Скромний букет чорнобривців

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Скромний букет чорнобривців

Є у християнському календарі особливі дні – через тиждень, після Великодня приходять у великі, міста і в малі села поминальні дні. Це слушна нагода вклонитися пам’яті пращурів, вшанувати їх добрим словом і світлими спогадами. Вся наша родина збирається на міському цвинтарі, де поховані мої прадіди і прабабусі. У мами традиція – щовесни саджати на могилах чорнобривці. Ці квіти в нашій родині мають особливе значення. Колись давно прабабуся називала їх квітами рідного дому,

квітами повернення. Коли прадідуся і його ровесників 1942 року забирали до Німеччини у фашистську неволю, матері голосили, дівчата потай витирали сльози і дарували букетики скромних чорнобривців. А вже коли потяг рушив, прадідусь закричав у відчинене вікно: “Я обов’язково повернусь!”. Він кинув у натовп букетик чорнобривців, який піймала моя прабабуся. Берегла засушені квіти аж до кінця війни, допоки не повернувся її коханий із фашистської неволі. Чого тільки не натерпівся мій прадідусь у фашистському таборі. Бранці з Європи тяжко працювали, недоїдали, сяк-так були одягнені і виживали завдяки своїм спогадам

і бажанню повернутися на Батьківщину. Я не знаю, що таке неволя (як говорила моя мудра прабабуся: “Дай Боже мені цього ніколи не знати”). Однак із родинних розповідей знаю, яке це лихо і яка це трагедія для людини.

Коли влітку 1945 року прадідусь повернувся додому після звільнення табору радянськими військами, під вікнами рідної хати цвіли чорнобривці. Ці ж квіти приніс він на перше побачення з моєю прабабусею.

Ось така родинна історія, пов’язана з чорнобривцями. А щодо поминальних днів я вважаю, що в кожної людини є кого пом’янути, кого вшанувати, щоб і далі підтримувати цю гуманну християнську традицію.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скромний букет чорнобривців

Categories: Твори з літератури

Links