Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор української прози

Надзвичайно важливе значення для розвитку української літературноїмови має творчість Г. Квітки-Основ’яненка. До нього українська літературна мова застосовувалася тільки у віршованій поезії і драматургії. З-під пера Квітки-Основ’яненка вона вперше розгорнулась у художній прозі.
Справжнім патріархом у культурному житті Харкова й України кінця XVIII – початку XIX ст. слід визнати Григорія Квітку-Основ’яненка. Його цілком правомірно вважають основоположником української художньої прози, одним із тих, хто своєю творчою діяльністю

вводив українську мову в коло літературних мов. Він збагатив українську мову новими виражальними засобами й довів, що вона придатна не тільки для бурлеску й хатнього вжитку (Л. Лисиченко).
Г. Квітка-Основ’яненко у своїх творах відобразив харківський, слобожанський діалект. Цей діалект сформувався в 17-18 ст. унаслідок колонізаційних рухів на Слобожанщину з різних місцевостей України і Московської Русі. У його творах багато слобожанських фонетичних, морфологічних і лексичних діалектизмів (нігде, вп’ять, ходють, озьме, робе).
Твори “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана” написані її дусі

сентименталізму. У цих творах народна “мова стала прекрасною скарбницею всіх виражальних засобів.
Г. Квітка-Основ’яненко досить часто вплітає пісенну мову в розмовно-побутову. Особливістю його творів є те, що він використовує народні пісні, прислів’я, приказки, вірування, казки, повчання, обряди.
“Орієнтація Квітки-Основ’яненка як автора сентиментально-реалістичних повістей на народнопісенну лірику надавала його прозовому стилю лірично-поетичного забарвлення, що на багато десятиріч визначило характерний стиль української прози” (О. Гончар).
Г. Квітка-Основ’яненко розвинув мовні засоби гумору і сатири її жанрі художньої прози “Салдатський патрет”, “Конотопська відьма” та в комедіях “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці”. Його твори позбавлені навмисної зниженості, що є прикметною рисою І. Котляревського.
Г. Квітка-Основ’яненко продемонстрував дивовижне багатство розмовної мови в численних її поважних стилях (народна філософія, взаємини батьків і дітей, звичаї і обряди, зображення кохання) (Г. Плющ).
Отже, своїми творами Г. Квітка-Основ’яненко довів, що українську мову можна використовувати для відтворення високих почуттів людини і що вона придатна для створення “великої національної української літератури”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор української прози

Categories: Твори з літератури

Links