Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Пародія як художній прийом в “Історії одного міста” М. Е. Салтыкова-Щедріна

Пародія як художній прийом в “Історії одного міста” М. Е. Салтыкова-Щедріна

Так почнемо повість цю… М. Е. Салтиков-Щедрін Пояснюючи “Історію одного міста”, Салтиков-Щедрін затверджував, що це книга про сучасність. У сучасності він бачив своє місце й ніколи не вважав, що створені їм тексти будуть хвилювати його далеких нащадків. Однак виявляється достатня кількість причин, завдяки яким його книга залишається предметом і приводом для пояснення подій сучасної читачеві дійсності. Однієї з таких причин, безсумнівно, є прийом літературного пародіювання, що активно використовує автор. Особливо це помітно в його

“Звертанні до читача”, що написано від імені останнього архіваріуса-літописця, а також в “Описі градоначальников”. Об’єктом пародіювання тут є тексти давньоруської літератури, і зокрема “Слово об полицю Игореве”, “Повість минулих літ” і “Слово про погибель землі Росіянці”.

Всі три тексти були канонічними для сучасного письменникові літературознавства, і необхідно було виявити особливу эстетическую сміливість і художній такт, для того щоб уникнути вульгарного їхнього перекручування. Пародія – особливий літературний жанр, і Щедрін виявляє себе в ньому щирим художником.

Те, що він робить, – він робить тонко, розумно, добірно й смішно. “Не хочу я, подібно Костомарову, сірим вовком нишпорити по землі, ні, подібно Соловйову, шизым орлом ширяти під облакы, ні, подібно Пипіну, розтікатися думкою по древу, але хочу ущекотать прелюб’язних мені глуповцев, показавши миру їхні славні справи й преподобний той Корінь, від якого знамените це древо відбулося й галузями своїми всю землю покрило”.

Так починається глуповская літопис. Величний текст “Слова…” письменник організує зовсім по-іншому, помінявши ритмічний і значеннєвий малюнок

Салтиков-Щедрін, використовуючи сучасні йому канцеляризми (у чому, безсумнівно, позначилося те, що він виправляв у м. В’ятці посада правителя губернської канцелярії), уводить у текст імена істориків Костомарова й Соловйова, не забувши при цьому й свого приятеля – літературознавця Пипіна. Таким чином, пародируемый текст надає всієї глуповской літопису якесь достовірне псевдоісторичне звучання, майже фейлетонне трактування історії. А для того щоб остаточно “ущекотать” читача, трохи нижче Щедрін створює густий і складний пасаж за мотивами “Повести тимчасового років”. Згадаємо щедринских головотяпів, які “об усе головами тяпают”, гущеедов, долбеж-ников, рукосуев, куралесов і зіставимо з галявинами, “живучими самі по собі”, з радимичами, дулібами, древлянами, “живучими по-скотски”, звіриним звичаєм, і кривичами. Історична серйозність і драматизм рішення про заклик князів: “Земля наша велика й рясна, а порядку в ній немає. Приходите княжити й володіти нами” – стає в Щедріна історичною несерйозністю. Тому що мир глуповцев – це мир перевернений, задзеркальний

И Історія їх задзеркальна, і закони її задзеркальні діють по методу “від противного”. Князі не йдуть володіти глуповцами. А той, хто нарешті погоджується, ставить над ними свого ж глуповского ” злодія-новатора”. И будується “преприродно прикрашений” місто Глупов на болоті в сумовитому до сліз пейзажі

“ПРО, світло-світла й прекрасно прикрашена, земля Російська!” – піднесено викликує романтичний автор “Слова про погибель землі Росіянці”. Історія міста Глупова – це противоистория. Вона змішана, гротескна й пародійна опозиція дійсного життя, Алл С о ч. Р В опосередковано, через літописи, що висміює саму історію

И тут почуття міри не змінює авторові ніколи. Адже пародія, як літературний прийом, дозволяє, спотворивши й перевернувши реальність, побачити її смішні й гумористичні сторони. Але ніколи Щедрін не забуває, що предметом його пародій є серйозне. Не дивно, що в наш час сама “Історія одного міста” стає об’єктом пародіювання, як літературного, так і кінематографічного. У кіно Володимир Вівчарів зняв довгу й досить сумовиту стрічку “Воно”. У сучасній літературі В. Пьецух здійснює стильовий експеримент за назвою “Історія одного міста в новітні часи”, намагаючись виявити ідеї градр-уряду в радянські часи

