Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Іраклій Абашідзе Поезії в перекладі Миколи Бажана
Іраклій Абашідзе Поезії в перекладі Миколи Бажана
Іраклій Абашідзе
Поезії
Перекладач: Микола Бажан
Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975
Пісня про перший сніг
Вночі сьогодні сніг ішов.
Чому до мене не прийшла, ти знов
Мене вгорнути в теплий свій покров?
Я рано встав, і вийшов я на сніг
Шукать слідів твоїх маленьких ніг.
Засніжено верійський шлях,
Застелено лапатим снігом дах,
Скрізь білий шар – на площах і домах.
Так само біло квітнуть навесні
Садочки в Імеретії рясні.
Як пишно розцвіло у нас,
Як
Од цих грудневих сріберних прикрас!
Як сніг тбіліські кипариси вкрив,
Мов щедрий цвіт імеретинських слив!
Чи то блищать віддалеки
Засипані завією гілки,
Чи мають білі повстяні шапки?
Чи то шатри військові із Авчал
Розкинулись в Тбілісі на привал?
Які сніги розкішні скрізь!
Сади, будинки, вулиці вдяглись
В мережива сліпучо-білу низь.
Мене так втішив перший блиск снігів,
Як ще недавно я весні радів.
Мене втішає ця пора,
І сонце, й дощ, і вітер, і жара,-
В природи стільки вроди і добра,
Та що, кохана, в неї краще є,
Ніш ти сама, ніж
1936
Пісня про Руставелі
Розділи з поеми
Ти тут
Ти тут,
Ти тут…
Ми, трепетні й безмовні,
Наблизились до монастирських брам,-
Прадавні співи,
хори молитовні,
Вітрів дихання
Вчулись в тиші нам.
За муром
Щось зашаруділо потай,
За муром
Дзвонів тихий перебір,
І розчинились
ковані ворота
У кам’яну печеру,
В монастир.
Ти тут,
Ти тут…
Я гнався за тобою,
Охоплений, немов огнем, жагою,
І ось нарешті
Я ступити зміг
На легендарний цей поріг,
Щоб шанобливо розпочати діло,
Яке мені вітчизна доручила.
Звершилось!
Тут
Кінчається твій слід,
Вривається твоя дорога.
Як пил вітчизни,
Я упав на вхід
Твойого дому,
Вогнища твойого.
Я скрізь,
Я скрізь
Шукав тебе,
Тобі віддавши серце, наче бранку,
Не раз долав
Месхетських гір хребет,
Весь обшир Самцхе1
Зміряв до останку;
Між скель і гір,
Ущелин і долин
Ішов я за тобою навздогін,-
Десь над Курою,
В млі тмогвійських2 стін,
Твоя тропа
Чкурнула з круговиду,
А на кордоні не було і сліду…
Над Індом,
Гангом,
У садах Пенджабу,
На тій далекій і близькій землі
До мене
голос твій
Долинув звіддалі,
І я піддався на його привабу.
Як слідогляд,
Що троп шукає в тьмі,
Як пристрасний поет,
закоханий у вроду,
Я йшов,
Розшукував,
Питав
дороги Сходу,
Але вони
мовчали,
мов німі.
Де тільки не блукав,
Де тільки не проходив,-
Недремне прагнення
Зі мною
йшло у путь,-
Я вірш писав
і рвав,
Бо слів глибинна суть,
Як дивовижний сон,
Пробуджувала подив.
Я образи творив
і нищив назавжди,
Щоб не коритися
Чудному сновидінню.
Де б не ходив –
твої розшукував сліди,
За білою твоєю гнався тінню,
Вслухався в тихий шум своєї походи?…
Ти тут,
Ти тут…
Так он де змовкли кроки
І сліз твоїх
спинився журний плин,
Зросивши порох
Цих чужих долин…
І от стою
біля твойого дому,
Дивлюсь
і бачу трепетно увіч
Пригаслий жар
На вогнищі твойому,
Я – горе месхів3,
месхів дальній клич!
Голос Руставелі
В оливковому гаю Єрусалима
“Що маю більшого
за батьківщину милу?
Її, о господи,
люблю я
над усе,
Для мене
й сонця лик –
це лик її світила,
І дощ для неї йде,
і вітер
сніг несе.
О Палестино!
Я
був завше
повен віри
До слів твоїх живих,-
я віри не гублю,
Але, насамперед,
всім серцем,
ревно й щиро
Добра насущного
вітчизні я молю.
Я був би
і рабом
під сонцем її неба,
Хай шле вона
й біду, і радощі мені,
Бо що без неї
честь чи титули гучні?
Поза вітчизною
й безсмертя нам не треба!
