Наша ціль – людське щастя і воля (II в.)

Ми живемо у суспільстві, де всі люди за законом є вільними, давно вже відійшло у минуле кріпацтво та рабство, забороняється расова, статева та соціальна дискримінація. Кожен народ, кожна країна пройшли свій нелегкий шлях до визволення, принесли свою жертву загальній справі перемоги добра та справедливості.
Важким цей шлях був і для українського народу. Ще з давніх-давен наші плодючі землі приваблювали загарбників: сміливі воїни Київської Русі боронили свій край від печенігів та половців, та не змогли протистояти сильнішим та більш згуртованим

на той – час татаро-монголам. А через кілька століть з’явилися ще одні охоронці української землі – славні лицарі нашого народу козаки-запорожці. Запорізька Січ стала втіленням всіх волелюбних прагнень нашого народу, всіх його мрій про рівноправність та демократію. Козаки стали справжніми янголами-охоронцями для мирного українського населення: вони захищали від набігів турків та татар, від зазіхань з боку польської шляхти. Важко переоцінити заслуги козацтва під час визвольної війни 1648-1654 років, бо саме воно стало тією силою, навколо якої згуртувалися повсталі селяни та міщани.
Я гадаю,
що волелюбність притаманна кожному українцю від народження, бо не можна стримати співочу душу нашого закоханого в усе прекрасне народу, не можна закувати її в кайдани, як не можна стримати птаха, воду, сонце. Проте українці – народ незапальний, незлостивий, здатний довго терпіти образу, і, можливо, саме тому загарбникам так довго вдавалося втримуватися на нашій землі. Страждав наш народ і від польської шляхти, і від російських поміщиків, що прийшли на Україну після підписання переяславської угоди і затримались тут надовго. Та не врахували вони одного – всяке терпіння може урватися, не можна довго пригноблювати народ, який носив у собі пам’ять про минулі подвиги пращурів своїх, який повинен був стати вільним.
“Наша ціль – людське щастя і воля” – ці слова були девізом для багатьох поколінь борців за звільнення народу, і багато з них віддали свої життя заради цієї мети. Проте жертви їхні були недаремними – вже минуло більше десяти років, як наша країна стала незалежною, виповнилася найзаповітніша мрія всіх борців за щастя свого народу. Ми – народ, який має свою незалежну країну, свою мову, ми нікому не підкоряємося, можемо вільно” на власний розсуд будувати свою державу. Проте я не думаю, що ми досягли всього, про що мріяли наші пращури. Адже багатьом з українців слід ще звільнити свої душі, позбавитися комплексу меншовартості, який нам нав’язували століттями. Коли ми всі почнемо пишатися тим, що ми українці, це буде ще одним кроком до звільнення та щастя. Бо людина, яка пишається своєю національністю, буде намагатися робити все для зміцнення та розквіту своєї держави, що і є запорукою людського щастя.
Проте, я думаю, не можна обмежуватися лише своєю країною. Ми живемо в часи, коли кордони стають прозорими, коли в будь-який момент можна дізнатися, що відбувається в тій чи іншій державі, коли зміцнюються міжнаціональні зв’язки. Але, на жаль, не для кожного політика або лідера тієї чи іншої країни метою є людське щастя та воля. Часто трапляється так, що прикриваючись гучними гаслами, ці люди дбають лише про власні інтереси. Чи не тому спалахують численні війни, які, як відомо, жодну людину не можуть зробити щасливою, а особливо тих, хто став жертвою брудної політики: тисячі загиблих солдатів та мирних жителів і тих, хто буде все життя оплакувати їх. Скільки на Землі ще таких “гарячих точок”, які стали кривавими ранами нашої планети: Чечня, Ірак, Палестина. Невже ніколи не зупиниться цей жах, цей тріумф зла! Так і хочеться крикнути на весь світ: “Люди, схаменіться! Бо для ворожнечі немає підстави, адже ми всі – люди, ми всі однакові!”
Дійсно, ми всі однакові, за винятком кількох незначних рис, тож не треба ці риси робити визначними, не можна ворогувати через те, що в нас різний колір шкіри чи розріз очей, через те, що говоримо різними мовами. Коли слова “наша ціль – людське щастя і воля” стануть головними для всього людства, тоді ми зможемо зробити цю прекрасну мрію реальністю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Наша ціль – людське щастя і воля (II в.)