Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Молодий герой століття (Онєгін і Печорин)

Молодий герой століття (Онєгін і Печорин)

У душі їх скопилися неосяжні сили, що не знаходять позитивного застосування. Життя їм нудна, як давно прочитана книга. І вони її равнодушно перегортають, позевывая в кулака. Ще в поемі “Кавказький бранець” Пушкін ставив своїм завданням показати в герої “передчасну старість душі, що стала основною рисою молодого покоління”. Ця мета була досягнута тільки в романі “Євгеній Онєгін”.

Онєгін сучасник Пушкіна й декабристів. Онєгіних не задовольняло світське життя, кар’єра чиновника й поміщика. Бєлінський указує на те, що Онєгін

не міг зайнятися корисною діяльністю “по деяким невідворотним і не від нашої волі залежним обставинам”, тобто через суспільно-політичні умови. Онєгін, “страждаючий егоїст”, “егоїст поневоле”, все-таки неабияка особистість. Поет відзначає такі його риси, як “мріям мимовільна відданість, виняткова чудність і різкий охолоджений розум”. Печорин інший приклад “до часу дозрілого”, що зостарився, парубка. Як ні парадоксально це порівняння, проте воно дуже чітко відбиває суть характеру Печорина. Мимоволі пригадуються рядки з “Думи” Лермонтова:

* “Так ранній плід,

* До

часу созрелый,

* Ні смаку нашого не радуючи, ні око

* Висить серед квітів пришлец посиротілий.

* И година їхньої краси його паденья година”.

За словами Бєлінського, Онєгін “був не із числа звичайних людей”. Пушкіна підкреслює, що нудьга Онєгіна походить від того, що в нього не було суспільно-корисної справи. Печорин герой 30-х років 19 століття. Ця натура більше активна, чим Онєгін. Печорин жадає діяльності. У нього усвідомлення своєї сили й бажання застосувати цю силу в житті. У своєму щоденнику він записує: “Навіщо я жив? Для якої мети я народився? Вірно, вона існувала, і, вірно, було мені призначення високе, тому що я почуваю в душі моєї сили неосяжні”. Можливостей застосувати свої багаті сили в молодих людей того часу було дуже мало.

У суспільно-політичних умовах 30-х років 19 століття багаті сили Печорина не могли знайти собі застосування. Він розтрачується на дрібні пригоди. “Але не вгадав я свого призначення, захопився принадами страстей…” Усюди, де з’являється Печорин, він приносить людям нещастя: залишають свій будинок контрабандисти (“Тамань”), убитий Грушницкий, нанесена глибока щиросердечна рана князівні Мері, не знає щастя Віра (“Князівна Мері”), умирає Бэла (“Бэла”), зарубаний п’яним козаком Вулич (“Фаталіст”), разочаровывается в дружбі Максим Максимыч. Причому Печорин добре розуміє свою невдячну роль: “Скільки разів уже я відігравав роль сокири в руках долі! Як знаряддя страти я впадав на голів приречених жертв, часто без злості, завжди без жалю… Моя любов нікому не принесла щастя, тому що я нічим не жертвував для тих, кого любив”.За словами Бєлінського, “Герой нашого часу” це “смутна дума про наш час…”, а Печорин “це Онєгін нашого часу, герой нашого часу. Відмінність їх між собою набагато менше відстані між Онегою й Печорою”. У передмові до другого видання “Героя нашого часу” Лермонтов не висловила прямо свого відношення до героя. Насамперед автор ставив перед собою завдання правдиво показати типового героя свого часу.

И все-таки Лермонтов вірить у свого героя, вірить у те, що “серце його жадає любові чистої й безкорисливої”, у те, що Печорин не стовідсотковий егоїст, тому що “егоїзм не страждає, не обвинувачує себе, але задоволений собою, радий собі…” Лермонтов, за словами Бєлінського, вірить у духовне відродження свого героя: “Душу Печорина не кам’янистий грунт, але засохла від спеки полум’яного життя земля: нехай спушить її страждання й зросить благодатний дощ, і вона произрастит із себе пишні, розкішні квіти небесної любові”.

Ми захоплюємося генієм Пушкіна й Лермонтова, що зуміли відбити у своїх героях віяння часу. Їхнього добутку ми по праву можемо назвати документами своєї епохи. А. С. Пушкін.

А. С. Пушкін втілив у своєму поетичному слові світову гармонію, і, хоча в ньому, жагучому поеті, було так багато безпосереднього життя й цікавості до неї, що життя він міг би віддатися беззавітно. Він не тільки жив, але й писав. І тому Пушкін саме дорогоцінне, що є в Росії, саме рідне й близьке для кожного з нас; і тому, як помітив один дослідник російської літератури, нам важко говорити про нього спокійно, об’єктивно, без захвату.

Творчість цього бого-поета незвичайно різноманітно, як саме життя. Любов, ненависть, зміст буття, прагнення до волі, посмертна слава, борошна Творчості все це стає об’єктом поетичного дослідження. У своїй поезії Пушкін успадкував кращі традиції світової й російської літератури. Найбільше виразно це проявляється в темі призначення поета й поезії. Над питанням про свою поетичну спадщину замислювалися всі поети всіх часів.