Якщо достоєн я
її цінити чар,
Красу її узгір,
потоків повноводих,
То до кінця
складу
на Грузії вівтар
Своє життя,
і честь,
і серця жар,
і подих…
Я,
боже,
все, що мав,
що ти прислав мені,
Я
весь набуток свій
віддав вітчизні гоже,-
Нехай же
на мою
грузинську землю,
боже,
Знов вернеться
мій плач,
мої слова й пісні!
Прости ж мені,
прийми
мою молитву слізну,
Один
той самий
зойк
підношу знов і знов,-
До Палестини я
лише тому й прийшов,
Щоб тут,
ридаючи,
молитись за вітчизну!”
Невідомий напис на палестинському
Грузинському пергаменті
“Кинув світ цей Шота Руставелі,
Дужий і гордливий,
як завжди.
Думні очі втупивши у стелю,
Десять день
Не їв,
не пив води,
В келії замислено лежав.
Вірив.
Сумніву не мав.
Вірив.
Сумніву не мав.
З ким він вдався
до німого спору?
З ким
безмовно й довго розмовляв?
Десять день
вдивлявся пильно вгору.
Вірив.
Сумніву не мав.
Вірив.
Сумніву не мав.
Він свою тяжку левину гриву,
Бороди і вусів сніговій,
Брів і вій
рясно? ту срібно-сиву
Розстелив,
як саван білий свій,-
Мовчки
цей минущий світ
покинув,
В час вечірній
вічним сном спочинув.
Ми, над ложем смертним ставши,
Так казали,
сумовиті:
– Залиши нам,
любий брате,
Свій останній заповіт,-
Може, це
якусь полегкість
Принесе тобі,
баниті,
Вигнаному з гір грузинських
В цей чужий далекий світ!
Він примружив
журні очі
і не вимовив ні слова,
Лиш на лицях тих грала
Смуга сонця вечорова.
Ми тоді йому принесли
Голубе гілля олив:
– Пригадай
про рідне Картлі,
Артануді
й Самцхе рідне.
Хай тобі на груди ляже
Це галуззя доброплідне
Шумом їх джерел цілющих,
Цвітом їх родючих нив!
І на ці звертання наші
Не відмовив він нічого,
Тільки знов примружив очі,
Слізьми встелені волого…
Перед ним ми розгорнули
Дамаскіна4 віщий твір:
– Може, він бодай притишить
У твоєму серці рану.
Може, ти,
ще раз почувши
Слово,
знане з давніх пір,
Знов одчуєш
пал колишній,
Силу серця полум’яну!
І на цю промову нашу
Не схотів він відповісти,
Лиш надбіглою сльозою
Зір затьмився променистий.
Ми,
коли вже згасло сонце,
Біля ложа всім гуртом
Стали гімн співать прощальний,
Вісті доброї псалом,
І відтак поклав ігумен
Хрест йому на чесні груди
І сказав:
– Хай бог для тебе
Милосердним паном буде,
Хай добром
для тебе стане
Те,
що ти вважав гріхом…
Застогнав тоді він тихо,
Повен туги і знемоги,
І навік заплющив очі,
Від останніх сліз вологі.
Так цей світ
покинув Руставелі,
Дужий і гордливий,
як завжди.
Думні очі втупивши у стелю,
Десять день
Не їв,
не пив води.
З ким провадив
десять день
розмову?
З ким
безмежну прю
тримав?
Мучившися знову й знову,
Вірив.
Сумніву не мав”.
1961-1963
–
1 Самцхе – історична область на південному
Заході Грузії (Месхетія).
2 Тмогві – старовинна фортеця в Месхстії,
Близько турецького кордону.
3 Месхи – грузинське плем’я, що жило
На південному заході Грузії, в Месхетії,
Звідки родом був Руставелі.
4 Іоанн Дамаскін – візантійський
Поет-богослов VII ст.
.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Схожі твори:
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш...
- Акакій Церетелі Поезії в перекладі Миколи Бажана Акакій Церетелі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Імеретинська колискова Спи, малий мужицький синку, спи, моя забаво! Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву, До грудей своєї неньки припадаєш мляво. Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао! Каже мати:- Мій...
- Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова Йоганн Вольфганг Гете Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Прагнення Хто лише муку зна, муку кохання, Лиш той пізнав до дна моє страждання! Сам я без втіхи й сна смутний блукаю… Хто мене любить, зна, в дальньому краю; Душа моя...
- Твір за творчістю Миколи Бажана Микола Бажан зміцнив позиції молодого українського відродження у 20-х роках; зумів уникнути куль, грат, колючого дроту в сумнозвісних 30-х роках; стояв на сторожі української поезії в 40-60-х роках XX ст. Головним успадкуванням письменника були такі стилі, як барокко і романтизм, елементи футуризму та експресіонізму, і, нарешті, реалізм. М. Бажан навесні...
- Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея”. Переклад Миколи Бажана Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Частина перша I Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Вороного Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Вороний Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. – К.: ВАТ Видавництво “Київська правда””, 2002 Світова річ Hat man Viel, so wird man bald. Хто багато має, той Ще собі здобуде, А хто мало, то тому Мало і прибуде. В тебе дасть...
- Лі Бо Поезії в перекладі Л. С. Первомайського Лі Бо Поезії Перекладач: Л. С. Первомайський Джерело: З книги: Первомайський Л. С. Твори: В 7-ми т. Т. 6: Переклади. / Упоряд. С. Пархомовського.- К.: Дніпро, 1986. В зимовий день повертаюсь До своєї старої хати в горах З очей моїх втомлених Ще не зітер я сльози?, Ще пил на одежі...
- Новаліс Поезії у перекладі Михайла Ореста Новаліс (Фрідріх Леопольд фон Гарденберг) Поезії у перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 З “Гімнів до ночі” І Чи завжди буде вертатись ранок? Земного власть не мине ніколи? Буде гірка суєта поглинати Небесний ночі підліт? Не...
- Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О зaмки, о роки! У всіх свої гріхи… Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати – Все обмислить мій вожатий....
- Марина Цвєтаєва Поезії у перекладі Ванди Савранської Марина Цвєтаєва Поезії Перекладач: Ванда Савранська Я знаю правду! Всі інші правди – пусте! Навіщо людям з людьми на землі боротись? Погляньте: вечір, погляньте – вже ніч іде. Про що – поети, коханці і полководці? Вже вітер стелеться, уже земля в росі, Вже скоро зоряні застигнуть заметілі, І під землею...
- Максим Танк Поезії у перекладі А. Глущака Максим Танк Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кордони Існують кордони не менш важливі, Ніж державні, – Хоч вони не усталені Спеціальними знаками, Їх немає на картах,...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа,...
- ТЕМА ПОЕТА Й ПОЕЗІЇ В ЛІРИКУ МИКОЛИ ГУМИЛЕВА Роль поезії в житті – ключове місце у світогляді поета. Це та соціальна ніша, що дозволяє поетові почувати себе незайвим у суспільстві й світі взагалі. По способі визначення місця поезії авторів можна розділити на два “табори”: на ті, хто вважає поезію доповненням (розумним) до громадського обов’язку, і тих, хто ставить...
- Артюр Рембо Два сонети у перекладі Д. Павличка Артюр Рембо Два сонети Перекладач: Д. Павличко Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В. В. Уліщенко, А. Б. Уліщенко – X.: Торсінг, 2002 Зло Тоді, як на небес блакитнім гобелені Палають, наче кров, плювки шрапнель жахних, Як у вогонь полки, червоні чи зелені, Ідуть...
- П’єр-Жан Беранже Вибране у перекладі Василя Мисика П’єр-Жан Беранже Вибране Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Смерть і Поліція Про вашу звідавшись недугу, Префект поліції звелів, Щоб допоміг я вам, як другу, I з ложа смертного підвів. До столу ж! Хай лунає спів! На лікарів даремні ваші трати: То слуги смерті –...
- Поема М. Бажана “Сліпці” Поема М. Бажана “Сліпці” друкувалася в журналі “Життя і революція” (1930-1931). Цей твір є незавершеним, оскільки було надруковано лише два розділи. Поема не має логічно побудованого сюжету, оскільки для М. Бажана важливим було висловити власне бачення порушених проблем: митець і його місце у суспільстві, філософські питання сенсу життя, творчості, служіння...
- Скорочено “Майстер залізної троянди” Бажана І от я знову чую твоє дихання, твій нешвидкий, приглушений голос, твої стримані, але внутрішньо гарячі слова; чую широку музику твоїх мрій і сподівань, узорну гру твоєї уяви і звучне відлуння пережитих, дбайливо збережених у твоїй пам’яті спогадів, радощів і болів, твоїх нечастих днів світлих і нерідких печальних днів. І...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 Границі людства Коли споконвічний Святий Отець В спокої руки З розкочених хмар Благословенство перунів Сіє на землю,- Я цілую останній Край одіння його I трепет...
- Микола Некрасов Вірші у перекладі М. Рильського Микола Некрасов Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 В дорозі Скучно! Скучно!.. Поштарю меткий, Ти б розвіяв тяжку мою скуку! Заспівай-но мені щось про вік молодий, Про рекрутський набір і розлуку; Чимсь химерним мене посміши, Де...
- Кіндрат Рилєєв Вірші у перекладі М. Рильського Кіндрат Рилєєв Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 О. П. Єрмолову Любимче Марса і Паллади, Що заслужив ім’я – Росії вірний син, Єрмолов! Рятувать спіши синів Еллади, Північних генія дружин! Пізнавши вихованця слави По змаху владної...