Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Способи відбиття авторського погляду на мир у комедії Островського

Способи відбиття авторського погляду на мир у комедії Островського

Ремарка від французького слова remarque означає зауваження, пояснення. Це вказівка автора на вчинки, жести, інтонації героїв, на особливості їхнього мовлення й багато чого іншого. У часи Островського, у другій половині XIX століття, роль ремарок зросла, тому що підсилився інтерес до психології персонажів. Островський, як і багато інших росіян драматурги, приділяв чималу увагу ремаркам. У п’єсі дуже багато реплік супроводжуються ремарками

Але насамперед потрібно сказати про ті пояснення автора, які даються на початку будь-якої п’єси. Тут

усього в декількох реченнях Островський дає настільки точний опис основних героїв п’єси, що той або інший образ відразу встає перед очами читачів. Причому опису зовнішності, як такого, ні, через звичайні характеристики Островський хоче виявити внутрішні риси характеру, не говорячи про цьому прямо. Так, наприклад, Буланов це. Цим невеликим реченням Островський зовсім знищує Буланова, вибравши для характеристики саме цей факт його біографії. І навіть відносини героїв між собою можна простежити по найперших ремарках у комедії. Наприклад, відношення Гурмижской до своєї племінниці видно вже з того, що Гурмижская,
а Ксенія. Дійсно, Гурмижская дуже багата, але й сама вона одягається скромно. Чому ж Відповідь на це питання ми знайдемо далі, ідучи по сторінках п’єси, у якій також чимало зауважень автора. Часто ремарки в це прислівника, і не випадково. Основне питання прислівників як авторові дуже важливо виразити, як була вимовлена та або інша репліка, з якою інтонацією, яким вираженням, чи швидко, повільно, весело або серйозно.

З тими ж цілями автор уживає в ремарках дієприслівника, які виражають конкретні дії героїв, що також має значення для створення цілісної картини що відбуває. Багато про що говорять читачеві й опису місця дії, адже цей опис іде до того, як там з’являються діючі особи. В одній з таких ремарок перше речення складається всього з одного слова. Це те, що є назвою п’єси, і зрозуміти це можна так, що тут підкреслюється хижацький початок мешканців, автор саме обертає на цю увагу читачів. Єдині, кого Островський докладно, до найменших деталей описує в поясненні, це актори Нещасливців і Щасливців. Знаючи це, можна відразу визначити, що актори грають у цій комедії основні ролі

У ремарках, присвячених їм, немає загальних фраз і характеристик. Тут усе дуже конкретизовано. Островський не намагається показати сховані риси характеру героїв, а надає це самим читачам. Комедія незвичайна. Особливо для постановки. Адже тут актори повинні зіграти акторів. Зіграти потрібно так, щоб глядачам було зрозуміло, як і навіщо кожний з героїв грає свою п’єсу, і в той же час щоб було видно, що герої мають якусь майстерність гри. Це складно. Але ж саме в ремарках відбивається гра, відбивається, як у дзеркалі, і нізвідки більше не можна проникнути в саму суть дій і думок героїв. Ремарки часто сприймаються як невеликі доповнення до основного тексту. По-моєму, такий підхід не дуже вірний. Так, ремарки це невеликі доповнення, але имеющие величезне значення. Через них ми можемо побачити реальну картину що відбувається й по-справжньому відчути, зрозуміти цю п’єсу одного з найбільших росіян драматургів

В, як і у всякому іншому добутку, відбивається авторський погляд на мир. Немаловажну роль для подібного спілкування між автором і читачем грають ремарки, тим більше що п’єси Островського розраховані не тільки на постановку на сцені, але й на простої читання

