ПОНЯТТЯ ТЕРМІНУ – ЗАГАДКА

Загадка – це короткий твір, в основі якого лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає відповідь на нього.

Зaгадки – афористичний твір, що складається із стислого поетичного, часто ритмізованого вислову, в якому предмет чи явище зображується через його метафоричний еквівалент. Термін давнього походження, можливо, походить від слова гадати, що означало “думати”, “розмірковувати”.

Загадки – це ще один скарб нашої мови, який дістався нам у спадок від наших предків. Загадування в Україні завжди було неодмінною

умовою не лише розумового розвитку дитини, а й випробовування кмітливості дорослих.

Загадки завжди виступали засобом естетичного освоєння навколишньої дійсності: розвивали естетичний смак, сприяли образному баченню різних предметів і явищ у житті, допомагали відчути зображувальну силу слова.

Загадки – це своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Існують загадки-поради, задачі, жарти. У метафоричних загадках образи відображають світобачення, середовище, побут народу певної епохи: Вода на воді пливе (Крига). У неметафоричних загадках – жоден предмет не називається, а описується його якість або

функція: Зимою гріє, літом холодить (Дерево).

Відгадати загадку можна лише шляхом логічної заміни зображених метафоричних образів реальними. Розгадування потребує не лише певної суми знань, а й спостережливості, кмітливості, уміння бачити спільне в конкретному й абстрактному.

Завдяки рядові своїх особливостей – лаконізмові, широті тем, конкретності й розважальному характеру – загадки належать до найбільш улюблених дітьми зразками фольклору. У дитячому середовищу загадки пропонуються з метою пізнання навколишнього середовища, тренування пам’яті. Відгадка має бути одна, але певні формули можуть використовуватися для зображення різних предметів.

Тематика загадок

Явища природи:

А що сходить без насіння? (сонце)

А що біжить без перестанку? (час)

А що шумить без буйного вітру? (річка)

Людина:

Між білими березами талалай плеще. (зуби, язик)

Рослинний і тваринний світ:

Чотири чотирники, Два закопирники, А третій вертун. (корова)

Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека)

Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова)

Духовне життя людини:

А що плаче – сліз не має? (серце)

А що горить без полум’я? (любов)

Трудова діяльність:

Предмети побуту:

Знаряддя праці:

Між ногами – тривога, на пузі дорога. (прядка)

В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається. (сито)

Загадки можуть мати національні образи:

Прийшли татари, людей забрали, а хата вікном утекла (Рибалка. Риба, вода, волок).

Під одним козирком чотири козаки стоять (Ніжки стола).

Лексика загадки відображає побут, форми діяльності. Як правило, відображає історико-етнографічні особливості регіону, певну добу.

У загадці наявні традиційні епітети, порівняння, пестливі слова, гіперболізація (грім – віл; туман – хмара); звукописні слова Бігла по ярочку в однім чобіточку та все каже: Гуц, гуц! (Макогін).

Загадки є складової частиною інших народної творчості. Так вони входять до народних казок: “Яйце-райце”, “Про змія”, “Лихо над лихами” “Мудра дівчина”. Так само загадки входять до складу русальних пісень, до свята Івана Купала

Загадкам часто приписували магічний вплив на стан домашнього господарства. Цим вони близькі до замовлянь, колядок, щедрівок. Їх метафоричність зближує загадки із прислів’ями, приказками, образними порівняннями, які в образній формі відображають найістотніші сторони явищ природи, суспільних і родинних взаємин.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ПОНЯТТЯ ТЕРМІНУ – ЗАГАДКА

Categories: Твори з літератури

Links