Однак ці спроби перевести Щедріна на іншу мову закінчилися нічим і були благополучно забуті, що свідчить про те, що унікальна значеннєва й стильова тканина “Історії…” може бути перепародійована сатиричним талантом якщо не більшим, те рівним таланту Салтыкова-Щедрина.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Пародія в “Історії одного міста” М. Е. Салтыкова-Щедріна Пояснюючи задум “Історії одного міста”, М. Е. Салтиков-Щедрін затверджував, що книга ця про сучасність. У сучасному йому світі він бачив своє місце й ніколи не вважав, що створені їм тексти будуть хвилювати його далеких нащадків. Однак виявляється достатня кількість причин, завдяки яким його книга залишається предметом і приводом для пояснення...
  2. Образи правителів Глупова з “Історії одного міста” М. Е. Салтикова-Щедріна 1. Значення добутку в історії літератури. 2. Роль пародії в “Історії одного міста”. 3. Градоначальники міста і їхнє зображення. 4. Майстерність Салтикова-Щедріна Так почнемо повість цю… М. Е. Салтиков-Щедрін На питання, пов’язані з написанням “Історії одного міста”, М. Е. Салтиков-Щедрін відповідав, що книга ця присвячена сучасності. Він ніколи не припускав...
  3. Сатиричне зображення глуповцев (По добутку М. Е. Салтикова-Щедріна “Історія одного міста”) 1. Зміст добутку. 2. Сатиричне зображення міста. 3. Глуповци і їх градоначальники. 4. “Історія глуповского лібералізму”. 5. Зміст фінальної сцени. Добуток М. Е. Салтикова-Щедріна “Історія одного міста” є оригінальним сполученням реалістичного й фантастичного, гротескного Добуток висвітлює історію вигаданого міста Глупова, однак зазначені точні дати записів – з 1731 по 1826...
  4. Проблема влади в “Історії одного міста” Твір 10 клас. В “Історії одного міста” викриваються недосконалість суспільного і політичного життя Росії. На жаль, Росії рідко щастило на добрих правителів. Довести це можна, відкривши будь-який підручник історії. Салтиков Щедрін, щиро переживаючи за долю своєї батьківщини, не міг залишитися осторонь від цієї проблеми. Своєрідним рішенням і став твір “Історія...
  5. Опис міста Глупова в циклі оповідань “Історія одного міста” Повість М. Е. Салтикова-Щедріна ” Історія одного міста” являє собою цикл оповідань, не зв’язаних між собою сюжетом або тими самими героями, але об’єднаних в один добуток через загальну мету – сатиричного зображення сучасного Салтикову-Щедріну політичного пристрою Росії. “Історію одного міста” визначають як сатиричну хроніку. Дійсно, історії з життя міста Глупова...
  6. Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність...
  7. Скорочено Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е “Глуповци відбулися від головотяпів, поруч із якими проживали племена лукоедов, слепородов, вертячих бобів, рукосуев і інших. Всі вони ворогували між собою. Головотяпи пішли шукати собі князя. Усе відмовлялися від таких ні на що не здатних підданих, нарешті один погодився й прозвав їх глуповцами. Історичні ж часи в місті Глупове почалися...
  8. “Історія одного міста” – сатирична енциклопедія російського Центральною темою “Історії одного міста” Салтикова-Щедріна є стосунки влади і народу. В образі Глупова сатирик змалював Російську державу з її злигоднями й потворністю, з її самодержавними правителями та приголомшеними деспотією обивателями. Казармений Угрюм-Бурчеєв поєднує у собі яскраві прикмети реакційних політичних режимів різних країн і епох. Сміх поступається місцем гіркоті та...
  9. Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші,...
  10. У казках М. Е. Салтыкова-Щедріна Серед величезної спадщини М. Е. Салтыкова-Щедріна найбільшою популярністю користуються його казки. Форму народної казки використовували багато письменників до Щедріна. Літературні казки в. віршах або прозі відтворювали цілий мир народних подань, а іноді містили в собі й сатиричні мотиви, прикладом тому можуть служити казки А. С. Пушкіна. Гостросатиричні казки створює й...
