Ви чули, напевно, що нашого Петрові всі сіло поважає за розум, за кмітливість.

Але трапилося, однак, що троє з наших селян заздрити сталі такій пошані. Захотілося їм кинути хоч малу тінь на славне ім'я, і розв'язали вони обдурити хитромудрого Петрові.

Щороку у сусідньому селі відкривався осінній ярмарок. Там і худоба продавали.

У Петрові була для продажу корова - гарна

Як ви вже знаєте, жив колись у Ірландії герой-велетень по імені Кухулин. Та ще один герой, такий же задиристий вояк, тільки ростом поменше, по імені Фін.

Яких тільки історій не розповідали про цих дві героїв, про їхні люті битви й сміливі справи! Але ми-те вам повідаємо зовсім іншу історію. Скоріше всього, це не дуже

У далекі давні часи жили, говорять, на землі відьми, і пожирали вони, говорять, дітей.

Розповіла мені моя прапрапрабабушка. Пішли одного разу, коли вона ще молода була, дівчини з її аулу у ліс черемшу рвати, ягоди збирати. А щоб веселіше

Заблудився пастух під час пурги й набрів на ведмежий барліг. Ведмідь говорить: – Здраствуй, друг, ти що робиш? Той відповідає:

- Погано, у пургу потрапив.

- Ну, а де твоя сім'я?

- Не знаю, заблудився я.

- Добре, входь. Торбаза, шапку зніми. Ну, спати будемо.

Довго спить ведмідь, і людина

Мужик поїхав у ліс ріпу сіяти. Оре там так працює. Прийшов до нього ведмідь:

- Мужик, я тебе зламаю.

- Не ламай мене, медведюшка, краще давай разом ріпу сіяти. Я собі поберу хоч корінці, а тобі віддам вершки.

- Бути так, - сказав ведмідь.- А коли обдуриш, так у ліс до мене хоч не їзди

Ось вам ще одна історія про Майкла Скотта, знаменитого чарівника, який прославився своїми чудесами; того самого, що розколов навпіл Ейлдонські гори. По стародавньому звичаю, прийнятому серед освічених і благочестивих людей Шотландії, щороку у Рим до тата римському відправляли посланника, щоб той довідався у його святості, на яку точно число падає перший день масниці.

Людям було

Наїхав цар Петро на мужика у лісі. Мужик дрова рубає. Цар і говорить:

- Божья допомога, мужик! Мужик і говорить:

- Та те мені потрібна божа, допомога. Цар запитує:

- А велика чи у тебе сім'я?

- У мене сім'ї два сини так дві дочки.

- Ну не велике твоє сімейство. Куди ж ти гроші

Келбесам і хунь жили. Узимку справа була. Ось пішли вони разом. Ішли, ішли, відпочити селі. Стали шукати у голові друг у друга. Спочатку хунь шукала у келбесам, потім келбесам стала у хунь шукати. Вона хунь у вухо голку засунула, та впала - умерла. Келбесам лижі хунь побрала, утекла. Хунь лежить.

Жили собі старий зі старухою, народили вони собі три дочки. Дві дівки — розумні, а третю прозвали дурочкой. Батько був рибалкою. Наловив він раз багато риби й розв'язав їхати у місто. Зібрався у місто за покупками, дві розумні дочки просять його: «Панотець, купи нам по шелкутневому сарафану».- «Куплю».

А дурочка нічого не просить. А вона не дурочка, а тиха була, увічлива.

Як чув казку, так і розповідаю.

У старожитні роки жили так минулого чоловік із дружиною. Та росла у них дочка пригожа. Усім дівиця побрала: і ростом, і огрядністю, і угожеством.

Дивлячись на неї, люди раділи: з усіма дівчина привітна, ласкава, увічлива. Усім квапилася допомогти чому могла.

Але ось пристигло