Тому епіграфом до вірша “Я пам’ятник собі спорудив…” Пушкін не випадково вибирає початок оди Горация “Я спорудив пам’ятник”. Рядка цього вірша перегукуються з рядками Ломоносова “Я знак безсмертя собі воздвигнул. Вище пірамід і міцніше міді…” і з почуттями Державіна: “Я пам’ятник собі спорудив чудесних, вічний, Металів твердіше він і вище пірамід…”. Але Пушкін розуміє призначення поета в тім, щоб, “обходячи моря й землі, дієсловом палити серця людей”.

Вся поезія Пушкіна є виправданням Бога, творця, виправданням добра. І це її призначення позначається й у самій формі, у самих звуках його віршів. Не тільки певні сюжети й загальний лад його пісень, але й самі вони як пісні, навіть окремі тони їх, що пестять серце, уже примиряють із природою й життям. Пушкіна “бачив і слухав” все навколишнє його життя. Його добутки саме тому так близькі многим читачем. Він зміг “жити, щоб мислити й страждати”, і, читаючи його рядка, ми мислимо й страждаємо разом з Пушкіним.

У своїй творчості Лермонтов ставила проблему діяча, проблему позитивного героя. І якщо серед сучасників Лермонтов шукав і не знаходив такого героя, то в історичному минулому Росії такі герої були. Безсумнівно, Лермонтов став народним поетом. Деякі вірші його були перекладені на музику й стали піснями й романсами. Згадаємо, “Виходжу один я на дорогу…”. Вірші, що стали пісень. За 27 неповного років свого життя поет створив стільки, що назавжди прославив російську літературу й продовжив справу великого віршотворця російського Пушкіна, ставши з ним урівень. Яка трагедія для Росії, що так рано пішли з життя два генії росіянці словесності


