Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад”

Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад”

Своїй останній п’єсі Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першої постановке Московського Художнього театра ще при житті автора п’єса предстала важкою драмою, навіть трагедією. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, розрахований на сценічне життя.

Тільки на сцені драма знайде повнокоштовне побутування, виявить усе закладеноние в ній змісти, у тому числі одержить і жанрову визначеність, тому последнее слово у відповіді на поставлене питання буде належати театру, режиссерам і акторам У той

же час известно, що новаторські принципи Чехова-Драматурга сприймалися й усваивалисій театрами із працею, не відразу. Хоча мхатовская, освячена авторитетім Станіславського й Немировича-Даначенко традиційна інтерпретація “Вишневого саду” як драматичної елегії закріпилася в практиці вітчизняних тіатров, Чехов встиг висловити “своєму” тіатру невдоволення, незадоволеність їхнім трактуванням. “Вишневий сад” – це прощання хозяев, що тепер уже були, з їх родовим дворянським гніздом. Тема ця неоднекратне піднімалася в росіянці литературе другої половини XIX століття й трагедій але-драматично,
і комічно. У чому особливості чеховського втілення цієї теми?

Багато в чому воно визначається отношением Чехова до дворянства, що йде в соціальне небуття, і вйому, що йде, на зміну капіталу, що виявилося в образах Раневской і Лопахина. В обох станах і їхній взаємодії Чехов висправ наступність носіїв отечественної культури. Дворянське гніздо для Чехова насамперед – вогнище культури. Звичайно, це ще й музей кріпосного права, і про це говориться в п’єсі, але драматург бачить у дворянській садибі все-таки в першу чергу історичне місце.

Раневская – його господарка, душа будинку. Саме тому, незважаючи на все її легкодумство й пороки, до неї тягнуться люди. Повернулася господарка, і будинок ожив, у нього потягнулися вже, здається, що назавжди покинули його колишні мешканці Лопахин під стать їй.

Це поетична натура, у нього, як говорить Петя Трофимов, “тонкі, ніжні пальці, як в артиста… тонка ніжна душа”. І в Раневской він почуває таку ж, родинну душу. Вульгарність життя наступає на нього з усіх боків, він здобуває риси ухаря-купця, починає хвастатися своїм демократическим походженням і бравировать некультурністю (а це вважалося престижним у тодішніх “передових колах”), але й він чекає Раневскую, щоб біля її очиститися, відродитися Таяке зображення капіталіста опиралося на реальні факти, адже багато росіян купці й капіталісти допомагали отечественному мистецтву.

Мамонтів, Морозов, Зимін містили театри, брати Третякови заснували картинну галерею в Москві, купецький син Алексєєв, взявшиший сценічний псевдонім Станіславский, приніс у Художній театр не тільки творчі ідеї, але й батьківське багатство, і досить чимале. Лопахин – саме такий. Тому й не вдалося його одруження на Варі, вони не пара один одному: тонка, поетична натура багатого купця й приземлена, буднич але-повсякденна, цілком погрязшая в побуті життя прийомна дочка Раневской. І от наступає черговий социально-исторический перелом російського життя. Дворяни викидаються з життя, їхнє місце занітомить буржуазія.

Як поводяться хазяї вишневого саду? По ідеї, треба рятувати себе й сад. Як?

Соціально переродитися, теж стати буржуа, що й пропонує Лопахин. Але для Гаева й Раневской це значить змінити собі, своїм звичкам, смакам, ідеалам, життєвим цінностям И тому вони мовчачи відкидають предложение й безстрашно йдуть назустріч своєму соціальному й життєвому краху. Щодо цього глибокий зміст несет у собі фігура другорядного персонажа – Шарлотти Іванівни. На початку другого акту вона говорить про себе: “У мене немає сьогодення паспорта, я не знаю, скільки мені років… звідки я й хто я – не знаю…

Хто мої батьки, може, вони не вінчалися… не знаюся Так хочеться поговорить, а з ким… Нікого в мене немає… Усе одна, одна, нікого в мене немає й… і хто я, навіщо я, невідомо”. Шарлотта олицетворяет майбутнє Раневской – все це незабаром чекає господарку маєтку.

Але вони обидві, по-різному, звичайно, проявляють здивуйтельное мужність і навіть підтримують бадьорість духу в інші, тому що для всіх персонажів п’єси із загибеллю вишнівого саду скінчиться одне життя, а чи буде інша – невідомо. Колишні хазяї і їхнє оточення (тобто Раневская, Варячи, Гаїв, Пищик, Шарлотта, Дуняша, Фірс) поводяться смішно, а у светі надвигающегося на них соціального небуття нерозумно, нерозумно. Вони роблять вигляд, що все йде як і раніше, нічого не изменилось і не зміниться. Це обман, саме й взаимообман. Але цим вони єдино можуть протистояти неминучості невідвратимого долі.

Лопахин щиро горює, він не бачить у Раневской і навіть у третирующем його Гаеве класових ворогів, для него це дорогі, милі йому люди. Загальнолюдський, гуманістичний підхід до людини домінує в п’єсі над станово-класовим Особливо сильна борьба в душі Лопахина, що видно з його заключительного монологу третього акту. А як поводиться в цей час молодь? Погано!

