Пародія в “Історії одного міста” М. Е. Салтыкова-Щедріна
Пояснюючи задум “Історії одного міста”, М. Е. Салтиков-Щедрін затверджував, що книга ця про сучасність. У сучасному йому світі він бачив своє місце й ніколи не вважав, що створені їм тексти будуть хвилювати його далеких нащадків. Однак виявляється достатня кількість причин, завдяки яким його книга залишається предметом і приводом для пояснення подій сучасної читачеві дійсності. Однієї з таких причин, безсумнівно, є прийом літературного пародіювання, що активно використовує автор.
Особливо це помітно в його “Звертанні до читача”,
“Не хочу я, подібно Костомарову, сірим вовком нишпорити по землі, ні, подібно Соловйову, шизым орлом ширяти під облакы, ні, подібно Пипіну, розтікатися думкою по древу, але хочу ущекотать прелюб’язних мені глуповцев, показавши миру їхні славні справи й преподобний той корінь, від якого знамените це древо відбулося й галузями своїми всю землю покрило”. Так починається глуповская літопис. Величний текст “Слова об полицю Игореве” письменник організує зовсім по-іншому, помінявши ритмічний і значеннєвий малюнок. Салтиков-Щедрін, використовуючи сучасні йому канцеляризми (у чому, безсумнівно, позначилося те, що він виконував у м. В’ятці посада правителя губернської канцелярії), уводить у текст імена істориків Костомарова й Соловйова, не забувши при цьому й свого приятеля – літературознавця ПипінО. Таким чином, пародируемый текст надає всієї глуповской літопису якесь достовірне псевдоісторичне звучання, одночасно вказуючи на сучасну, майже фейлетонне трактування історії.
А для того щоб остаточно “ущекотать” читача, далі Щедрін створює густий і складний пасаж за мотивами “Повести тимчасового років”. Згадаємо щедринских головотяпів, які “об усе головами тяпают”, гу-щеедов, долбежников, рукосуев, куралесов і зіставимо з галявинами, “живучими самі по собі”, з радимичами, дулібами, древлянами, “живучими по-скотски”, по звіриних звичаях, і кривичами. Історична серйозність і драматизм рішення про заклик князів: “Земля наша велика й рясна, а порядку в ній немає. Приходите княжити й володіти нами”, – стає в Щедріна історичною несерйозністю. Тому що мир глуповцев – це мир перевернений, задзеркальний, И історія їх задзеркальна, і закони її задзеркальні, діють по методу “від противного”.
Князі не йдуть володіти глуповцами. А той, хто нарешті погоджується, ставить над ними свого ж глуповского ” злодія-новатора”. И будується “преприродно прикрашений” місто Глупов на болоті, посередині сумовитого до сліз пейзажі. “ПРО, світло світла й прекрасно прикрашена, земля Російська!” – піднесено викликує романтичний автор “Слова про погибель землі Росіянці”. Історія міста Глупова – це свого роду “антиісторія”. Вона являє собою трагічно-смішне, гротескне й пародійне протиставлення реального, дійсного життя, опосередковано через літописи высмеивающее саму історію. І тут слід зазначити, що почуття міри не змінює авторові ніколи. Адже пародія, як літературний прийом, дозволяє, спотворивши й перевернувши реальність, побачити її смішні й гумористичні сторони. Але ніколи Щедрін не забуває, що предметом його пародій є досить серйозні речі. Не дивно, що в наш час сама “Історія одного міста” стає об’єктом пародіювання як літературного, так і кінематографічного.
Це ставиться в кінематографії до стрічки Володимира Овчарова “Воно”, у сучасній літературі – до “Історії одного міста в новітні часи” В. ЛьецухО. Однак спроби перевести Щедріна на іншу мову й в інші реалії закінчилися по суті нічим і одержали невисоку оцінку. Це свідчить про те, що унікальна значеннєва й стильова тканина “Історії…” може бути перепародійована сатиричним талантом, рівним таланту Салтыкова-Щедріна.





Схожі твори:
- Образ матері в сучасній поезії А. Малишко, Б. Олійника, В. Симоненко Тема материнства – одна із самих популярних в українській літературі. До величної оди, проспіваної матері Тарасом Шевченко, з роками прилучалися нові й нові голоси. Ні, імовірно, жодного українського письменника, який би не згадав із вдячністю рідну неньку. Адже мати – це першооснова життя. Саме цю думку відстоював у своїй поезії...
- Твір за повістю В. Г. Распутіна Пожежа Вітчизняні письменники й публіцисти, по-моєму, першими прорвали греблю, що стояла на шляху рішення екологічних проблем у нашій країні. Говорити про екологію зараз, наприкінці XX століття, – значить говорити вже не про зміну життя, як колись, а про її порятунок. Треба рятувати ріки, які перетворюються в стічні канави з виродливими стовщеннями...
- Експресіоністський театр Леся Курбаса З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріалом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – не сума життів…” (Ю. Шерех), життів драматургів, акторів та режисерів. Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він був новатором: творив свій...
- Чи легко навчатися? (допис у газету) Взагалі-то я люблю школу. Але іноді мені доводиться переживати жахливі миті. Здається, що все, кінець. Немає теперішнього, втрачена віра у майбутнє. Сутінки змінюються темрявою. Таких людей, як я, називають песимістами. Понад усе мені не подобається початок уроку. Я терпіти не можу ці страхітливі слова: “Іди відповідай!” Мені більше подобається відповідати...
- Твір-роздум:”Продовження твору Кінь шептало” У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість “Ирій”, романи “Катастрофа”, “Самотній вовк”, “Спектакль”, “Листя землі” та інші; оповідання “Шгмаліон”, притча “Сонце” тощо. У 1965 році з’явилося оповідання “Білий кінь Шептало”. Тогочасні критики дали несхвальний відгук на нього, бо у творі письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в...