Спочатку в цих коротких поясненнях ми бачимо лише чисто функціональну роль, але адже більшість із них можуть сказати масу цікавого про характер персонажа, визнати особливий відтінок навколишньої його обстановки. Багато великих добутків, і п’єса не є виключенням. За словами одного із критиків: Тепер розглянемо конкретні ремарки в даному добутку й спробуємо зрозуміти їхнє значення й відповідно роль. На початку будь-якої п’єси ми зустрінемо опис діючих осіб. Тут автор відзначає основні риси своїх персонажів, те, що здається йому в них найбільш важливим. У цій комедії список діючих осіб відкриває Раїса Павлівна Гурмижская. Островський відзначає її загальний жалобний вид і мимохіть згадує про робочу шухлядку, що вона носить із собою постійно. Далі йде її родичка, Ксенія Данилівна, і вже по ремарках можна догадатися про незавидне положення цієї дівчини в будинку. Наступна потім панів Милонова й Бодаева разюче нагадує, незважаючи на всі їхні зовнішні розходження між собою, іншу парочку Бобчинского й Добчинского. І вже тут у ремарках є натяк на це: вони узагальнені як. Після цього в списку ми зустрічаємо ім’я Восьмибратова. Він. А треба сказати, що в даному добутку ліс грає досить цікаву роль. Будучи, з одного боку, місткий, з іншої він символізує все живе в маєток Гурмижской. Таким чином, від людини, що займається його купівлею-продажем, нічого гарного чекати не доводиться

Із цієї ремарки ми практично нічого не довідаємося про Петра. І дійсно, подібно Борисові в, він виконує тут функцію скоріше обстановки, ніж діючої особи. І останній цікавий для нас тут персонаж це Олексій Сергійович Буланов, . Так мало слів, а ми можемо вже багато чого припускати в його характеристиці. Звичайно, значення цих персонажів стане зрозуміло лише потім, по ходу розвитку дії, але й при першому огляді про їх уже дещо можна сказати. Далі йде перша ремарка описового характеру. Подібні пояснення несуть у собі певну символіку, створюють ліричний або ж побутове тло. Описують вони в п’єсі в основному садибу Гурмижской: будинок, природу. Є також опис перехрестя, на якому зустрічаються дорога, що веде до будинку Гурмижской, і шлях у місто Калинов. Розглянемо спочатку ремарки, що ставляться безпосередньо до садиби. Спочатку нам дається опис внутрішнього розташування будинку: непоганий будиночок. Далі у двох місцях ми зустрічаємо опис саду: И інша частина саду: Не випадково настільки докладний опис, оскільки це місце нам дуже важливо. Саме тут розкриваються всі таємниці. Наприклад, Щасливців повідомляє Несчастливцеву про взаємини між Гурмижской і Булановим. Цікаво в цій ремарці й згадування олуне.

Місяць це символ важкої, нещасної любові. Під місяцем зустрічаються Петро й Аксюша. У місячну ніч відбувається зустріч Счастливцева з Улитою, під час якої останній, прикинувши закоханим, довідається таємницю Несчастливцева. І саме головне, при місяці Гурмижская відкриває свої почуття Буланову. Причому кінець цієї зустрічі досить сумний для Буланова. От яку роль може одна маленька ремарка в долях скількох персонажів. Другим різновидом даного типу пояснення є опис перехрестя. На цьому місці ми вперше зустрічаємо Счастливцева й Несчастливцева, бачимо любовне побачення Аксюши й Петра. От як воно описується в п’єсі: . У стовпа низенький пень…> Опис цього перехрестя несе в собі певну символіку. Це як би місце перетинання двох життєвих шляхів, на якому коштує стовп із вказівкою не просто напрямків, а подій, що відповідають йому. Особливо це важливо для Несчастливцева. Відправитися до Гурмижской і жити в цьому, але в розкоші, або ж піти по дорозі в Калинов і жити бідно, але чесно й вільно. Цікаво також, що на пень сідає Аксюша, а потім і Нещасливців, про що говориться в наступних ремарках. Це як би вказує на їхню приналежність к. У наступній ремарці йде опис Счастливцева й Несчастливцева. В останньому ми бачимо лише різкі, глибокі риси, у той час як в образі другого актора помітна лише м’якість, сполучення насмішкуватості й боязкості. По коротких характеристиках зовнішності ми можемо багато чого сказати про характери цих двох персонажів

