Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Ліричного й трагічного початку в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”

Ліричного й трагічного початку в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”

1. Поезія минулого: спогаду Раневской і Гаева. 2. Мелодія майбутнього: мрії Ані й Пети Трофимова. 3. Трагедія нерозуміння: Лопахин і Раневская. 4. Трагедія безгосподарності Раневской. Відомо, що сам А. П. Чехов визначав свою п’єсу “Вишневий сад” як комедію, однак у перших постановках вона звучала як трагедія. Що ж все-таки переважає в п’єсі?

Безсумнівно, у ній багато комічного. Однак це сумний сміх Спогаду персонажів, їхнього роздуму, часом перейняті глибоким ліризмом, по більшій частині підсилюють трагічне звучання п’єси: стільки

подій і переживань пов’язане з вишневим садом, і от незабаром він буде вирубаний. Навіть дурна, по суті справи, мовлення Гаева перед шафою, незважаючи на свою безглуздість, у якімсь ступені перейнята ліризмом. Однак підспудно проступає й трагізм подібної ситуації: обставини вимагають якомога швидше вирішити, що робити далі, щоб зберегти маєток, а людина розпинається перед предметом інтер’єра, виставляючи себе на посміховище. Подібним образом виглядає і його сестра, що від розчулення цілує шафу.

Втім, почуття, які охоплюють Раневскую побачивши маєтку, у якому пройшла значна частина її життя, проявляються

набагато поетичнее, чим у її брата: “ПРО, моє дитинство, чистота моя! У цієї детской я спала, дивилася звідси на сад, щастя просипалося разом із мною щоранку, і тоді він був точно таким, нічого не змінилося”. І тут чуються трагічні нотки: змінилося-те саме дуже багато чого, а Раневская не вміє й не хоче етого зрозуміти Лише зовні все виглядає як і раніше, але “сад продадуть за борги”. Не менш поетичні, чим незамутнені спогади героїні, мрії Пети й Ані про майбутнє. “Вся Росія наш сад”, – у пориві захвату говорить Петя.

Він досить ясно розуміє суть внутрішньої трагедії Раневской, Гаева і їм подібних: “Володіти живими душами, адже це переродило всіх вас… ви… уже не зауважуєте, що живете в борг, на чужий рахунок, на рахунок тих людей, яких ви не пускаєте далі передньої…

“. Відсутність трудових навичок, звички самостійно піклуватися про себе, адже на цьому тримався побут старих “дворянських гнізд”, з яких і випархивали “пташенята” начебто Раневской і Гаева. По суті, самі по собі вони люди непогані, але абсолютно не вміють орієнтуватися в житті незважаючи на те що вже не молодо. У Раневской доросла дочка, однак хіба мати здатна підказати дівчині, який шлях у житті вибрати?

Але розважливість Пети, як і безалаберность Раневской, теж виглядає трагикомично: героєві під тридцять, а в нього усе ще немає ні постійного заняття, ні власного кута, за ним міцно закріпилося прізвисько “вічного студента”. Сімнадцятилітня Аня набагато краще матері розуміє своє положення. Звичайно, дівчина, подібно Пете, теж представляє майбутнє в прикрашеному виді, мрії Ані теж перейняті ліризмом: “Ми насадимо новий сад, роскошнее цього… “. Але дівчина усвідомлює головне – необхідність праці: “Я підготуюся, витримаю іспит у гімназії й потім буду працювати…

Ми будемо читати в осінні вечори, прочитаємо багато книг, і перед нами відкриється новий, чудесний мир…”. Трагічним мотивом через всю п’єсу проходить і тема нерозуміння, небажання розуміти й чути іншої людини. Слід зазначити, що класичного конфлікту характерів або інтересів у п’єсі немає. Хоча в образах Раневской і Лопа-Хіна втілилися два протилежних світогляди, два різних способи життя, між цими людьми немає драматичного протистояння. Навпроти, Лопахин намагається в міру сил допомогти Раневской зберегти маєток.

Розуміючи, що на колишніх основах господарювання це неможливо, Лопахин, як ділова людина, пропонує віддати землю в оренду під дачні ділянки. Однак необхідність знести старі будівлі, особливо ж вирубати сад, викликають негативну реакцію з боку Раневской і її брата. Вони ніяк не бажають зрозуміти, якщо вони самі не погодяться вирубати сад, зберігши у своїй власності маєток, воно цілком перейде в руки іншого власника.

А вуж він розпорядиться їм за своїм розсудом. Але Раневская й Гаїв не бажають слухати доводам розуму, вони немов і не чують слова Лопахина: “Вам говорять російською мовою, маєток ваше продається, а ви точно не розумієте”. Раневская безпомічно звертається до Лопахину за радою, вона охоче відгукується, пояснює, що потрібно робити, а у відповідь чує безглузда заява про вульгарність дач. Трагедія нерозуміння досягає найвищої крапки.

Не дивно, що навіть розважлива ділова людина вибухає: “Я або заридаю, або закричу, або в непритомність упаду. Не можу! Ви мене замучили!

