Багатство щиросердечного миру героїв Л. Н. Толстого

Творчість Толстого охоплює великий період часу з 50-х років XIX століття до 10-х років XX століття. Він бере участь у Кримській війні, він бачив кріпосне життя, був свідком реформи 1861 року й наростань революційного руху в 90-і роки XIX століття

Зображення духовного росту людини, діалектики душі саме, мабуть, характерне у творчості Толстого. Але цим істинно людською якістю багатством щиросердечного миру він наділяє тільки симпатичних йому людей. Ця своєрідна традиція простежується протягом усього творчого шляху письменника. Товстої пише так, що

ясно видно: чим більше впливає на людину світське суспільство, тим бідніше його внутрішній мир, людина може досягти внутрішньої гармонії в спілкуванні з народом, із природою. Товстої переконаний, що станові перешкоди угнетающе діють на розвиток характеру

У повісті Козаки Толстой показує, що людина, якщо він має позитивні якості, стає самим собою тільки в злитті із природою. Вона очищає й обогащаетвнутренний мир. Тільки людина, що володіє здатністю мислити й почувати, може зазнати насолоди від спілкування із природою. Оленин коштує вже на шляху розуміння не тільки природи Кавказу, але й Мар’яни, Ерошки, Лукашки.

Духовний мир гребенских козаків ясний, чистий, йому далекі сумніви, що терзають душу Оленина. У Козаках уже досить ясно проявляється толстовська думка народна, думка про те, що шукання кращих людей приводять їх до глибин народним як до джерела самих чистих і шляхетн-спонукань. Потім ця думка надзвичайно яскраво показана у Війні й світі. Війна й мир підсумок моральних шукань Толстого, вершина майстерності зображення діалектики душі, життя серця й інтересів думки. Цей роман, побудований на антитезі, починаючи з назви, далі в зображенні прірви між миром А. П. Шерер, Курагиних і миром Болконского, Безухова, Ростових. Товстої простежує складну духовну еволюцію своїх улюблених героїв. Постійна незадоволеність дійсністю, прагнення жити так, щоб відновити внутрішню гармонію, приводить князя Андрія до думки, що не можна жити в обридлому йому світі інтриг і жінок, французьких фраз і порожнечі. Він починає розуміти, що може знайти сенс життя в армії, серед солдатів

Герої Війни й миру, як і герої більше ранніх творів Толстого, дуже тонко почувають природу, прекрасне. Це невід’ємна частина їхнього духовного життя. Глибокий переворот відбувається в душі князя Андрія, коли він, поранений при Аустерлице, розуміє, що Наполеон і його мрії про власний Тулон все це дрібно перед вічністю високого неба, що простяглося над його головою. Він здатний, побачивши зеленіючий дуб, відчути аналогію між пробудженням природи й тим, що відбувалося в його душі. Наташа, вражена принадністю літньої ночі, не може заснути, душею прагнучи осягти красу й могутність природи

Герої Толстого не далекі протиріч, у них відбувається завзята внутрішня боротьба, але кращі щиросердечні якості ніколи Не змінюють ім. Інтуїтивна щиросердечна чуйність Наташи, шляхетність Пьера, аналітичний розум і моральна краса князя Андрія, тонка душа князівни Марьи все це поєднує їх, незважаючи на індивідуальність кожного характеру, поєднує багатство щиросердечного миру й прагнення ксчастью.

Толстой дуже природно показує, що внутрішня краса його героїв розкривається з найбільшою глибиною під час найвищих щиросердечних зльотів, особливо в любові. Про Наташе Толсту говорить, що вона не вдостоює бути розумної розумом, вона розумна почуттями, у ній ясно проявляється той російський дух, якому можна вловити в козачку Мар’яні, у Катюші Масловой, у Левине, у дядюшке Наташи, у старому князі Миколі Андрійовичеві Болконском. Над всією цією розмаїтістю характерів, створених Толстим, коштує сам автор, що, здається, осяг глибину людських відносин, бачив найтонші нюанси щиросердечних поривів, піднімається над всіма, але говорить так само, як і один з героїв його оповідання: Незбагненне створення людина


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Багатство щиросердечного миру героїв Л. Н. Толстого

Categories: Твори з української літератури

Links