Показ “страшної трагедії Мазепи” як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”)

ВОЛОДИМИР СОСЮРА

Показ “страшної трагедії Мазепи” як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”)

Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. Їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником за Батьківщину. Своєрідне розуміння вчинків Мазепи подає В. Сосюра у своїй поемі.

Мазепа представлений у творі з двох боків: як любитель жінок і як палкий патріот. Коли Мазепа

був пажем при польському королі, він звабив багатьох шляхтянок, які закохувалися в нього з першого погляду. Але він холонув до них так же швидко, як і закохувався. Єдина любов жила в його серці постійно – це любов до України. Як поетично він говорить про неї королю! Він марить нею хворий, у лихоманці схоплюється на ноги, вимагаючи коня, бо вчителька-черниця від імені України кличе його.

І ось нарешті, побувавши і в полоні у татар, і на Запоріжжі, Мазепа – гетьман у Гатурині. Він будує міста, церкви, піклується про школи. Але одна думка точить його: він змушений в усьому коритися Петрові, а це не завжди

на користь Україні. Петербург фактично стоїть на трупах козаків, а цар вимагає ще й ще. Мазепа тільки вичікує моменту, щоб звільнити Україну від Росії. Тільки вболіваючи за свій народ, за свою батьківщину, він і складає угоду з Карлом XII. Гетьман добре розуміє, що Карл мріє загарбати Україну, як і Росія, але Мазепа впевнений: якщо вони переможуть Росію, скинути ярмо Швеції буде нескладно.

Цікавим є ставлення Сосюри до свого героя. У поемі він відкрито заперечує тим, хто називає Мазепу зрадником, інтриганом, бандитом і єзуїтом. Поет впевнений у тому, що Мазепою керувала тільки любов до України, що ставлення Петра до України як до колонії змусило його це зробити. Він виправдовує союз гетьмана з Карлом: Вашингтон, виступивши проти англійців і заявивши про право колоній розвиватися своїм шляхом, незалежно від материка, узяв на допомогу собі французів, але ж ніхто йому в цьому не закидає:

А Карл Дванадцятий?!. Це – так,

Як Вашингтонові французи

Допомагали. Аж ніяк

Це, мій товаришу і брате,

Не можна зрадою назвати.

Але ж чому Мазепа вигнаний з України? Чому довелось йому померти в чужині? Мазепу, як Мойсея, не зрозумів власний народ. І в цьому полягає трагедія не тільки Мазепи, а й всієї нації, яка багато років не могла розібратися, – за ким йти і кого слухати. Сосюра як справжній патріот не звинувачує українців у недалекоглядності. Він розуміє, що на тому “перехресті злих доріг, під ураганами негод” неважко розгубитися, і тому ні в чому не звинувачує, а тільки співчуває:

Вкраїно! Ти, мов на ножах,

Ішла, не маючи кордонів,

В глухих оголених степах

На люту радість царських тронів…

З історичної відстані дуже важко розібрати, хто є правий, а хто винний. Трагедією українців є те, що протягом століть її найкращі сини вважалися зрадниками. Нарешті Мазепа був виправданий перед тими, за кого страждав. У цьому є і заслуга поета В. Сосюри.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Показ “страшної трагедії Мазепи” як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”)