Продовження традицій Т. Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці (за поемою Івана Драча “Чорнобильська мадонна”)
Зображення деформації українського характеру під впливом марксистсько-ленінської ідеології (за романом Уласа Самчука “Марiя”)
Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на фоні важких суспільних умов (за повістю “Людина”) ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА
Тільки людина відповідальна за добро і зло – за романом М. А. Булгакова Майстер і Маргарита МИХАЙЛО БУЛГАКОВ
Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (на прикладі образу Герасима Калитки) І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА
Повість про справжнього брата (за повістю А. Чайковського “За сестрою”) I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК
Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”
Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших”
“…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка)
Ким бути: яскравою особистістю чи частиною сірого натовпу? (за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало”)
Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом П. Загребельного “Диво”)
Твір Відобpаження пpагнення наpоду до національної самостійності, до волі в поемі І. Я. Фpанка Мойсей
Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Маланюка “Пам’яті Тодося Осмачки”
Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?”)
Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч”)
Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”)
Формування особистості американського школяра – за романом Дж. Селінджера “Над прірвою у житі” ДЖЕРОМ ДЕВІД СЕЛІНДЖЕР
І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА
Чи легко бути лідером? (За драматичним етюдом О. Олеся “По дорозі в Казку”) М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
Кайдаші – типові представники українського селянства пореформеного періоду, носії національного характеру
Образ українського села середини XX століття в оповіданні Гр. Тютюнника “Оддавали Катрю” ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК
Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ
Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”
Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ
Літературна діяльність М. Гоголя, її значення для української культури ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ
Душа народу (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ
Іронія і гротеск в зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”)
“Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” (О. Довженко) УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”
Образ Олени – неоромантичний ідеал сильної, вольової особистості (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”)
Чому, на вашу думку, жанр психологічного твору є прогресивним порівняно з описовими формами (на співставленні творів “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького)
“Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” (образ Грицька Бобренка за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Л. КОСТЕНКО
Чіпка Варениченко – бунтар, борець проти соціальної неправди (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли…”)
Зображення звичаїв і побуту козацької старшини та російського боярства в поемі “Бояриня” Лесі Українки
Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка (поема “Гайдамаки” Тараса Шевченка)
Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі М. Рильського “Неопалима купина”
Сила народу в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині (за повістю “Захар Беркут”) – ІВАН ФРАНКО
Психологiчна роль образу селянина у розкриттi головної iдеї новели Михайла Коцюбинського “Intermezzo”
“Лише краса божественна і видима водночас, а коли так, то вона – шлях чуттєвого, шлях митця до духу…” (На матеріалі вивчених творів)
Твір Утвердження думки про необхідність оновлення суспільного устрою (за поемою І. Котляревського “Енеїда”)
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – В. СИМОНЕНКО, А. МАЛИШКО, А. ДІМАРОВ, В. ГОЛОБОРОДЬКО, Л. КИСЕЛЬОВ – МИ – УКРАЇНЦІ
Показ суперечливих сторін дійсності через самоаналіз головного героя новели Михайла Коцюбинського “Intermezzo”
Полковник і священик Шрам – ідеал українця-патріота, борця за незалежну Україну (за романом “Чорна рада”) – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
Твір на тему – Зображення селянської бідноти, її ставлення до землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana”
Хлопчик, який вірив у диво (образ Михайлика з повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”) I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК
Камінний хрест – символ трагізму долі українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”)