Тепер перейдемо до ремарок, важливим при описі характерів героїв. Тут хотілося б колись привести загальну думку про те, що авторські пояснення, за словами одного із критиків, і в, і в показують людину не в розвитку, а його статичний стан, що робить їх для нас ще більш коштовними. Почнемо зі сцени розмови Карпа й Аксюши. , Аксюша просить Карпа передати його Петрові. Причому під час розмови вона. Ця дія говорить про те, що їй соромно за таємні відносини. Вони дуже обтяжують неї. Тут же вона заявляє, що не хоче грошей, виручених за ліс, тобто грошей, отриманих настільки варварським шляхом. У наступній сцені через ремарку знову показана сприйнятливість, чутливість і порядність Аксюши. Відповідаючи на розв’язне поводження Буланова, вона говорить про своє збурювання й образу


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок” Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів,...
  2. Героїня комедії А. Н. Островського “Остання жертва” Образ Тугина являє собою характерне для “пізнього Островського” художнє дослідження люблячої душі “лагідної” жінки (порівн.: Людмила в “Пізній любові”, Наташа в “Трудовому хлібі”, Віра Пилипівна в “Серце не камінь”, Евлалия в “Невільницях”, Ксенія в “Не від миру цього”). Тугина – “молода вдова”, закохана в чарівного шалапута, красеня Дульчина, бездумно й...
  3. Відбиття етичних і естетических ідей декабризму в комедії “Горе від розуму” “Горе від розуму” – социально-политическая комедія. Грибоєдов дав у ній правдиву картину російського життя после Вітчизняної війни 1812 року. У комедії поставлені злободенні суспільні питання того времені: про державну службу, крепостном праві, освіті, воспитании, про рабське наслідування дворян всьому іноземному й презирстві до всього національного, народному. Комедія Грибоєдова показала причини...
  4. Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на...
  5. Глумов – герой комедії А. Н. Островського “На всякого мудреця досить простоти” Глумов – єдиний персонаж у драматургії Островського, свідомо обрав своїм життєвим кредо філософію цинізму. Г. – значуща прізвище, в якій укладені зерно образу і його характеристика. Глумитися – означає скоморошничати, знущатися, “глум творити”. “Матінка, я розумний, злий і заздрісний”, – каже Г., приступаючи до здійснення своїх планів. Ці “вихідні” людські...
  6. Центральний персонаж комедії А. Н. Островського “Ліс” Провінційний актор, комік Щасливців “парний” персонаж до трагіка Несчастливцеву, як Санчо Панса – до Дон Кихоту. Життєвий практицизм, здоровий глузд, тверезе-іронічне й проникливе сприйняття дійсності роблять його “земним” персонажем, контрастним стосовно “піднесеного” Несчастливцеву. Природжений актор, Щасливців упевнено й артистично театралізує своє життєве поводження в рамках свого комічного амплуа. Майстер фарсових...
  7. Мелузов – герой комедії О. М. Островського “Таланти і шанувальники” Мелузов – тип молодого різночинця, недавнього випускника університету, твердо вірить в те, що “жорстокі звичаї” пом’якшуються “освітою”, а поліпшення людини відбувається внаслідок засвоєння їм “правильних понять” про життя. Ідейно та соціально споріднені М.: Жадов і Микін (“Прибуткове місце”), погуляти (“Безодня”), Грунцов (“Трудовий хліб”), Платон Зиб-кін (“Правда – добре, а щастя...
  8. Драматургія А. Н. Островського. Основні риси 1. Місце творчості Островського в російської драматургії. 2. “Народна драма” у театрі Островського. 3. Нові герої. Він відкрив миру людини нової формації: купця-старообрядника й купця-капіталіста, купця в сіряку й купця в “трійці”, що їздить за кордон і займається свій бізнес Островський розгорнув навстіж двері в мир, досі замкнений за високими...
  9. МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) Олександр Миколайович Островський найбільший драматург минулого сторіччя. Його знамениті п’єси й донині входять у репертуар багатьох театрів Росії. “Він почав незвичайно,” писав про нього И. С. Тургенєв. Після того, як Островський прочитав свою першу п’єсу “Картина сімейного щастя”, його відразу ж охрестили,...
