Ідейний зміст повести Вольтера “Простак&amp

В 1767 році Вольтер створює повість “Простак”. Тут уперше у філософській прозі він переносить дію з екзотичних країн у Францію. Людина, що здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному виді, гурон по вихованню, француз по народженню виявляється в середовищі французького дворянства й духівництва XVIII сторіччя, де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації

Проводячи Простака через кола пекла, які йменуються цивілізованими відносинами, Вольтер за допомогою всіх відтінків

комічного критикує політику, релігію, шлюб, науку. Найголовніші риси головного героя – здоровий глузд і відвертість. Простак робить учинки, які прийнятні з погляду природи, але суперечать моралі французького суспільства, представники якого вважають його досить дивним і навіть небезпечним. Ніж глибше Простак знайомить із французькою дійсністю, тим драматичней стає його конфлікт із нею. Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості й добра, використають як виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, релігійних конфліктів. Чиста душа Простака опирається фальші людських відносин, тоді як інші й не

зауважують її.

Безпосередньо виявивши своє відношення до гугенотів, він попадає по доносі шпигуна у в’язницю, з якої його рятує ціною своєї честі улюблена. Простак одержує утворення й культурні манери, але це вже інша людина. Він змушений примиритися зі злом ціною більших втрат: гине чарівна Сент-Ив, жертвуючи честю заради порятунку коханого, мудрий Гордон знаходить тепле містечко в каламуті несправедливого миру, сам Простак теж улаштовується відповідно до своїх здатностей і родоводу

Вольтер послідовно розвиває головну ідею Просвітительства – ідею “природної людини, доводячи, що такій людині немає місця в суспільстві, до краю спотвореного “законом умовним”.

Ідейний зміст повести Вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що й обумовило складність, багатогранність образа Простака, що протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. Душу героя простим і щира, не зіпсована вантажем лицемірства, прагне до гармонії із собою й людьми. Про зміст діяльності Вольтера Віктор Гюго сказав так: “Боротися проти фарисейства, викривати лицемірство, тиранію, узурпацію, брехню, забобони, марновірство, зруйнувати храм, щоб звести новий, тобто замінити брехня істиною, нападати на жорстокість суду, нападати на кровожерливе духівництво, взяти батіг і вигнати всіх торговців зі святилища, вимагати спадщини для позбавлених його, захистити слабких, бедних, пригноблених, боротися за переслідуваних і пригноблених – от Війна Ісус Христа. І хто ж та людина, що вів цю війну? Вольтер!”

Погляди Вольтера близькі до філософських позицій одного з найбільших українських мислителів – Григорія Сковороди, творчість якого до 50-80 роки XVIII сторіччя (“Сад божественних пісень”, “Байки права”) має певні елементи “природного права”. Він затверджує вирішальне значення волі для формування особистості, його гуманістичні ідеали базуються на моральних цінностях християнства, але, так само як і Вольтер, український філософ протестує проти зловживань церковників і зовнішніх обрядових нашарувань. Ідеї Вольтера мають загальнолюдське значення. Вони не зникли разом з XVIII сторіччям, а продовжують залишатися актуальними в наші дні


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Ідейний зміст повести Вольтера “Простак&amp

Categories: Нові твори

Links