Своєрідність сатири В. В. Маяковського

Міщанин і міщанство в радянських одягах – постоянная тема сатири й сарказму Маяковського. Він убивався з міщанством до останньої години, цій темі посвящеале безліч віршів, п’єси “Клоп” і “Лазня”. Він бачив у міщанині лютого ворога революції, її “троянського коня”. Під міщанством часом розуміють чисто зовнішні прояви – чистенький побут, вещизм, сентиментальность, життєвий безсмак.

Але усе складніше. Страшна духовна основа міщанства: невміння й небажання мислити, відсутність ідеалів, бездуховність. Сатиричні вірші

Маяковського написані в ярко-ріалистической манері, вони повинні були служити утверждению нової радянської держави Маяковський говорив, що право на критику дається тому, у кого є позитивна програма. В 21 році в журналі “БОВ” Маяковський публікує поруч дві стихотворения “Останні сторінки громадянської війни” і “Про дряни”. Публікація цих віршів поруч не випадкова.

“Остання сторінка громадянської війни” заканчивается троєкратним повтором слова “слава”. Цим же словом “слава” починається вірш “Про дряни”, спрямоване проти міщанства. “Страшнее Врангеля обивательський

побут”, – заявляє поет і попереджає, що завоювання революції й громадянської війни можуть потонути в тину міщанства. Іншим об’єктом сатири для Маяковського був бюрократизм.

В 1922 році він пише вірш “Прозаседавшиеся”, де головним художнім прийомом становится реалізація гротеску: И бачу: сидять людей половини. ПРО, чортівня! Де ж половина інша? Інший художній прийом – гіперболізація: У день засідань на двадцять треба поспіти нам. Поневоле доводитися раздвояться.

До пояса тут, а інше там. У вірші говориться про необхідність активної життєвої позиції, автор відстоює принцип вмешательства в життя. Сатира Маяковського виявилася й у новаторських драматургических добутках “Клоп” і “Лазня”, які стали театральною варіацією теми міщанства й бюрократизма. Якщо у віршах Маяковський говорив про міщан старих, що пристосувалися до радянського действительности, то в п’єсах зображений новий тип радянської молодежи, що виник під впливом Непа.

П’єса “Клоп” розвінчує таких, як Присипкин, яких потягнуло до “изячной” життя. Це переродженець пролетарського походження, над яким автор беспощадно знущається, саджаючи його у фіналі п’єси в клітку з написом “Обивателес вульгарес”. У п’єсі “Лазня” Маяковський попереджає про опасности бюрократизм. Бюрократи постійно прагнуть ставити ціпки в колеса новій справі, але якщо щось создаале всупереч їхній діяльності й схвалено вищим руководством, вони будуть прагнути зайняти там краще місце.

У критику негативних сторін життя Маяковський резок і нещадний. Він як теперішній художник чуйно вловлював подих часу, попереджав про новий опасности для радянського будуючи


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Своєрідність сатири В. В. Маяковського