Незабаром після того випадку у одному селищі чиновний старшина видавав дочку заміж. Запросив він на весільний бенкет приятелів своїх, старшин з далеких і близьких селищ. Довідався про цю радісну подію й веселун Куой. Нарядився він у парчеве плаття, вивів знадвору козла й відправився до того чиновного старшини на свято.

Незабаром наздогнав його окружний старшина

Жив-Був один дурень, дуже бідний - бідніше його нікого не було. Не було у нього ні одягу, ні їжі, тому він увесь час страждав. Одного разу розв'язав дурень: " Піду-но я до аллаха, може, він зробить що-небудь для мене". Та він відправився у шлях.

Чи Багато, чи мало він ішов і прийшов на якусь галявину у опушки лісу. На цій галявині він побачив

Піймала лиса півня й тягне його. Побачила це дівка й кричить: - Дивитеся, лисиця півня тягне! Говорить півень лисиці:

- Чого мовчиш, дурепа? Скажи дівці: а тобі яка справа, що лисиця півня тягне?! Розсердилася лисиця на дівку так як крикне: - А тобі яка справа? Але тільки лисиця впасти роззявила, півень як рвонеться - і на дерево злетів. Так і довелося лисиці забратися ні із чим.

У однієї людини до великої його радості народився син. Та він розв'язав купити дитині колиска. Він відправився до теслі, дав йому ріал і сказав:

- Зроби для мого сина колиска. Тесля відповів:

- Добре, приходь у майбутню п'ятницю й бери її. Справа була у четвер, виходить,

Якось уночі на горище до сеттияру заліз злодій. Хазяїн догадався про це по шерехах над головою. "Добре б покликати сусідів, - подумав купець. - Але раптом цей розбійник збройний? Якщо я підніму лемент, він приріже нас із дружиною у ту ж хвилину".

Приліг сеттияр поруч із дружиною й завела така розмова:

- Жінка, якби у нас народилася

Жив пустельник у такому місці, куди ніхто й не заходив, рятувався цілих тридцять років. До того дійшло, що нічого не став їсти — одним святим духом ситий.

Стало це чортові не по думці, надумав він його спокусити. Прикинувся старим жебраком, прийшов і став проситися ночувати. Той пустив. Ось чорт пожался: « У тебе,

Жив у сосновому борі яструб - світлі брови, жовті очі, сірі грудки у цяточку.

Та, - прагнете вірте, прагнете не вірте - було у яструба перлове намисто, а на голові, на самій маківці, красувався червоний гребінець. А ще яструб був дуже добрим.

Дружина послала Насреддина на базар купити килим і не веліла платити більше десяти туманів.

Насреддин ходив на базар заради веселої суєти й зовсім не вмів торгуватися. Тому він відразу купив килим за тринадцять туманів і став розважати народ.

Коли

Мужик-Простак орав ріллю; кляча його була худенька, кульгава, і ту обліпили ґедзі з комарами. Ось простак побрав свій батіг так змахнув так щасливо, напрочуд, що разом убив тридцять трьох ґедзів, а комарів без ліку.

Простак-Мужик думати став: «Малий, так удал, у богатирі я потрапив; тридцять трьох молодців відразу поклав, а дрібної сили й кошторису немає!» Голем

Одного разу звірі зібралися на Велику раду й спільно ухвалили, що відтепер не будуть пожирати один одного, а будуть жити у світі й дружбі. Лева вони обрали своїм владикою. Потім виробили закони й визначили покарання тим, хто порушить ці закони.

Лев улаштував свою резиденцію у великому