Зміст сюжету повести: Дружиніна Полинька Сакс
Коли Костянтин Олександрович Сакс оголосив дружині, що повинен їхати тижня на три в провінцію, Полинька розплакалася й стала просити чоловіка відмовитися від поїздки. Їй смутно, її мучать дурні передчуття
Але Сакс не просто чиновник по особливих дорученнях, а людина обов’язку й честі. Справа казнокрада Писаренко він повинен довести до кінця. Мова йде про сотню тисяч казенних грошей. Скарбниця ж поповнюється з мужицької кишені. Та й не вірить він, тридцатидвухлетний чоловік, передчуттям дев’ятнадцятирічної дружини, недавньої пансіонерки
Дитячість
Поки йде ця розмова, слуга доповідає, що князь Галицкий просить дозволу бачити їх обох: у нього листа для Костянтина Олександровича й Полини Олександрівни
Саксові досить неприємний цей візит, але дружина вже розпорядилася просити князя у вітальню. Але ж Галицкий року два назад сватався до
Полиньке, однак по легкодумству й самовпевненості виїхав за кордон, на води, не поговоривши ні з родителями дівчини, ні з нею самої. Там до
Його почуття сильно, але егоистично. Ранній успіх у жінок породив апатію, перебороти яку може тільки пристрасть незвичайна, вигадлива. Він і закохався не в жінку, а в дитину. Як і Сакс, він зачарований дитячістю, наївністю й безпосередністю витонченої й мініатюрної Полиньки. От тільки його поява в їхньому будинку зовсім не випадковість. Листа лише прийменник, придуманий його сестрою Анет Красинской, Полинькиной подругою ще по пансіоні. Вона ж запропонувала сусідові по маєтку Залешину написати Саксові й, скориставшись оказією, відправити з її братом, що однаково повезе її лист Полиньке. Подрузі ж вона повідомляє про розпач брата, про його навіть хворобу після того, як вона вийшла заміж за Сакса. Цей старий, непоказний чиновник не коштує Полиньки. Він страшна людина. Адже на Кавказі він виявився після дуелі, що закінчилася смертю супротивника
Залешин – давній, ще із часів кавказької служби, друг Сакса. І листом своїм він попереджає, що князь Галицкий небезпечний для його сімейного щастя. Успіх князя в жінок загальновідомий, він молодий, багатий, щасливий і гарний, уміє розташувати до себе будь-якого
Тим часом небезпека набагато серйозніше, ніж пише Залешин. Князь встиг зговоритися з Писаренко, щоб той затримав Сакса під час розслідування до моменту, коли він напише й перешле йому записку з одним тільки словом “досить”.
Щоб завоювати Полиньку, потрібно час. Князь добре розуміє, що її здатність любити не зовсім ще розвилася в ній, не усвідомлена нею, і його ціль – зосередити на собі цю її потребу в любові. Він обрав тактику відвертих визнань, бурхливих сплесків страсті або розпачі
НА ЖАЛЬ, через якийсь час це принесло успіх йому й страждання Полиньке, що терзалася свідомістю своєї гріховності й злочинності. Довідавшись про це, Сакс хотів було мстити обом, але як мстити дитині, що сам не розуміє, що наготував! Так схоже, молоді люди полюбили один одного, і справа там нежартівливе. Ні, Сакс не додасть до уже, що відбулося приниженню, нове. Він надійде інакше, чим усе. Місяць він ховає свою дружину на відокремленій дачі (Галицкий зовсім втратив розум і стирчить під вікнами їхньої петербурзької квартири), а потім у присутності обох повідомляє, що відмовляється від своїх прав, вручає паперу, що засвідчують це,, але попереджає, що, обвінчавшись, Полинька із князем повинні виїхати за кордон. Однак він, що втратив у Полиньке разом і дружину й дочку, буде пильно стежити за тим, щоб дитя його не стало нещасливо. При першій її сльозі – він (князь) людин загиблий
Молоді люди повалені величчю вчинку цієї незвичайної людини і їдуть в Італію. Однак і там Полиньке часто пригадуються дивні слова першого чоловіка в момент прощання, і вони постійно давлять їй серце якоїсь вагою
Тим часом пережиті потрясіння поклали початок сухоті. Із хворобою, з погрозою смерті приходить і усвідомлення власної душі. Стає ясним, що Полинька любить і любила завжди Костянтина Сакса, тільки не розуміла ні його, ні себе, ні життя. А теперішнього чоловіка просто жалувала. Остаточно Полинька розуміє все це, коли Сакс під час відсутності князя з’являється в їхньому будинку й запитує її, отчого вона все хворіє, немає чи якого горя в неї? “Прости мене…” – шепотить у відповідь бідна жінка. Сакс цілує її руку й віддаляється
Із цього моменту Полинька вже не може більше любити князя: він не чоловік, він дитя, вона стара для його любові. Це Сакс людин, чоловік: душа його велика й спокійна. Вона любить його. Вона написала йому лист, що після її смерті покоївка повинна відправити на його ім’я. Воно відкриє йому, що вона оцінила його і його найбільшу жертву й платить йому безмежною любов’ю
Сакс, цілий рік следивший за князем і його женою, після візиту до Полиньке їде в Росію й поселяється в маєтку Залешина, де в один з тихих літніх вечорів йому вручають лист із Італії від княгині П. А. Галицкой.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)