Виклад сюжету повести “Кінець Чертопханова”
Року два через на Пантелея Еремеича Чертопханова обрушилися всілякі нещастя. Перше з них було для нього саме чутливе: від нього пішла Маша. Чертопханов був переконаний, що провиною Машиною зради був молодий сусід, відставний уланський ротмістр Яфф, але причиною всьому була бродяча циганська кров, що текла в жилах Маші. Чертопханов намагався зупинити Машу, грозив застрелити її, благав, щоб вона його застрелила, але нічого не допомогло. Махаючи пропала без звістки. Чертопханов запив, потім отямився, і отут його наздогнало друге нещастя
Помер
Останні два роки він страждав задишкою, безупинно засипав, а прокинувшись, довго не міг отямитися. Повітовий лікар запевняв, що з ним відбувалися “ударчики”. Відхід Маші дуже сильно підкосив Тихона. Після перших морозів з ним трапився теперішній удар. У той же день він умер. Маєток своє Тихін заповів своєму другові Чертопханову, але незабаром воно було продано. За ці гроші Чертопханов спорудив на могилі друга статую, що виписав з Москви. Статуя повинна була представляти ангела, що молиться, але замість цього йому надіслали богиню Флорові. Вона дотепер
Після смерті друга справи Чертопханова пішли погано, навіть полювати стало не на що. Проїжджаючи один раз верхи по сусідньому селу, Чертопханов побачив, що мужики б’ють жида. Він розігнав юрбу батогом і забрал жида із собою. Кілька днів через на подяку за порятунок жид привів йому чудесного коня. З гордості Чертопханов не захотів прийняти його в дарунок і пообіцяв заплатити 250 рублів через 6 місяців. Назвав він коня Малек-Адель.
Із цього дня Малек-Адель став головною турботою в житті Чертопханова. Він полюбив коня сильніше, ніж Машу, і прив’язався до нього більше, ніж до Недопюскину. Завдяки Малек-Аделю, у Чертопханова з’явилася безсумнівна, остання перевага над сусідами. Тим часом наближався строк платежу, а грошей у Чертопханова не було. За два дні до строку він одержав у спадщину від далекої тітки 2000 рублів. У ту ж ніч у нього украли Малек-Аделя. Спершу Чертопханов вирішив, що коня украв жид і ледве не задушив його, коли той прийшов за грішми. Потім, після посилених міркувань, Чертопханов дійшов висновку, що Малек-Аделя повів його перший хазяїн: тільки йому кінь не став би пручатися. Разом з жидом, Мошелем Лейбой, вони відправилися в погоню, залишивши будинку козачка Перфишку.
Через рік Чертопханов повернувся додому з Малек-Аделем. Він розповів Перфишке, як знайшов коня на ярмарку в Ромнах, і як йому довелося викупити його в цигана-баришника. У глибині душі він був не зовсім упевнений, що наведений їм кінь насправді Малек-Адель, але гнав ці думки ладь. Найбільше Чертопханова бентежили розходження у звичках того Малек-Аделя й цього
Один раз Чертопханов проїжджав по задворкам попівської слобідки, що оточувала місцеву церкву. Диякон, що зустрівся йому, поздоровив Чертопханова із придбанням нового коня. На заперечення Чертопханова, що кінь той же самий, диякон заперечив, що Малек-Адель був сірої масті в яблуках, і тепер такий же залишився, хоча повинен був побіліти – сіра масть згодом біліє. Після цієї розмови Чертопханов примчався додому, замкнувся на ключ і почав питися
Випивши полведра горілки, Чертопханов взяв пістолет і повів Малек-Аделя до сусіднього лісу, щоб застрелити самозванця. В останній момент він передумав, прогнав коня й пішов додому. Раптом щось штовхнуло його в спину – це повернувся Малек-Адель. Чертопханов вихопив пістолет, приставив дуло до чола коня, вистрілив і кинувся ладь. Тепер він розумів, що цього разу він покінчив і ссобой.
Шість тижнів через козачка Перфишка зупинив станового пристава, що проїжджав повз садибу, і повідомив йому, що Чертопханов зліг і, видно, помирає. Все це час він пив не просихаючи. Становий велів козачку сходити за попом. У ту ж ніч Пантелей Еремеич помер. Труна його проводжали два чоловіки: Перфишка да Мошель Лейба, що не преминув віддати останню шану своєму благодійникові
(2 votes, average: 2.50 out of 5)