Релігійно-міфологічний досвід людcтва в поезії Б.-І. Антонича

“Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Творчість Антонича – цілісний, складний і цікавий світ інтелектуала котрий за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші не досягають і за ціле життя.
У збірці “Велика гармонія” панує послідовна релігійність, яка

проявляється в імітуванні молитовної лірики, переспівах біблійних псалмів Наступна збірка “Три перстені” – ніби сходження з порожнечі неба до безодні землі Тут знаходимо “приземлені” біблійні реалії (варто згадати слова “Народився Бог на санях” із поезії “Різдво”) й священну символіку, перенесену на земні події. Твори цієї збірки пронизані пантеїстичним світосприйняттям:
Отак під небом неосяжним і безмежним
Ростуть і родяться звірята, люди і рослини (…)
Росте Антонич, і росте трава,
І зеленіють кучеряві вільхи
Ми зустрічаємо романтично-ідеалістичне трактування природи,

навіть поклоніння природі, коли людина не тільки не відриває себе від довкілля чи вивищується над ним, навпаки – може, скажімо, усвідомлювати себе деревом
Стіл обростає кучерявим листям,
І разом з кріслом я вже кущ.
З черемх читаю – з книг столистих –
Рослинну мудрість вічних пущ.
Наступна збірка “Книга Лева” відкриває для нас світ Біблії. її головна ідея – зустріч із Богом і бачення вічності, яке дозволить авторові відкрити сутність творчого процесу. Антонич звертається до захоплюючого процесу власної міфологізації світу; так, наприклад, назву збірки можна витлумачити в такий спосіб: Лев – 5-й знак зодіаку; означає силу сонця й “прозорий” вогонь. В алхімії лев позначає вогонь, золото. У геральдиці – відвагу й мужність. Наостанку, “Книга Лева” – назва Євангелія апостола Марка.
Головний мотив збірки “Зелена Євангелія” – містика, де слово функціонує як магічне заклинання, відбувається поєднання природи з людською підсвідомістю. У цих віршах поет досліджує циклічність світової історії й природи, які виступають тут цілком релігійними процесами.
Нарешті, в останній збірці “Ротації” панує песимістичний світогляд, передчуття апокаліпсису – кінця світу. Колосальне світове місто постає як коло катастроф і тюрем, як місто-пекло, складене з примітивних геометричних форм.
Як бачимо, Б.-І Антонич сприймає Святе Письмо як джерело власного світогляду й широко використовує його в своїй міфотворчості Перлина світової літератури – головний елемент його релігійних пошуків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Релігійно-міфологічний досвід людcтва в поезії Б.-І. Антонича

Categories: Твори з літератури

Links