Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея”. Переклад Миколи Бажана
Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея”. Переклад Миколи Бажана
Райнер Марія Рільке
Із “Сонетів До Орфея”
Перекладач: Микола Бажан
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.
Частина перша
I
Ось дерево звелось. О виростання!
О спів Орфея! Співу повен слух.
І змовкло все, та плине крізь мовчання
Новий початок, знак новий і рух.
Виходять звірі з лісової тиші,
Покинувши кубельця чи барліг;
Вони, либонь, зробилися тихіші
Не з остраху, не з хитрощів своїх,
А з прислухання.
Змаліли в їх серцях. Їм за пристанок
Недавно ще була маленька хижа,
Де крилася жадливість їхня хижа
І де при вході аж хитався ганок, –
Там ти воздвиг в їх прислуханні храм.
VII
Славити! Слави обранець спливе
Вгору із надр, як руда – з брил мовчання.
Серце його – о давильні стискання –
Людям вино витискає живе.
Звуку пісень його порох не вкриє,
Якщо на божий співатиме лад.
Скрізь – виноградник і скрізь – виноград,
Що на осонні південному зріє.
Ні королі, перетлілі в труні,
Слави його не принизять, ані
Тіні богів не дадуть на образу.
Котрий приходить до Брами Мерців,
Овочів славних тримаючи вазу.
XVII
Старче, отам, в глибині
Світобудови,
Б’ють джерела потайні,
Коренів схови.
Сурми, шоломи, щити,
Чвари могутні,
Люди – як люті брати,
Діви – як лютні…
З віттю сплелася віть,
Тьма – по всім ширу.
Хто там? О йдіть… ідіть…
Хай ще бредуть по лісах. –
Той же, що верху досяг,
Вже зводить ліру.
Частина друга
II
Майстер, на аркуш поглянувши радо,
В ньому вже бачить твір
здiйсненний свій,
Так от в собі відбиває й свічадо
Посміх дівочий, єдиний, святий;
Так воно мірить ранкове проміння
Й сяйво смеркове послужливих свіч.
Згодом у подих реальних облич
Падають тільки відбитки світіння.
Що наші очі змогли розпізнати
В прискові огнища довго жаркому?
Образ життя, що минуло навік.
Земле, чи змірив хто-будь твої втрати? –
Тільки отой, чия пісня, мов крик,
Вславила серце, рожденне в усьому.
XXVIII
Прийди і відійди. Сливе дитя,
Враз дотанцюй фігуру того танцю
Небесних зір, в якому наостанці
Перемагаєм хоч на мить буття,
Що нами владно править. Ти звелась,
Заслухавшись в далекий спів Орфея.
Ти з тих часів стривожена якась
І мало не чужа для нас душею,
Коли вагалось дерево, – чи йти
Вслід за тобою там, де він співа,
Де, наче сховок, звуки ліри чути.
Туди знайшла путі прекрасні ти,
Бо прагнула до світел торжества
Лице і кроки друга обернути.





Схожі твори:
- Арсеньєв герой роману Буніна “Життя Арсеньєва” Олексій Олександрович Арсеньєв герой автобіографічного характеру. Усе в романі як би натякає на те, що через його образ Бунін відтворить етапи свого власного життєвого шляху. Рідне Село Арсеньєва. – Каменка – багато в чому нагадує батьківщину Буніна – хутір Бутирки Елецкого повіту; батько А.- Олександр Сергійович – це відтворений портрет...
- Міфи про аргонавтів АНТИЧНІСТЬ Міфи про аргонавтів Міфи про аргонавтів оповідають про героїв, які на чолі з Ясоном здійснили далекий морський похід у Колхіду1 на кораблі “Арго” за золотим руном. Деякі вчені розглядають ці міфи як переробку сюжету про мандрівку в підземне царство. Чимало дослідників намагалися пов’язати сюжет про аргонавтів з казкою (окремі...
- Соціальні контрасти “старої милої Англії” у творчості Ч. Діккенса (за романом “Пригоди Олівера Твіста”) Роман “Пригоди Олівера Твіста”, як і перший твір Діккенса, позначений од – нолінійністю зображення Добра і Зла. Позитивних і негативних героїв розділяї глибока прірва. Нездоланна прірва – і між бідністю та багатством тогочасної Ан глії. Таке світобачення автора зумовлене його власним досвідом і враженнями від пережитих страждань. У дитинстві і...
- Антонич Богдан Ігор Богдан Ігор Антонич народився в Новиці Горлицького повіту, в родині священика. Справжнє прізвище батька було Василь Кіт; родина змінила прізвище перед народженням Ігоря. Початкову освіту здобував Антонич дома, під наглядом приватної вчительки, а гімназію закінчив у Сяноці. Антонич почав писати вірші ще дитиною. Він продовжував писати їх в середній школі,...
- Біографія Олександра Мурашка У кращих зразках українського живопису знайшли своє відображення багатовікові національні традиції художньої культури. Видатні майстри пензля зображували на своїх полотнах велич землі, людини, її моральної сили, трагізм історичних віх у розвитку нашої країни. Серед імен талановитих художників кінця XIX ст. слід назвати М. Пимоненка, К. Крижицького, О. Мурашка, І. Іжакевича,...
- Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій. Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя. У вірші...
- ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ. НЕ ЗАГУБИВ, А ЗНАЙШОВ Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити з його оповіданням “Не загубив, а знайшов”; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати працелюбність, наполегливість. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА...