  11. АЛЕГОРІЯ Й ГРОТЕСК – ХУДОЖНІ ЗАСОБИ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (По добутках Салтыкова-Щедріна) …У сатирі дійсність як якась недосконалість Противополагается ідеалу Як вищої реальності. Ф. Шиллер Салтиков-Щедрін – оригінальний письменник російської літератури, що займає в ній особливе місце. Він був і залишається найбільшим майстром соціального викриття. L Народжений у поміщицькій сім’ї, що вбрала в себе патриархаль-шый побут глибинки, Михайло Євграфович проте виступав з...
  12. КАЗКИ САЛТЫКОВА-ЩЕДРІНА – ВИД САТИРИ Сатири сміливий владар. А. С. Пушкін Салтиков-Щедрін – один зі своеобразнейших письменників російської літератури. Його творчість спрямована на викриття пороків суспільства. Його талант прекрасно справлявся з тими завданнями, які ставила перед ним епоха. Взявшись за соціальне викриття, він дуже талановито й віртуозно це робив. Вибравши форму казок, письменник наповнює традиційну...
  13. Гострота політичної сатири в казках М. Е. Салтыкова-Щедріна Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків миру. Все своє життя він бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті, у психології людей. Сатира Щедріна спрямована не тільки проти поміщиків, але й проти нових гнобителів народу, яким аграрна реформа царату розв’язала руки, –...
  14. ЕЗОПОВА МОВА ЯК ХУДОЖНІЙ ПРИЙОМ (на прикладі одного або декількох добутків) Сатира – спосіб прояву комічного в мистецтві, що складається в нищівному осміянні негативних явищ, дійсності, викриттів пороків суспільного значення. “Сатира бореться з “головним істотним злом”; вона є “грізне викриття того, від чого відбувається й розвиваються загальні народні недоліки й нещастя”, – писав Добролюбов. Соціальною...
  15. Особливості казок Салтыкова-Щедріна Жанр казки у Творчості М. Е. Салтыкова-Щедріна становить особливий шар, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейській і національній російській літературній традиціях, казки Салтыкова-Щедріна самобутні й не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичн і реальне, комічний і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно...
  16. Народ і добродії в казках М. Е. Салтыкова-Щедріна М. Е. Салтыкова-Щедріна можна назвати одним з найбільших російських сатириків. У своїй Творчості він розвив традиції таких письменників, як Фонвізін, Крилов, Гоголь. Надзвичайно гострі й жовчні добутки письменника були спрямовані на викриття багатьох пороків сучасного йому суспільства. Він зображує цілий історичний час, зображує в могутніх згущеннях темних сторін життя, критикуемых...
  17. Чудовий роман М. Е. Салтыкова-Щедріна Чудовий роман М. Е. Салтыкова-Щедріна “Добродії Головлевы” коштує в ряді кращих добутків російських письменників, таких, як Гоголь, Гончарів, Тургенєв, що зображували життя дворянствО. У романі з величезною викривальною силою розкриті всі пороки суспільства, породжені в Росії пануванням поміщиків. У своєму суворому вироку кріпосництву Салтиков-Щедрін викрив розбещуючий вплив власності й паразитизму...
  18. Тематика й художні особливості “Казок” М. Е. Салтыкова-Щедріна Відомо, що Салтиков-Щедрін почав писати свої політичні казки ще в шістдесяті роки й що саме ці невеликі по обсязі добутку стали вершиною його Творчості, підсумковим добутком. В “Казках для дітей неабиякого віку” Салтыков відбив всі проблеми, що хвилювали його як громадянина. Читаючи їх, можна зустріти типові для того часу образи:...
  19. Сатирична спрямованість казок М. Е. Салтыкова-Щедріна Загальновідомий особливий характер таланта М. Е. Салтыкова-Щедріна: всі добутки письменника – сатира, доведена до сарказму. Але навіщо ж глузувати з того, над чим плакати хочеться? Издревле повелося, що сміх – найсильніша зброя руйнування гнилого, виявлення підлого й безглуздого. Осміяти що-небудь означає вже піднятися над цим. У своїх казках Салтиков-Щедрін не...
  20. Політичні казки Салтыкова-Щедріна У деякому царстві, у деякій державі жив-був поміщик і, на світло глядючи, радувався. М. Салтиков-Щедрін Відомо, що політичні казки письменник став писати ще наприкінці 60-х років. У них великий сатирик відбив всі проблеми, що хвилювали його як громадянина. Вони як би підбивають підсумок його сорокалітньої творчої діяльності. Зі сторінок книг...
Пародія як художній прийом в “Історії одного міста” М. Е. Салтыкова-Щедріна
«
»