Душа народу (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ

ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ

ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ

Душа народу (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”)

У кожного народу є свій герой або свій талісман, який захищає людей. Для кожного цей талісман дорожчий від усіх скарбів світу. Нехтуючи цими цінностями, народ втратить віру у самого себе і заслабне.

У давні часи, ще за князівського правління, жив у Києві хлопець та звався Михайликом. Був він душею народу, символом хоробрості, сили, мужності та майбутнім воїном.

Одного

разу підійшли печеніги до Києва, але подолати місто не змогли, хоч і тримали його в облозі. Бо Михайлик усе місто рятував. Проте кияни про це не знали. Це він робив стіни міцними, відсилав стріли печенігів назад.

Захотіли печеніги полонити Михайлика, щоб місто здобути. Пообіцяли свободу для усього міста в обмін на Михайлика. Батько-князь був упевнений: не відпадуть люди хлопчика, бо дуже його люблять. Однак за допомогою злих духів печеніги впевнили народ віддати сина князя до рук ворогів. Коли хлопчик зрозумів підступність киян, був дуже засмучений – і навіки покинув місто на крилатому коні, перемігши усіх ворогів.

Незважаючи на те що кияни зрадили Михайлика, він залишився вірним своєму народові та врятував його. Навіть зараз сидить та охороняє місто, хоча назавжди залишився семирічним хлопчиком, душею народу…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Душа народу (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