  10. МАЙСТЕРНІСТЬ МОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У ДРАМІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА” В 1845 році Островський працював у Московському комерційному суді канцелярським чиновником стола “для справ словесної розправи”. Перед ним розкривався цілий мир драматичних конфліктів, звучало все різноголосе багатство живої великоросійської мови. Доводилося вгадувати характер людини по його мовному складі, по особливостях інтонації. Виховувався й вигострювався талант майбутнього майстра мовної характеристики персонажів...
  11. Художні рішення Н. Островського Трепетна поетичність і мужній драматизм взаємин Павла Корчагіна і його матері, як представляється сьогодні, відкривають найбільше співзвуч із есенинской поезією. Цю співзвучність не можна не виявити вже в тих останніх словах, які, прощаючись із життям, дарував сам Н. Островський Своєї матері: “Не сумуй, рідна. Даю тобі слово честі, що я...
  12. Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей (багатству,...
  13. На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із...
  14. Основні риси драматургії Островського Олександр Миколайович Островський народився в 1823 році в Москві: в Замоскворечье, – у стародавньому купецькому й чиновницькому районі. Батько майбутнього Драматурга, утворений і вмілий судовий чиновник, а потім – відомий в Московських комерційних колах стряпчий (адвокат), нажив неабиякий статок; Піднімаючись по службовим сходам, дістав права потомственого дворянина, Став поміщиком; зрозуміло,...
  15. Відбиття в долях Онєгіна й Ленского філософії дворянства на початку XIX століття Він нападає в цьому класі на все, що суперечить гуманності; але принцип класу для нього – вічна істина… І тому в самій сатирі його так багато любові, саме заперечення його так часто схоже на схвалення й на милування… Згадаєте опис сімейства Ларіних у другому розділі й особливо портрет самого Ларіна....
  16. Особливості драматургії А. Н. Островського 1. Коротка біографічна довідка. 2. Найбільш відомі п’єси Островського; характери й конфлікти. 3. Значення творчості Островського. Майбутній драматург А. Н. Островський народився в 1823 році. Його батько служив у міському суді. У вісім років Островський втратився матюкай Батько женився в другий раз. Наданий сам собі, хлопчик захопився читанням. По закінченні...
  17. Основні способи словотворення в українській мові До морфологічних належать ті способи словотворення, які утворюють похідні одиниці за допомогою словотвірних афіксів, формантів. Це – суф., преф., постф., преф.-суф., суф.-постф., преф.-постф., преф.-суф.-постф., флективний, складання (основоскладання, словоскладання, абревіація). Суфіксальний – провідний в і.-є. мовах, застосовується при утворенні всіх ч. м. крім займенників. формант може бути субстанціальним (мовець), нульовим (спів,...
  18. Способи зображення характерів в “Пісні про віщого Олега” А. С. Пушкіна Ім’я князя Олега, якому присвячена “Пісня…”, відбито в історії з давніх часів. Про нього складено чимало пісень, легенд і переказів. Він був мудрим, талановитим, безстрашним і спритним воєначальником. Пушкін любив і знав історію. В “Пісні про віщого Олега” він відбив тему долі, неминучості долі. Автор захоплюється силою й мужністю князя:...
  19. Викриття чиновництва на сторінках п’єси А. Н. Островського”Дохідне місце” ВИКРИТТЯ ЧИНОВНИЦТВА НА СТОРІНКАХ П’ЄСИ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ДОХІДНЕ МІСЦЕ” В 1856 році Островський написав комедію “Дохідне місце”. Діючі особи п’єси – чиновники різних рангів, від Цивільного генерала Вышневского, що досяг більших чинів і багатств, до безіменних молодих чиновників, прислужую-старому служаці Юсову, секретареві Вышневского. Комедія з’явилася в пресі в 1857...
  20. Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в...
Способи відбиття авторського погляду на мир у комедії Островського
«
»