Зібрався Кутуб-Хан пообідати.
Відомо: хто любить гроші, той любить тільки гроші. Тому наказав багатій своєму слузі:
- Неси на стіл обід, а потім замкни ворота й говори всім, що мене немає будинку. Не люблю гостей!
Почув ці слова син Кутуб-Хана. А відомо: у багатого батька часто син душею злиденний. Ось він і говорить:
- Про батько! А не чи краще буде, якщо слуга спершу скаже всім сусідам, що нас немає будинку, потім заборона ворота й лише після цього подасть обід.
Вислухав дорослий скупар юного скнару, засмутився й у той же час зрадів, засміявся й одночасно заплакав:
- Коли на старості років мій син відмовиться мене годувати, втішливо мені буде усвідомлювати, що син мій пішов у мене!