Твір Соціальна спрямованість, реалізм та народність пісень І. П. Котляревського в п’єсі “Наталка Полтавка”
Тема: Фольклорні балади про Робін Гуда. Легенди про шляхетного розбійника Робіна Гуда – втілення мрії англійського народу про захисника від несправедливості. Історичне тло балад. Багатогранність образу Робіна Гуда, його друзі і вороги
Про невихованість і нечемність очима О. Чорногуза у фейлетоні “Як поводитися в кіно” В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ
Твір Поклик до волі в пісні-гімні “Ще не вмерла Україна” на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького
“Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського – перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі
Твір на тему – Дитинство Чіпки – основа його бунтарства (за романом П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
“Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім” (за новелою М. Коцюбинського “Intermezzo”)
Античність – колиска європейської культури. Грецька й римська літератури як складові античної літератури
Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії – Твір-відгук
“…Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” (за поезією І. Малковича “Свічечка букви “ї”)
“Нехай – поганий чоловік” (за твором Галини Малик “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”) ГАЛИНА МАЛИК “НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇ”
Протистояння добра і зла, совісті і безчестя – вічна тема мистецтва (на прикладі поеми Б. Олійника “Крило”)
Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ
Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Твір з української літератури – Творча робота
“І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”) М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА
Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір (за романом Камю “Чума”)
Твір-роздум “Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, правдошукач чи вбивця?”
Суперечливість позиції та моральна невизначеність – причина трагедії самотньої непересічної особистості (“Сава Чалий” Карпенка-Карого)
Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу і одухотворяє світ (за поезією Райнера Марії Рільке “Орфей, Еврідіка, Гермес”)
Образ емансипованої жінки у творах О. Кобилянської (“Людина” і “Царівна”) та Лесі Українки (“Лісова пісня”)
Твір Гроші як міра випробування людини (оцінка образу Герасима Калитки у п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”)
Мудрий старійшина тухольської громади (образ Захара Беркута з повісті І. Франка “Захар Беркут”) I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК
Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) – ПАВЛО ТИЧИНА
Святослав – хоробрий і благородний князь ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ
Образ Малахія Стаканчика – українського Дон-Кіхота й пророка (п’єса Миколи Куліша “Народний Малахій”)
Твір Карпо Летючий – гідний “потомок славних запорожців (за фантастичною казкою І. Нечуя-Левицького “Запорожці”)
Сутність і розгортння конфлікту між одухотвореністю та філістерством у творі Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер”
НАЗВА КВІТІВ ТА ЇХ АСОЦІАТИВНІ ОЗНАКИ У ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ О. ОЛЕСЯ ТА Б. – І. АНТОНИЧА)
Кохання повинне бути трагедією, найбільшою таємницею у світі – за повістю Купріна “Гранатовий браслет” ОЛЕКСАНДР КУПРІН
Мій улюблений твір “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Тараса Григоровича Шевченка – Олена Акульшина
Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість (на матеріалі роману П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
Використання фольклорних образів і засобів у вірші В. Підпалого “Запросини” В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ
І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила (за драмою Ів. Кочерги “Свідчене весілля)
“Жити хочу! Геть думи сумні!” (Заклик до боротьби за життя в поезії Лесі Українки “Contra spem spero!”)
Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен”
Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”)
Зображення народного життя, побуту і звичаїв та обрядів українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”
Геслер і Вільгельм Телль: причини і характер протистояння (за народною драмою Шиллера “Вільгельм Телль”)
Твір на тему – Зображення покріпаченя України в романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі В. Стефаника “Камінний хрест”
Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентія Пузиря (за п’єсою “Хазяїн”) ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
ПЛАНИ – О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?”
Витонченість психологічного аналізу в “Коханні Сванна” (із роману “В пошуках втраченого часу” Марселя Пруста)