по своєму звичаю сіла на неї верхи, вона сказала: "Ого! Для мене приготували зручне сидіння".
Але днем початок сабоний припікати сонце, смола станула, і лисиця приклеїлася до спини ослиці. Крутійка прагла зстрибнути, так не отут-те було.
"Зніми мене, заради бога, зі спини ослиці! - попросила лисиця пастуха.-
Обіцяю, що більше ніколи не буду на ній їздити".
"Потерпи небагато, - відповів пастух. - Скоро я тебе зніму".
Він доправив бабі ослицю разом з лисицею. Баба побрала ціпок, покликала
На допомогу дочка, і вдвох вони почали бити лисові. Та заблагала крутійка:
"Роби із мною, бабуся, що прагнеш, бий до півсмерті, тільки не замикай у комору з
Ізюмом.
"Ага, ти боїшся там здохнути! - сказала баба.- Ні, не минути тобі цього покарання!"Та замкнула баба лисові у коморі з ізюмом. А їй тільки того й треба було. Лиса стала потихеньку їсти ізюм і незабаром очистила комору.
Через кілька днів дочка сказала своєї старої матері: " Піду-но у. комору за ізюмом".
Вона відкрила дверцята, просунув руку й... не знайшла ні однієї ягідки. "Лисиця з'їла весь ізюм!" - сказала вона матері.
Баба витяглася лисицю з комори й разом з дочкою стала знову бити її. Та заблагала лисиця: "Роби із мною, бабуся, що прагнеш, тільки не замикай у курятник".
"Ага, там темно й сиро, і ти боїшся здохнути! - сказала баба.- Ні, мого курятника тобі не минути! "Та вона посадила її у курятник.
Лисиця почала душити курей, а півень несамовито кукурікав. Та крикнула йому баба: "Півень мій, Півень! Виколи лиходійці ока! Виколи їй ока!"Коли лисиця розправилася з курми, вона узялася за півня й з'їла його.
Ранком баба встала й відкрила курятник, щоб глянути, що там робиться. Та у ту ж хвилину лиса шаснула за двері, побігла у двір, звідти у поле, у ліс - її й сліду нема.
А дурна баба залишилася без ізюму й без курей.