Заклик російських князів до єднання в “Слові об полицю Игореве”

Збереглося сумне видання 1800 року. Все це створило передумови для сумнівів у дійсності “Слова”. Зараз, звичайно, його дійсність доведена й лінгвістичним аналізом, і історичним. Починаючи з 11 і до кінця 12 століття Русь страждала від двох основних нещасть: князівських міжусобиць і набігів половців. Тому постійно призивали до одностайної відсічі половцям, до захисту рідної землі. Найбільш діючим засобом боротьби з половцями були походи російських князів проти кочівників. В 1185 році київський князь Святослав Всеволодович провів удалий похід

проти половців і розбив їх. Одним із князів, що обещали допомога князеві Святославові, був князь Ігор, князь Новгород-Сіверський. Але він не зміг взяти участь у поході. Трохи пізніше, навесні 1185 року, Ігор зненацька зі своїми найближчими родичами-князями виступив у набіг проти половців. Але був розбитий і взятий вплен.

Такої жахливої поразки росіяни ніколи не знали. А натхнені перемогою хани Гза й Кончак вторглись у межі Російської держави й спустошили його. Невдача походу Ігоря була дуже важка для Русі. Основною думкою цього добутку є, за словами Маркса, “заклик російських князів до єднання саме перед

навалою монгольських полчищ”. Це справді патріотична ідея мала в той час першорядне значення. Ця ідея розкривається в образах героїв, у картинах подій, пейзажах. Вона визначає композицію й мову. Але паралельно із цією основною думкою в змісті дані картини мирної праці: жнива, ремесло. Цим автор призиває стояти за мир. Натхненник і керівник походу, Ігор із самого початку виступає як захисник російської землі. Він – хоробрий воїн. У нього сильна воля й хоробре серце. Його бойового запалу не прохолоджує дурна ознака – сонячне затьмарення. Його бойового запалу не прохолоджує дурна ознака – сонячне затьмарення. “Краще бути вбитими або полоненими”, – говорить він, звертаючись до дружини. Особисті якості Ігоря залучають до нього симпатії друзів, дружин і автора. Ігор приходить на допомогу своєму братові Всеволодові. Але автор засуджує Ігоря за те, що він зневажив загальнодержавними інтересами, виступив у набіг, чим відкрив шлях половцям. Всеволод близький Ігорю за духом. Більшою мірою його відрізняє військова честь, мужність і хоробрість

Ніжною любов’ю відзначаються відносини братів друг до друга. Світлий образ Ярославівни з’являється нам у вигляді простій росіянці жінки. “Плач” Ярославівни переданий у дусі усної народної поезії. Цим підкреслюється її близькість до народу. Вона є представницею тих дружин, які втратили своїх чоловіків на війні або потрапили в полон. Це образ і любляча жінка, любов якої оберігає чоловіка, і щирої патріотки. Російська земля для автора – це, насамперед, росіянин народ. Оповідаючи про похід Ігоря, автор не забуває про народ. Ігор почав похід “за землю росіянку”; його воїни – “русичи” – сини росіяни; переходячи границю Русі, вони прощаються зі своєю батьківщиною: “Про Російська земля! Ти вже за пагорбом!” Благополучній втечі Ігоря з полону і його поверненню радуються жителі міста й сел. Композиція “Слова” струнка й складна. Стрункість її виражається в плані поеми

Весь добуток ділиться на три частини: похід Ігоря; віщий сон Святослава і його “золоте слово”; повернення Ігоря з полону. Стрункість композиції підкреслюється розподілом “слова” на ряд картин – пісень, які кінчаються, наприклад, такими словами: “ища собі честі, а князеві – слави”, що ділить поему на строфи.

Складність композиції залежить від самого жанру добутку (ораторське слово, пісня, повість). Завданням автора було не тільки викласти факти, але й дати їм оцінку. Тому він зіставляє минуле із сьогоденням, розриває оповідання, вставляючи свої міркування й спогади, переставляє події. Тому він зіставляє минуле із сьогоденням, розриває оповідання, вставляючи свої міркування й спогади, переставляє події.

Вся поема глибоко песенна. У піднесених, урочистих тонах говориться про похід, особливо про долі Російської землі. У ніжних тонах передається голосіння дружин про чоловіків. Оцінка явищ автора збігається з оцінкою народу, тому очевидно зв’язок з усною народною поезією. Серед епітетів зустрічається більше народних, чим книжково-росіян. “Слово” дуже вплинуло на розвиток російської літератури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Заклик російських князів до єднання в “Слові об полицю Игореве”