В Ані в силу її малолітства саме невизначене й у той же час райдужне подання про її майбутнє, що очікує. Вона в захваті від балаканини Пети Трофимова. Останньому хоча й 26 або 27 років, але він уважається молодим і, схоже, перетворив свою молодість у професію. Інакше пояснити його інфантильність і – саме дивне – загальне визнання, которим він користується, не можна. Раневская жорстоко, але справедливо налаяла його, у відповідь він упав зі сходи.

Його гарним мовленням вірить тільки Аня, але неї вибачає її молодість Набагато більш того, що він говорить, Петю характеризуючи його калоші, “грязние, старі”. Але нас, що знають про кривавий социальних катаклізми, що трясли Росію в XX столітті й начавшихся буквально відразу після того, як відгриміли оплески на прем’єрі п’єси й умер її творець, слова Пети, його мрії про нове життя, підхоплене Анею бажання насадити інший сад – нас все це повинне приріст вагити до більше серйозних висновків про сущности образа Пети. Чехів завжди був дорівнюєдушен до політики, як революційний рух, так і боротьба з ним пройшли мімо його.

Дурна дівчинка Аня вірить цим мовленням. Інші персонажі посміюються, іронізують: занадто великий недотіпа цей Петя, щоб його боятися Та й сад вирубав не він, а купець, що бажає устроить на цьому місці дачі. Чехів не дожив до інших дач, улаштованих на просторах його й нашої багатостраждальної батьківщини продовжувачами справи Пети Трофимова. На щастя, “жити в цю пору прекрасну” не довелося й більшості персонажів “Вишневого саду”. Для Чехова характерна об’єктивна манера оповідання, у його прозі голос автора не чутний.

У драмі почути його взагалі неможливо. И все-таки – комідия, драма або трагедія “Вишневий сад”? Знаючи, як Чехов не любив определенность і, отже, неповноту охвата життєвого явища з усіма його складностями, треба обережно ответить: всі відразу.