” Трагічна невідповідність колишніх звичок і теперішньої реальності в п’єсі “Вишневий сад” проявляється й у тім, як Раневская розпоряджається грошима. Її засоби вкрай обмежені – дачу за кордоном їй довелося продати, маєток те-до же от-от продадуть за борги, а вона просто так віддає золоту монету п’яному перехожому, роздає всі гроші мужикам, які прийшли прощатися з колишніми панами після продажу маєтку. У Раневской дочка, а жінка, не замислюючись про майбутнє своєї дитини, за кілька років витратила практично весь свій стан на коханця.

І Аня, і Варячи, і Гаїв намагаються удержати Раневскую від безглуздих витрат, але ці зусилля даремні: “И мама не розуміє! Сядемо на вокзалі обідати, і вона вимагає найдорожче й на чай лакеям дає по рублі”. У п’єсі “Вишневий сад” часом не так просто розмежувати ліричного й трагічного початку – настільки вони переплетені й неоднозначні.

Це зв’язано й з особливостями сюжету. Так, проблема є – сад повинен бути проданий за борги. Однак і рішення цієї проблеми начебто є – його постійно пропонує Лопахин, який не хочуть слухати.

Саме тут і полягає головна проблема – у негнучкості людського розуму, у невмінні реагувати на зміни, в обмеженості сприйняття. Людина багато в чому сам винуватий у тім, що його життя стає “нескладної, нещасливої”. Навіть процвітаючий ділок Лопахин не завжди виявляється в стані виявити необхідну рішучість, піти на ризик – йому адже подобалася Варячи, але він так нічого й не почав. Цікаво, що й цей підприємець, предки якого були кріпаками, не далекий ліризму: “Інший раз, коли не спиться, я думаю: господи, ти дав нам величезні ліси, неосяжні поля, найглибші обрії, і, живучи отут, ми самі повинні б, по-справжньому, бути велетнями…”. Звичайно, мовлення не стільки про казкових велетнів – просто Лопахин підсвідомо почуває, що саме в обмеженості, у прихильності до віджилих звичок, нерішучості й полягає основна причина багатьох людських трагедій