- Тірсо де Моліна. “Донжуан” ІСПАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ 3. Тірсо де Моліна. “Донжуан” Тірсо де Моліна увійшов в історію світової літератури як засновник “вічного образу” Донжуана та майстер “комедії ситуацій”. Остання являє собою жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігу обставин. Життя драматурга Габріеля Тельєса (1584-1648), який писав...
- Контрольна робота за темами: “П. Зюскінд “Запахи…””, “Сучасний літературний процес (огляд)”, “Повторення та систематизація вивченого матеріалу” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ УРОК № 69 Тема. Контрольна робота за темами: “П. Зюскінд “Запахи…””, “Сучасний літературний процес (огляд)”, “Повторення та систематизація вивченого матеріалу” Мета: допомогти учням осягнути глибину й багатство художньої літератури, її значення в житті людини; виявити рівень знань,...
- БОККАЧЧО, Джованні (1313 – 1375) БОККАЧЧО, Джованні (Boccaccio, Giovanni – 1313, Париж – 21.12.1375, Чертальдо, побл. Флоренції) – італійський письменник раннього Відродження. Позашлюбний син багатого флорентійського купця. Батько мріяв бачити в синові спадкоємця своєї справи і з 1324 р. віддав його на навчання у торгову школу, але, оскільки Джованні проявив цілковиту відразу...
- Твір по повісті Падеріна “Не йдучи від себе” Я хочу розповісти вам про повість у новелах И. Падеріна “Не йдучи від себе”. Голос розбудженої, збудженої пам’яті письменника-фронтовика звучить тут наполегливо й сольно, часом сумно, що точно пробивається звідкись здалеку звук тривожного дзвона. Мудрість і мужність покоління, що вступило в смугу очікування неминучого, жадали від художника, – чия доля...
- Скорочено “Біле ікло” Той, що йшов за, поскользнулся на гладкому валуні й ледве не впав, але в останній момент удержався на ногах, голосно скрикнувши від болю. Видимо, у нього закружилася голова; заточившись, він витягнув вільну руку, немов шукав опору. Ставши рівно, він спробував ступити вперед, але знову похитнуся й ледве не впав. Тоді...
- Історія створення збірки. Смисл назви – “КНИГА ПІСЕНЬ” ВИДАТНЕ ЯВИЩЕ НІМЕЦЬКОГО РОМАНТИЗМУ РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ § 5. “КНИГА ПІСЕНЬ” ВИДАТНЕ ЯВИЩЕ НІМЕЦЬКОГО РОМАНТИЗМУ О дивний сфінксе! Розв’яжи Оце питання прокляте! Багато тисяч літ його Не міг я розгадати!’ Г. Гейне Якби Гейне не написав нічого після “Книги пісень”, він все ж таки назавжди залишився б в історії світової літератури як співець людського...
- Исполнил ли Чичиков заветы отца? (по поэме Н. В. Гоголя “Мертвые души”) Вступая в самостоятельную жизнь, Павел Иванович Чичиков, тогда еще мальчишка, получил от отца “умное наставление”: учиться, а не повесничать; больше всего угождать начальникам; водиться с товарищами, которые побогаче; не угощать никого, а вести себя гак, чтобы тебя угощали; а главное – беречь и копить копейку: “Все сделаешь и все прошибешь...
- Скорочено ДИВО – ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (Стислий виклад) 1965 рік Провесінь. Надмор’я У кафе “Ореанда”, за столиком біля вікна щодня збиралися чотири самотніх чоловіки, що приходили сюди з санаторію. Один з них був лікар, другий – інженер, третій – поет, а четвертий – професор Отава. Та вабило їх не саме кафе і не це велике вікно...
- Скорочено роману Над прірвою в житі Селинджера Д. Д Сімнадцятилітній Холден Колфилд, що перебуває в санаторії, згадує “ту божевільну історію, що трапилася минулим різдвом”, після чого він “ледве не віддав кінці”, довго болів, а тепер от проходить курс лікування й незабаром сподівається повернутися додому. Його спогади починаються з того самого дня, коли він пішов з Пенси, закритої середньої школи...
- Незнакомка (краткое содержание) – Блок А Уличный кабачок, вульгарный и дешевый, но с претензией на романтику: по обоям плывут огромные одинаковые корабли… Легкий налет нереальности: хозяин и половой похожи друг на друга, как близнецы, один из посетителей – “вылитый Верлен”, другой – “вылитый Гауптман”. Пьяные компании, громкоголосый шум. Отдельные реплики, отрывочные диалоги складываются в разбитную музыку...
- Складність і суперечливість характеру Печоріна (за романом М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”) Увага до внутрішнього світу особистості, вольовий характер головного героя, роздуми автора та його героїв про моральні питання, несподівані повороти сюжету – усе це приваблює нас у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. У передмові до роману автор характеризує цього героя як “портрет, створений із пороків усього нашого суспільства у...
- Вінграновський Микола Степанович На добраніч Перед його норою заходило на ніч сонце. Сонце зайшло. Ліс потемнів, кар’єр густо засинів, сосна угорі золотіла. – Ліс потемнів, кар’єр посинів, а ти золотієш, – сказав. він сосні. З нори вилазити не хотілося, а тут заболіло вухо, наче нічого було тому вухові зараз робити, – але заболіло. – Ковбаси...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Евшан-зілля” Батьківщину не обирають, вона, як мати, завжди одна. Це наша Вітчизна сповнює душу дивними піснями, напоює чар-зіллям широких степів та буйних лісів, полонить цілющими пахощами рідної землі. І все це живе в нас змалечку, успадковане від далеких пращурів. Часом людина відривається від рідного коріння, мандрує в далекі світи, переймає чужі...