Моделі миру
Метод моделювання став одним з основних способів пізнання завдяки кібернетиці й створенню ЕОМ, нарівні зі спостереженням і експериментом. Дані моделі охоплюють величезні галузеві масштаби. Вони поширюються від моделей функціонування підприємства й економічної галузі до комплексних моделей керування біогеоценозами, еколого-економічних моделей раціонального природокористування в межах цілих регіонів, до глобальних моделей. Перші “моделі миру” були побудовані в 1972 році. Грунтувалися вони на методах “системної динаміки” Дж.
Недолік полягав у надмірно високому ступені узагальнення змінних. Вони характеризували процеси, що протікають у світі. Також недоліком з’явилося те, що були відсутні дані про особливості й традиції різних культур і т. д.
Однак дані недоліки поступово переборювалися в процесі створення наступних глобальних моделей
Глобальні моделі були побудовані М. Месаровичем і е. Пестелем на основі теорії ієрархічних систем. В. Леонтьевим розроблені в економіці
Моделі приймали усе більше конструктивний характер, орієнтуючись на розгляд питань поліпшення існуючого еколого-економічного положення на планеті
Подальший прогрес у глобальному моделюванні очікується на шляхах побудови моделей, усе більше адекватні реальності, що сполучать у собі глобальний, регіональні й локальні моменти
Універсальний характер моделювання на ЕОМ дає можливість синтезу найрізноманітніших знань, а властивий моделюванню на ЕОМ функціональний підхід служить цілям керування складними системами. Прогрес в області моделювання варто очікувати не на шляху протиставлення одних типів моделей іншим, а на основі їх синтезу
Уточненню цілей і засобів реконструкції реальності сприяє перетворювальна функція моделювання. Синтезу знань – завданню, що має першорядне значення на сучасному етапі вивчення миру сприяє властива моделюванню трансляційна функція
Моделювання може принести найбільшу користь у тому випадку, якщо буде сполучатися з іншими видами досліджень. Значення машинного моделювання не треба абсолютизировать, у зв’язку із труднощами формалізації багатьох важливих даних, необхідних для побудови глобальних моделей
Зараз уже можна говорити як про одній з основних, про перетворювальну функцію моделювання, виконуючи яку воно вносить прямий вклад в оптимізацію складних систем. Метод моделювання стає необхідним засобом, як пізнання, так і перетворення дійсності, простираючись на вивчення усе більше складних систем
От уже довгі роки спори щодо ефективності застосування кібернетичних моделей у глобальних дослідженнях не вмовкають. Багато дослідників уважають, що “контринтуитивное поводження” властиво тим системам, які перебувають у критичній ситуації. Дж. Форрестер, що досліджував метод системної динаміки, висунув так званий “контринтуитивний принцип”. Цей принцип полягає в тім, що складні системи функціонують таким чином, що це принципово суперечить людській інтуїції, і в такий спосіб машини можуть дати більше точний прогноз їхнього поводження, чим людина
(1 votes, average: 5.00 out of 5)