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Тема загибелі “дворянських гнізд” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” У п’єсі “Вишневий сад” А. П. Чехов піднімає найважливішу соціальну тему рубежу 19-20-х століть – тему загибелі “дворянських гнізд”. У цьому добутку чітко показано прощання нової, молодій, завтрашній Росії з минулим, відживаючим, приреченим “Старе” і “нове” час у п’єсі символізують герої: представники старої, патріархальної Росії – Раневская, її брат Гаїв,...
  2. Дворянство в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, написаної в 1904 році, є загибель “дворянского гнізда”, перемога предприимчивого купця-промисловця над відживаюче своє століття Раневской і Гаевим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Пети Трофимова й Ані. Прощання нової, молодой Росії з минулим, з відживающим, спрямованість до завтрашнього дня –...
  3. Старі й нові хазяї вишневого саду (По п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”) Розпався зв’язок часів… В. Шекспір В одній із книг, присвячених Творчості А. П. Чехова, я прочитала про те, що образ Гамлета допомагав йому багато чого зрозуміти у вигляді його сучасників. Літературознавці багато уваги приділили цьому питанню, я ж відзначу те, що вразило мене в п’єсі “Вишневий сад”, цій “лебединій пісні”...
  4. Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури: проблема діяча, батьків і дітей, любові, страждання й інших. Всі ці проблеми об’єднані в темі минулого, сьогодення й майбутнього Росії. В останній п’єсі Чехова –...
  5. Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і Лаврецких, Обломових і Левиних. Поезія образа Раневской – у її нерозривному зв’язку з 337 садибою, стародавнім будинком, вишневим садом. Р. не представляє свого життя без...
  6. Зміст назви п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Вишневий сад як місце дії й основа сюжету п’єси. 2. Значення вишневого саду в сьогоденні, минулому й майбутньому персонажів п’єси. 3. Зіставлення вишневого саду Сроссией. Назва п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” представляється цілком закономірним. Дія відбувається в старому дворянському маєтку. Будинок оточений більшим вишневим садом. Більше того, розвиток...
  7. ІДЕЙНИЙ ЗМІСТ П’ЄСИ ЧЕХОВА “ВИШНЕВИЙ САД” Остання закінчена п’єса Чехова ” Вишневий сад ” являє собою підсумок всієї його літературної діяльності. У ній чітко звучать деякі з основних мотивів розробкою яких він був зайнятий, починаючи з вісімдесятих років і до кінця свого життя. “Вишневий сад” передсмертне геніальне створення Чехова, являє собою сміливе сполучення комедії з тонкою...
  8. Образ вишневого саду у свідомості героїв п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” Вишневий сад – образ складний і неоднозначний. Це не тільки конкретний сад, що є частиною садиби Гаева й Раневской, але й образ-символ. Він символізує не тільки красу російської природи, але, головне, красу життя людей, що зростили цей сад і восторгавшихся їм, тої життя, що гине разом із загибеллю саду. Образ...
  9. Тема минулого й сьогодення Росії в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” В 1904 році була поставлена п’єса А. П. Чехова “Вишневий сад”, у якій автор зображує прощання хазяїв з родовим дворянським гніздом. Тема ця була вже не раз освітлений до Чехова літераторами другої половини XIX століття. У п’єсі автор торкається проблем батьків і дітей, любові, страждання. Але головне на прикладі долі...
  10. П’єса А. П. Чехова “Вишневий сад” – комедія або трагедія? А. П. Чехов назвав своє произведение “Вишневий сад” комедією. Ми ж, прочитавши п’єсу, віднесемо її скоріше до жанру трагедії, чим комедії. Нам кажутся трагічними образи Гаева й Раневской, трагичними їхньої долі. Ми співчуваємо й співпереживаємо ім. У п’єсі “Вишневий сад” ми не видим гострого конфлікту Герої п’єси поводяться спокійно, між...
  11. Хто винний у загибелі вишневого саду? (по п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”) П’єса Чехова “Вишневий сад” – це свіжий і глубокий погляд на реалії життя дворянства як класу й на взаємини між представниками різних класів і станів російського суспільства другий половини дев’ятнадцятого століття. Чехів як тонкий психолог зміг глибоко проникнути в сутність зображуваних їм характеров і передати особистість кожного персонажа образно, багатогранно,...
  12. “ВИШНЕВИЙ САД” А. П. ЧЕХОВА ЯК П’ЄСА ПРО МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ Й МАЙБУТНЄ П’єса “Вишневий сад” займає особливе місце у Творчості А. П. Чехова. До її думка про необхідність зміни дійсності він будив, показуючи ворожість людині життєвих умов, виділяючи ті риси своїх персонажів, які прирекли їх на положення жертви. В “Вишневому саду” дійсність виражається в її історичному розвитку. Широко розробляється тема зміни соціальних...
  13. Минуле й сьогодення дворянської садиби в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Антон Павлович Чехов є одним з найбільших класиків росіянці й світовій літературі. Його оповідання із захопленням читають і наші сучасники, тому що багато тем його добутків актуальні дотепер. П’єси Чехова “Три сестри”, “Дядько Ваня”, “Чайку”, “Вишневий сад” ідуть у найвідоміших театрах миру, як і раніше збираючи аншлаги. П’єса “Вишневий сад”,...
  14. “Вишневий сад” А. П. Чехова – п’єса про нещасних людей і дерева Читачеві, навіть не дуже уважному, напевно впаде в око, що в п’єсі Чехова практично немає жодного щасливої людини. Раневская приїжджає з Парижа, щоб покаятися у своїх гріхах і знайти останній спокій у рідному маєтку. Прямо по притчі про Блудного сина вибудувала вона Алл С о ч. Р У свої останні...
  15. Скорочено п’єси А. Чехова “Вишневий сад” Головний конфлікт п’єси – конфлікт дворянства, що йде, із пришедшей йому на зміну буржуазією. Інша сюжетна лінія – соціально-романтична. “Вся Росія – наш сад”, – говорить вустами своїх героїв сам Чехов. Але мрія Ані й Пети Трофимова розбивається об практицизм Лопахина, з волі якого вирубується Вишневий сад. Любов Андріївна Раневская,...
  16. Лопахин і Варячи в п’єсі А. Чехова “Вишневий сад” У творі Антона Павловича Чехова “Вишневий сад” перед нами розкриваються такі человеческие якості, як холодний розрахунок і його, здавалося б, антагоніст – яскраво виражений (але не завжди щирий) альтруїзм. Лопахин пропонує вирубати вишневий сад, що являє собою сімейну цінність сім’ї Раневских, нерозривно пов’язану з минулими поколениями. Варячи ж, навпроти, бажає...
  17. Сюжетні лінії п’єси Чехова “Вишневий сад” Назва п’єси символічно. “Вся Росія – наш сад”,- сказано в Чехова. Ця остання п’єса була написана Чеховим ціною величезної напруги фізичних сил, і простої переписування п’єси було актом найбільших труднощів. Чехів закінчив “Вишневий сад” напередодні першої російської революції, у рік своєї ранньої смерті (1904). Думаючи про загибель вишневого саду, про...
  18. Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі А. П. Чехова ” Вишневий сад” Своїй останній п’єсі А. П. Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першій постановке Московського художнього театру ще при житті автора п’єса була представлено як драма, навіть трагедія. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, призначений для сцени Тільки при сценічній постановці драма знаходить повноцінність,...
  19. Що становить конфлікт п’єси Чехова “Вишневий сад”? Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському суспільстві рубежу XІX-XX століть і позначена боротьба між ними: дворянство, що йде, – Раневская й Гаїв; буржуазія, що піднімається, – Лопахин; нові революційні сили, що...
  20. Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” Своїй останній п’єсі Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першої постановке Московського Художнього театра ще при житті автора п’єса предстала важкою драмою, навіть трагедією. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, розрахований на сценічне життя. Тільки на сцені драма знайде повнокоштовне побутування, виявить усе...
Ліричного й трагічного початку в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”
«
»