Патріотичне звучання й моральна проблематика “Слова об полицю Игореве”

“Слово об полицю Игореве” – найбільший пам’ятник літератури Древньої Русі, створений на основі всієї російської культури 12 століття. Воно найтіснішим образом пов’язане з культурою, мовою, світоглядом російського народу. “Слово…” – це патріотичний заклик до об’єднання російських князів у період, що передує татаро-монгольській навалі

В “Слові…” розповідається про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, його брата Всеволода й деяких інших князів проти половців в 1185

Року

Феодальна

роздробленість Русі 12 століття, відсутність політичної єдності, ворожнеча князів і, як наслідок, слабка оборона Русі давали можливість половцям робити постійні набіги, грабувати роздроблені князівства. Ігор збирає військо і йде походом на половців. У підсумку росіяни терплять страшну поразку

Автор малює образ Ігоря як втілення князівських доблестей. У поході він діє з винятковою відвагою, виконаний “ратного духу”, військової честі, бажання “випити шеломом Дону Великого”. Це шляхетна, мужня людина, готовий віддати своє життя за рідну землю. Але марнославство, відсутність ясного подання

про необхідність єднання й спільної боротьби всіх князів проти ворога, прагнення до особистої слави привели Ігоря кпоражению.

В “Слові…” автор прагне не просто послідовно викласти події походу, але, насамперед, осмислити їх, зрозуміти, чому у двовіковій боротьбі з “поганими” раніше завжди перемагала Російська земля, а тепер – половці. Він показує, що причина поразки криється у феодальній роздробленості Русі. Автор переконує в необхідності єднання, відродження старих ідеалів “братолюбства”, як було в часи “старого Володимира”.

Автор прагне передати свою тривогу за долі рідної землі всім російським князям. Він звертається до них, нагадуючи про їхній борг перед Батьківщиною й призиваючи до захисту Батьківщини, до припинення князівських усобиц перед особою загальної небезпеки ворожої навали

Заклик до єднання автор “Слова…” втілив в образі Російської землі. Це центральний образ добутку. Автор сприймав Батьківщину як єдине ціле. Він пишається своєю землею, упевнений у неї могутності

Російська земля для нього – це не тільки російська Природа, російські міста, це, у першу чергу, народ. Автор говорить про мирну працю орачів, порушеній усобицами князів, про гору всього російського народу, про загибель його надбання. У цьому відчувається його біль за батьківщину, його гаряча любов до неї. В “Слові” автор пише про поразку війська Ігоря, але поема в цілому життєстверджуюча, вона звернена кбудущему.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Патріотичне звучання й моральна проблематика “Слова об полицю Игореве”