Останнє слово в цьому питанні все-таки скаже театр


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “ВИШНЕВИЙ САД” А. П. ЧЕХОВА ЯК П’ЄСА ПРО МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ Й МАЙБУТНЄ П’єса “Вишневий сад” займає особливе місце у Творчості А. П. Чехова. До її думка про необхідність зміни дійсності він будив, показуючи ворожість людині життєвих умов, виділяючи ті риси своїх персонажів, які прирекли їх на положення жертви. В “Вишневому саду” дійсність виражається в її історичному розвитку. Широко розробляється тема зміни соціальних...
  2. Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі А. П. Чехова ” Вишневий сад” Своїй останній п’єсі А. П. Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першій постановке Московського художнього театру ще при житті автора п’єса була представлено як драма, навіть трагедія. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, призначений для сцени Тільки при сценічній постановці драма знаходить повноцінність,...
  3. Минуле й сьогодення дворянської садиби в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Антон Павлович Чехов є одним з найбільших класиків росіянці й світовій літературі. Його оповідання із захопленням читають і наші сучасники, тому що багато тем його добутків актуальні дотепер. П’єси Чехова “Три сестри”, “Дядько Ваня”, “Чайку”, “Вишневий сад” ідуть у найвідоміших театрах миру, як і раніше збираючи аншлаги. П’єса “Вишневий сад”,...
  4. “Вишневий сад” – п’єса про минуле, сьогодення і майбутнє Вишневий сад – останній Твір А. П. Чехова. Письменник був невиліковно хворий, коли писав цю п’єсу. Він усвідомлював, що скоро піде з життя, і, напевно, тому вся п’єса наповнена якоюсь тихим смутком і ніжністю. Це прощання великого письменника з усім, що йому було дорого: з народом, з Росією, доля якої...
  5. Тема минулого й сьогодення Росії в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” В 1904 році була поставлена п’єса А. П. Чехова “Вишневий сад”, у якій автор зображує прощання хазяїв з родовим дворянським гніздом. Тема ця була вже не раз освітлений до Чехова літераторами другої половини XIX століття. У п’єсі автор торкається проблем батьків і дітей, любові, страждання. Але головне на прикладі долі...
  6. Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури: проблема діяча, батьків і дітей, любові, страждання й інших. Всі ці проблеми об’єднані в темі минулого, сьогодення й майбутнього Росії. В останній п’єсі Чехова –...
  7. Минуле, сьогодення й майбутнє Елізи Дуліттл Шкільний твір По п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон”. Джордж Бернард Шоу – найбільший англійський драматург кінця XІX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного й художнього тупика, характерного для 60-70-х років XІX в. Він додав їй соціальну гостроту, проблемний характер і блискучу сатирично-парадоксальну форму. Серед численних п’єс,...
  8. Минуле, сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Коли читаєш вірші Василя Голобородька, то здається, що потрапляєш у чудовий поетичний світ. Він наповнений людьми і птахами, щирістю і відвагою, болем і добротою. Він казковий і реальний водночас. Але, чи то буде вірш інтимної лірики, чи замальовка з життя, чи оживлений автором пейзаж, – з кожної поезії дивиться на...
  9. Тема загибелі “дворянських гнізд” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” У п’єсі “Вишневий сад” А. П. Чехов піднімає найважливішу соціальну тему рубежу 19-20-х століть – тему загибелі “дворянських гнізд”. У цьому добутку чітко показано прощання нової, молодій, завтрашній Росії з минулим, відживаючим, приреченим “Старе” і “нове” час у п’єсі символізують герої: представники старої, патріархальної Росії – Раневская, її брат Гаїв,...
  10. Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і Лаврецких, Обломових і Левиних. Поезія образа Раневской – у її нерозривному зв’язку з 337 садибою, стародавнім будинком, вишневим садом. Р. не представляє свого життя без...
  11. Старі й нові хазяї вишневого саду (По п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”) Розпався зв’язок часів… В. Шекспір В одній із книг, присвячених Творчості А. П. Чехова, я прочитала про те, що образ Гамлета допомагав йому багато чого зрозуміти у вигляді його сучасників. Літературознавці багато уваги приділили цьому питанню, я ж відзначу те, що вразило мене в п’єсі “Вишневий сад”, цій “лебединій пісні”...
  12. Дворянство в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, написаної в 1904 році, є загибель “дворянского гнізда”, перемога предприимчивого купця-промисловця над відживаюче своє століття Раневской і Гаевим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Пети Трофимова й Ані. Прощання нової, молодой Росії з минулим, з відживающим, спрямованість до завтрашнього дня –...
  13. Зміст назви п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Вишневий сад як місце дії й основа сюжету п’єси. 2. Значення вишневого саду в сьогоденні, минулому й майбутньому персонажів п’єси. 3. Зіставлення вишневого саду Сроссией. Назва п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” представляється цілком закономірним. Дія відбувається в старому дворянському маєтку. Будинок оточений більшим вишневим садом. Більше того, розвиток...
  14. Що становить конфлікт п’єси Чехова “Вишневий сад”? Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському суспільстві рубежу XІX-XX століть і позначена боротьба між ними: дворянство, що йде, – Раневская й Гаїв; буржуазія, що піднімається, – Лопахин; нові революційні сили, що...
  15. “Вишневий сад” А. П. Чехова – п’єса про нещасних людей і дерева Читачеві, навіть не дуже уважному, напевно впаде в око, що в п’єсі Чехова практично немає жодного щасливої людини. Раневская приїжджає з Парижа, щоб покаятися у своїх гріхах і знайти останній спокій у рідному маєтку. Прямо по притчі про Блудного сина вибудувала вона Алл С о ч. Р У свої останні...
  16. ІДЕЙНИЙ ЗМІСТ П’ЄСИ ЧЕХОВА “ВИШНЕВИЙ САД” Остання закінчена п’єса Чехова ” Вишневий сад ” являє собою підсумок всієї його літературної діяльності. У ній чітко звучать деякі з основних мотивів розробкою яких він був зайнятий, починаючи з вісімдесятих років і до кінця свого життя. “Вишневий сад” передсмертне геніальне створення Чехова, являє собою сміливе сполучення комедії з тонкою...
  17. Скорочено п’єси А. Чехова “Вишневий сад” Головний конфлікт п’єси – конфлікт дворянства, що йде, із пришедшей йому на зміну буржуазією. Інша сюжетна лінія – соціально-романтична. “Вся Росія – наш сад”, – говорить вустами своїх героїв сам Чехов. Але мрія Ані й Пети Трофимова розбивається об практицизм Лопахина, з волі якого вирубується Вишневий сад. Любов Андріївна Раневская,...
  18. Ліричн і трагічне качала в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Остання п’єса Чехова. 2. Суперечки навколо добутку. 3. Символи й жанрова приналежність. Вийшла в мене не драма, а комедія, місцями навіть фарс. А. П. Чехов В 1901 році А. П. Чехов обмірковує свою нову п’єсу, за планом – водевіль або комедію: “Наступна п’єса, що я напишу, буде неодмінно смішна,...
  19. Образ вишневого саду у свідомості героїв п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” Вишневий сад – образ складний і неоднозначний. Це не тільки конкретний сад, що є частиною садиби Гаева й Раневской, але й образ-символ. Він символізує не тільки красу російської природи, але, головне, красу життя людей, що зростили цей сад і восторгавшихся їм, тої життя, що гине разом із загибеллю саду. Образ...
  20. Жанрова своєрідність п’єси Вишневий сад Чехова А. П Тема п’єси “Вишневий сад” – міркування драматурга про долю Росії, про її минуле, сьогодення й майбутнє, причому вишневий сад, “прекрасніше якого нічого на світі ні” (ІІІ), персоніфікує для Чехова батьківщину (“Вся Росія наш сад” (ІІ), – говорить Петя Трофимов). Ідуть у минуле колишні хазяї країни – помісні дворяни, духовно безпомічні...
Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад”
«
»