Композиція і сюжет комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого

П’єса “Хазяїн” – сатирична комедія, хоча дія твору, розвиток, розв’язка (смерть головного персонажа) могли б бути матеріалом для драми. У морально здорової людини турботи глитаїв могли б збудити тільки сміх, коли б ці глитаї не були тією страшною силою, що оббирає тисячі людей, позбавляючи їх радощів життя.
І. Карпенко-Карий був драматургом-новатором. Він сміливо відступав від усталених драматургічних шаблонів, приділяючи увагу не зовнішнім ефектним подіям, а глибокому розкриттю людських характерів.
Драматург виходив не

з догм “теоретиків” театру, а з поглибленого вивчення складної і сповненої внутрішніх суперечностей живої дійсності. Це значною мірою й зумовило своєрідність розгортання дії в його комедії.
І. Карпенко-Карий глибоко усвідомлював, що “стяжания для стяжания” – велике суспільне зло, бо зосередження незліченних багатств в руках однієї людини суперечить природним потребам людини і шкодить оточуючим, адже часто створюється за їхній рахунок.
Конкретний носій цього зла – український капіталіст-аграрій Терентій Пузир через те й перебуває в постійному непримиренному конфлікті не просто з окремими

людьми, а з суспільством.
Оскільки головний герой – мільйонер-землевласник Пузир, то навколо нього й концентрується увесь розвиток дії. Тривалість цієї дії невелика – трохи більше трьох місяців: від гарячої літньої пори до початку осені. Час цей вибрано невипадково – то найбільш напружений період у сільськогосподарському виробництві, коли найактивніше діє хазяїн, а значить, і характер його розкривається найвиразніше.
Експозиція в основному зосереджена в перших чотирьох явах комедії, але ряд експозиційних моментів є і в розвитку дії (розповідь Маюфеса про безмежні степи Пузиря, згадка Марії Іванівни про те, ким був її чоловік раніше, згадка Феногена про минуле хазяїна).
З перших реплік комедії драматург вводить читачів в атмосферу того суспільного середовища, яке породило “стяжателя”. Тут панує всевладний дух наживи. “Загрібаєте грошики!” – говорить Феноген Маюфесу. Той, хоч і прибідняється, але купив “домик чудовий”. Сам помічник Пузиря має намір придбати “земельки” так ” десятин п’ ятсот “.
Водночас накреслюється домінуюча риса характеру головного героя – ненаситна жадоба до збагачення, прагнення з усього “користь витягать”. Пузир “тепер має мільйони”, але від його халата і кожуха “аж смердить”. Усе це відповідно настроює, готує до сприйняття тих подій, що мають незабаром відбутися.
Зав’язка складається з кількох сюжетних мотивів: участь Пузиря за бариш у прикритті злісного банкрутства Петра Михайлова; з метою одержання більших прибутків від експлуатації “дешевих робітників” Пузир наказує Ліхтаренкові “загнуздати мужиків”, “зробити бідність” у Мануйлівці; задля власного збагачення Пузир хоче віддати заміж дочку за неосвіченого синка мільйонера Чобота, незважаючи на те, що вона любить учителя гімназії Ка-линозича; четвертий мотив носить суто комедійний характер – ощадливий хазяїн, “хоч ти що хоч говори”, не хоче позбутися старого латаного-перелатаного халата, і тому його рідні вирішують вдатись до хитрощів, щоб підсунути йому за дешеву ціну новий дорогий халат.
Усі ці мотиви не протистоять, а доповнюють один одного, бо їхнє джерело спільне – фанатична пристрасть центрального персонажа до “стяжания для стяжания”.
Розвиток дії визначається такими головними моментами: протест робітників, підтриманий Сонею, проти поганого харчування і намір хазяїна посилити експлуатацію трудящих; здійснення Пузирем злочинної допомоги шахраєві Михайлову і його тривога, щоб цей злочин не розкрився; намагання Соні, підтримане Золотницьким, одержати дозвіл на шлюб з Калиновичем і посилення деспотичного опору з боку її батька; купівля Пузирем нового халата і негайна ж “вигідна” продажа його Золотницькому.
Кульмінація комедії припадає на кінець третьої дії та четверту. У всіх формах вияву конфлікту настає перелом, що приводить Пузиря до катастрофи в той момент, коли він, здається, уже мав святкувати перемогу.
Злісне банкрутство Михайлова викрите, і над Пузирем нависла загроза ув’язнення. Назріває грізне обурення пригноблених трудящих. Соня всупереч волі батька твердо вирішує стати дружиною Калиновича. Золотницький розриває з Пузирем дружні стосунки і посилає сто карбованців, які винен йому за халат, на пам’ятник Котляревському. Нарешті, трагікомічний випадок з гусьми, який приводить героя до остаточної катастрофи.
Розв’язка. Один за одним на Пузиря падають смертельні удари: йому повідомляють про бунт робітників у мануйлівській економії; урядник приїхав арештовувати хазяїна; хвороба досягла свого апогею. Головний герой гине не лише духовно, а й фізично.
Отже, підсумовуючи, впевнено відзначимо, щодраматургвиязив велику майстерність у розробці композиції твору.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Композиція і сюжет комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого

Categories: Твори з літератури

Links