- Скорочено “Люборацькі” Свидницького Частина 1 І Дія роману розпочинається змалюванням пейзажу подільського села Солодьки, в якому й живе попівська родина Люборацьких, що складається з отця Гервасія, паніматки і їхніх дітей: Антося, Масі, Орисі і Теклі. Жити їм дуже сутужно, бо село небагате, а тому й подаяння на церкву скупі. Проте сім’я Люборацьких живе...
- Творчість Мільтона. “Загублений рай” Ім’я Джона Мільтона (John Milton, 1608-1674), поета, мислителя й публіциста, що нерозривно связали свою долю з подіями великої англійської революції, по праву вважається символом найвищих досягнень літератури Англії XVII сторіччя. Його творчість зробила тривалий, глибокий вплив на розвиток європейської суспільної думки й літератури наступних епох Мільтон народився в сім’ї заможного...
- Москва в изображении М. Булгакова Роман Михаила Афанасьевича Булгакова “Мастер и Маргарита” рассказывает о нравственной ответственности человека за свои поступки. Действия в нем происходят в разных временных пластах, но они объединены одной идеей – поисками истины и борьбой за нее. Вражда, недоверие к инакомыслящим людям, зависть царят в мире во все времена Произведение Булгакова “Мастер...
- Мої роздуми над поведінкою героїв оповідання Є. Гуцала “Хто ти?” Такого смутку та журби від прочитаного я не відчував уже давно. Біль та печаль пронизують оповідання Євгена Гуцала “Хто ти?” А дійсно, Людино, хто ти? Може, ти та необачна мати, яка, народивши доньку, відцуралася від рідної кровиночки заради свого химерного щастя? Все життя жінка старалась впіймати пташку щастя, особистого, лише...
- Софійський собор. Добуток-опис пам’ятки за власними спостереженнями Своя спадщина – Київ – князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше ярчайших міст миру. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо те золото? І навіщо церква поставлена на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив Нехай усе – і чужоземці, і мандрівники, і друзі, та й вороги – відразу бачать,...
- Центральний персонаж роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Син короля-звіздаря, жорстокий прокуратор Іудеї вершник Понтій Пілат На прізвисько Золотий Спис з’являється на початку 2-й глави “у білому плащі із кривавою підбивкою, що шаркає кавалерійською ходою”, виходячи на авансцену сюжету, де буде незримо присутній до повного його закінчення, до останньої фрази епілогу. Це його присутність обумовлена основною сюжетною подією,...
- Дума про Марусю Богуславке: вічна проблема вибору Кожна людина прагне до внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли усередині людини точаться суперечка розуму й серця, між любов’ю до себе й альтруїзмом, між обов’язком перед батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно із цієї ситуації. Проблема вибору в...
- У чому краса і багатство української мови? Український поет Володимир Сосюра в часи Великої Вітчизняної війни закликав: Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. У кожному художньому творі ми знаходимо золоті зерна добра, барвистої краси мови. А Мова наша дуже багата. Нею можна висловити найскладніші...
- Онєгін і Чацкий Він у якімсь ступені нагадує декабриста, що вступає в “протиріччя із суспільством”, вільнодумної, утвореної й рішучої людини, для якого на першому місці коштує ідея, “високі Думи “, а потім уже йде все інше. Він навіть жертвує любов’ю Софії, але ж він свідомо йде на конфлікт, тільки через неможливість відступити від...
- Порок під личиною чесноти у романі “Добродії Головлеви” Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна Иудушка Головлев, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович...
- Опис персонажів: Образ Челкаша Оповідання починається з опису гавані: “Дзенькіт якірних ланцюгів, глухий стукіт дерева, деренчання извозчих возів…” Далі автор описує появу в гавані Челкаша, старого труєного вовка, добре знайомого гаванському люду, запеклого п’яницю й спритного, сміливого злодія. Щоб піти на чергове “справу”, вона ходив по гавані й шукав свого поплечника Ведмедика, але сторож...
- Окультизм Виникши в первісну епоху людства, магія не залишалася незмінної протягом століть, а приймала різні форми. Однієї з розвинених її форм є окультизм. Окультизм (від лат. occultus – таємний, таємний) – це загальна назва для навчань, “теоретично” обосновивающих наявність магічних (чарівних, сверхнатуральних) сил у людині й космосі, недоступних для простих смертних,...
- Проблема митця і мистецтва в поезії Є. Маланюка Євген Маланюк певною мірою залишається таємничою постаттю для сучасного українського читача. Перш за все тому, що широкий загал познайомився з його творчістю досить недавно, а також, тому, що поезія митця – інтелектуальна, глибоко філософічна, сповнена символічних означень та складних метафор і алегорій. Роздумуючи над роллю митця в суспільстві, Є. Маланюк...
- Людина заслуговує свого щастя й завжди стражданням Духовний стан (точніше б сказати – бездуховне) “постоялого двору”, стан, коли є тільки швидкоплинне “зараз” без твердих видів на ” Майбутнє “, народжує й певний скепсис свідомості, мироотношение морального релятивізму, відносності всіх людських цінностей. “Так навіщо я неодмінно повинен любити мого ближнього або ваше там майбутнє людство, що я ніколи...
- Образи батька й сина в новелі Дж. Олдриджа “Останній дюйм” Проблема взаємини батьків і дітей існує, тому що людям різного віку складно зрозуміти один одного, і рано або пізно кожний з нас зіштовхується із цією проблемою. Кожному з нас доводиться неї вирішувати. Дуже часто від правильності рішення залежить все наступне життя. Проблемі взаємини дорослих і дітей присвячена величезна кількість добутків....