Гострота політичної сатири в казках М. Е. Салтыкова-Щедріна
Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків миру. Все своє життя він бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті, у психології людей. Сатира Щедріна спрямована не тільки проти поміщиків, але й проти нових гнобителів народу, яким аграрна реформа царату розв’язала руки, – капіталістів. Великий письменник викриває й лібералів, що відволікають народ від боротьби. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів трудового народу, але й покірність самих
Але сатира Щедріна більше гостра й нещадна. В усій красі розкрився талант Щедріна-Викривача в його казках. Письменника завжди залучали народні Казки. Крім того, цей жанр дозволяв сховати щирий зміст добутку від цензури. У казках Щедрін розкриває тему експлуатації, дає нищівну критику дворян, чиновників – всіх тих, хто живе за рахунок народної праці
В “Повісті про те, як один мужик двох генералів прокормив” Щедрін зображує двох колишніх великих чиновників,
Співчуваючи пригнобленому народу, Щедрін виступив проти самодержавства і його слуг. Царя, міністрів і губернаторів висміює казка “Ведмідь на воєводстві”. У ній показані троє Топтыгиных, що послідовно поміняли один одного на воєводстві, куди вони були послані левом, щоб “утихомирити внутрішніх супостатів”.
Перші два Топтыгина займалися різного роду “лиходійствами”: один – дрібними, інший – великими. Топтыгин третій не жадав “кровопролитиев”. Щедрін показує, що причина нещасть народних не толь” до у зловживанні владою, але й у самому характері самодержавної системи
А це значить, що порятунок народу – у скиненні царату. Така основна ідея казки. У казці ” Орел-Меценат” Щедрін викриває діяльність самодержавства в області освіти
Орел – цар птахів – вирішив “завести” при дворі науки й мистецтва. Однак орлові незабаром набридло грати роль мецената: він знищив солов’я-поета, надяг кайдани на вченого дятла й заточив його в дупло, розорив ворон. Письменник показав у цій казці несумісність царату з наукою, освітою й мистецтвом, зробив висновок про те, що “орли для освіти шкідливі”. Щедрін висміює й обивателів. Цій темі присвячена казка про премудрий пискаре.
Пискарь все життя думав про те, як би його не з’їла щука, тому сто років просидів у ямі, подалі від небезпеки. Пискарь “жив – тремтів і вмирав – тремтів”. “Хто про його існування згадає?” Письменникові гірко, що російське селянство своїми руками в’є мотузку, що гнобителі накинули йому на шию. Щедрін призиває народ задуматися над своєю долею, скинути гне
Кожна казка має підтекст. Часто Щедрін говорить натяками. У його казках діють і умовні комічні персонажі (генерали), і образи – символи тварин. Героїв-Людей автор ставить у незвичайне положення, тим самим “розв’язує їм руки й мова”. Своєрідність казок Щедріна ще й у тім, що в них реальне переплітається сфантастическим.
У життя казкових риб і звірів письменник уводить деталі з життя людей: пискарь платні не одержує й прислуги не тримає, мріє виграти двісті тисяч. Улюбленими прийомами Сатыкова-Щедріна є гіпербола, гротеск. Характери персонажів розкриваються не тільки в їхніх учинках, але й всловах.
Письменник звертає увагу на смішні сторони зображуваного, у казках багато комічних ситуацій. Досить згадати, що генерали були в нічних сорочках, а на шиях у них висіло по ордені. Казки Щедріна тісно пов’язані з народною творчістю
Це виявилося й у створенні традиційних казкових образів тварин, і у використанні казкових зачинів, приказок (” Мед-Пиво пив, по вусах текло, а в рот не потрапило”, “нивсказке сказати, ні пером описати”). Сюжет “Коняги” безпосередньо пов’язаний із прислів’ям “Робочий кінь на соломі, пустопляс на вівсі”. Поряд з такими вираженнями зустрічаються книжкові слова, зовсім нехарактерні для народних казок: “життям инсцировать”. Цим письменник підкреслює алегоричний зміст добутків. г. “Казки” Щедріна – це чудовий художній пам’ятник минулої епохи, приклад осуду всіх форм соціального зла в ім’я добра, краси, рівноправності й справедливості
(2 votes, average: 3.00 out of 5)