Казки М. Е. Салтикова-Щедріна як політична сатира

Салтиков-Щедрін – один з величайших сатириків миру. Все своє життя він присвятив боротьбі за освобождение російського народу, критикуючи у своїхніх добутках самодержавство й кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті й психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але й покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську психологію. Розуміючи, що змінити життя може тільки народ, Щедрін намагається разбудити самосвідомість народу, кличе його на боротьбу. В усій

красі раскрився талант сатирика в його казках. Цей жанр дозволяє сховати щирий зміст добутку від цензури.

Многие казки Щедріна мають политический підтекст: автор критикував паризитизм дворянства, чиновників – всіх тих, хто живе народною працею У казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив” Щедрін зображує двох чиновників, які потрапили на ненаселений острів. Два великих чиновники все своє життя прослужили в реєстратурі, доторую потім “через непотрібність упразднили”. Потрапивши на острів, генерали-дармоїди ледве не з’їли один одного.

Не виявися на острові мужика, бездельники

так і пропали б з голоду, хоча на острові була безліч плодов, риби й усякої живності. Наситившись, генерали знову приобретают упевненість у собі. “Бач, як хорошо генералом бути”, – говорить один з них. У цій казці Щедрін викриває паразитизм, повну нездатність людей, які давно отвикли від праці, просто існувати Генералам не спадає на думку, що експлуатировать мужика – це ганебно й безвдачаственно, вони повністю впевнені у своїм праві, що на них повинен хтось работать. Щедрін пише: “Повернувшись обратале в Петербург, генерали грошей загребли, але й мужика не забули: вислачи йому чарку Горелки так п’ятак срібла.

Веселися, мужичина”. З такою же силою Салтиков-Щедрін викриває самодержавство в казці “Ведмідь на воєводстві”. Лев у своє далеке воєводство посилає Топтигиних для втихомирення “внутрішнього супостата”.

Три Топтигина поміняють один одного на пості в далекому воєводстві. Перший і другий воєводи займалися різного роду злодіяннями: перший Топтигин – дрібними (чижика з’їв), другий – великими (забрал у крестьян корову, коня, двох овець, “за що мужики осерчали й убили його”). Третий же Топтигин не хотів кривавих злодіянь, він пішов ліберальним шляхом, за що мужики багато років присилали йому те корову, то кінь, то свиню, але зрештою, лопнуло терпіння мужиків, і вони расправилисій з воєводою. Щедрін показав, що невдоволення народу обумовлене не тільки произволом намісників, але й порочністю всієї самодержавної системи. Щедрін викривав пороки самедержавия й в інших своїх казках У казці ” Орел-Меценат” письменник показав відношення верхів до искусству, науці й освіті.

Він робить один висновок: “орли для освіти не потрібні”. У казці “Премудрий піскар” Щедрин висміює міщанство (“жив тремтів і помирав тремтів”). Осуждает автор і ідеалістів-утопістів (казка ” Карась-Ідеаліст”).

Письменник затверджує, що не словами, а вирішительними діями можна досягти щасливого майбутнього, і зробити це повинен сам народ. Народ у казках Салтикова-Щедріна талановитий, самобутній, володіє житейской кмітливістю. Мужик робить із власних волось невід і човен у казці про генералів. Письменник з горечию затверджує, що народ своїми руками “в’є мотузку, що йому потім накинуть на шию гнобителі”.

Свій стиль Щедрін називає езоповским: у кожній казці присутствует підтекст, різні іносказання. Тісно зв’язані казки Щедріна з нарідною творчістю: письменник часто вживає народні прислів’я й вираження. Літературна спадщина Щедріна зставляет не тільки політична сатира. Навіть самі злободенні произведення письменника створені з таким мастерством, що по праву належать не тільки минулому, але й сьогоденню, і майбутньому


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Казки М. Е. Салтикова-Щедріна як політична сатира

Categories: Твори з української літератури

Links