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Печорин як тип зайвої людини в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Лермонтов писав, що Історія життя людини буває часом интересней історії цілого народу. У романі “Герой нашого часу” він показав моменти життя людини, зайвого для своєї епохи. Цією людиною є Печорин, що у силу обставин стає “зайвою людиною”. Письменник розкриває причини що зробили Печорина “земною непотрібністю” на цьому світлі. Трагедія його...
  2. Печорин і Онєгін люди нашого часу На зміну світлому й безпосередньому, відкритому погляду на мир, на зміну захвату життям приходить епоха розчарування, аналізу, скепсису й “туги за життям”. На зміну епосі Пушкіна приходить епоха Лермонтова. Ці дві епохи розділив 1825 рік, рік розгрому повстання декабристів. Як і два великих поети – Пушкін і Лермонтов, їхні герої...
  3. Особливості характеру Печорина, що проявляються в його взаєминах з героями роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” (Печорин і Максим Максимич, Печорин і Грушницкий, Печорин і Вернер) 1. Печорин і його оточення. Розкриття характеру героя. 2. Печорин і Максим Максимич. 3. Печорин і Грушницкий. 4. Роль Вернера в оповіданні. ГриГорей Олександрович Печорин, головна діюча особа роману “Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова, протягом оповідання обертається в різних колах, серед різних шарів суспільства. Він показаний в оточенні світського...
  4. Печорин (“Герой нашого часу”) Лермонтовский роман – добуток, породжений після декабристської епохи. Спроба “ста прапорщиків” змінити суспільного лада в Росії обернулася для них трагедією. В “Герої нашого часу” одержали переломлення напружені роздуми письменника про загальні закономірності розвитку людства й про історичні долі Росії. У романі, як і у вірші “Дума”, увага Лермонтова зосереджено на...
  5. Онєгін і Печорин: передові люди свого часу Незважаючи на різницю епох, у які створювалися образи, – Онєгін в епоху декабризму, вільнодумства, в епоху мріянь і надій на швидке перетворення суспільного лада, Печорин – під час жорстокого миколаївського режиму, що пішов слідом за розгромом повстання декабристів, – і той і іншої незадоволені життям, не знаходять застосування своїм незвичайним...
  6. Печорин і “водяне суспільство” у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Печорин і “водяне суспільство” у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. Роман М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”один із кращих добутків російської літератури. Цей роман коштує в одному ряді з такими шедеврами, як “Горі від розуму”, “Євгеній Онєгін”, “Ревізор”. Роман був написаний в епоху, що наступає після грудневого повстання...
  7. Герой нашого часу характеристика образа Печорин ГриГорей Олександрович ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. Із предисл. – 1841) Печорин ГриГорей Олександрович – головний герой роману, по своєму типі пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана (“Рене, або Наслідку страстей”), Б. Кін-Стана (“Адольф”), е. Сенанкура (“Оберман”), А. де Мюссе (“Сповідь сина...
  8. Чацкий, Онєгін, Печорин Як стрімкий плин часу! Уже більше 150 років відокремлюють нас від героїв Грибоєдова, Пушкіна, Лермонтова. Але ми знову й знову звертаємося до них, до їхніх почуттів, думкам, роздумам, шукаємо й знаходимо в них близьке й потрібне нам, дітям неспокійного XX століття. Література завжди була тісно пов’язана з життям суспільства, відбивала...
  9. Пушкін – головний герой роману “Євгеній Онєгін” Я вважаю, що роль Пушкіна в романі “Євгеній Онєгін” нітрохи не менше, ніж роль сюжету. Уже в присвяті до роману Пушкін пише, що його добуток це не тільки “собранье строкатих глав”, але й собранье строкатих щиросердечних станів самого поета. І стає ясно, що Пушкін збирається приділити собі не менше уваги,...
  10. Герой нашого часу характеристика образу Печорин Григорій Олександрович Печорин Григорій Олександрович – головний герой роману, за своїм типом пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана(“Рене, або Наслідки пристрастей”), Б. Кон-стана(“Адольф”), Э. Сенанкура(“Оберман”), А. де Мюссе(“Сповідь сина століття”), незавершеного роману Н. М. Карамзіна “Лицар нашого часу” і роману у віршах О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”(походження прізвища “Печорин” від назви...
  11. Порівняльна характеристика Онєгіна й Печорина по романах “Євгеній Онєгін” і “Герой нашого часу” Ці геніальні художники створили образи героїв, характерних свого часу. Онєгін – парубок першої чверті, а Печорин – сорокових років XIX століття. Малий відрізок часу розділяє наших молодих людей, але якими різними вони є на початку романів і як разюче однакові наприкінці добутків. Онєгін – “молодий джигун”, що одержав традиційне виховання...
  12. Печорин і горці в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман М. Лермонтова “Герой нашого часу” це ” Історія душі людської”, як визначив характер свого добутку сам автор. Роман складається з п’яти повістей: “Бэла”, ” Максим Максимыч”, “Тамань”, “Князівна Мэри” і “Фаталіст”. Кожна повість являє собою самостійний художній Твір і в той же час є частиною роману. Повести об’єднані образом...
  13. Герой і час у літературі XIX століття Ми все вчилися потроху Чому-небудь і як-небудь, Так воспитанъем, слава богові, У нас немудро блиснути. А. С. Пушкін Олександра Сергійовича Пушкіна ще при житті називали “сонцем російської поезії”, визнаючи його талант і заслуги перед вітчизняною літературою. А М. Горький ще точніше визначив роль Пушкіна в становленні російської літератури, сказавши-“він початок...
  14. Ераст – герой повісті, молодий офіцер, дворянин Він спокушає бідну селянську дівчину Лізу, яка живе в одній з підмосковних сіл зі старенькою матір’ю. Незабаром платонічна любов переходить в, чуттєву, а потім треба охолодження,: яке Еге пояснює необхідністю йти на війну. “Ні, він справді був у армії, але замість того, щоб битися з ворогом, грав в карти і...
  15. Життя дворянства XІX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Життя дворянства XІX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Роман “Євгеній Онєгін” займає провідне місце у творчості Пушкіна. Цей твір не тільки великий за обсягом, але й широко охоплює найрізноманітніші теми та характери. В. Г. Бєлінський назвав його “енциклопедією російського життя”. За ним, дійсно, можна скласти враження про...
  16. “Євгеній Онєгін” – роман, у якому “відбилося століття й сучасна людина” Роман “Євгеній Онєгін” – енциклопедія російського життя. В. Бєлінський У Творчості А. С. Пушкіна роман “Євгеній Онєгін” займає центральне місце. За короткий строк цей добуток, що став популярним і улюбленим серед читачів, дуже вплинуло на долю всієї російської літератури. Значення роману “Євгеній Онєгін” не тільки в докладному й детальному розкритті...
  17. Багатоликий Печорин Багатоликий Печорин. Роман “Герой нашого часу” створювався Михайлом Юрійовичем Лермонтовим з 1837 по 1840 рік. Трагічні тридцяті роки 19 століття з’явилися результатом придушення реакції. Долю покоління 30х років яскраво відбив Лермонтов у своєму романі. Реалістично малюючи свого героя з усіма його протиріччями й “пороками”, письменник у той же час показує...
  18. Герой і автор у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Як він, відставши від суєти, З ним подружився я в той час. Мені подобалися його риси, Мріям мимовільна відданість, Ненаслідувальна чудність И різкий охолоджений розум, – – так розповідає А. С. Пушкін про своє знайомство з Євгенієм Онєгіним, героєм роману, перетвореним у живу людину силою поетичного таланта автора. У першому...
  19. “Мій улюблений герой роману Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Одне з найбільш цікавого, що є в великих літературних творах минулого і сучасності, – це їхні герої. У героїв творів можна чогось навчитися, вони подають хороший приклад і своїми діями і поведінкою дають зрозуміти, що в цьому житті можливо абсолютно все, було б бажання. В одному з найбільш цікавих романів...
  20. Онєгін – енциклопедія російського життя Про російську літературу А. М. Горький писав: “В історії розвитку літератури європейської наша юна література являє собою феномен дивний. Наша література – наша гордість!” У джерел нової російської літератури коштує геній Пушкіна. Пушкіна – родоначальник нової російської літератури, творець російської літературної мови. Безсмертні добутки великого російського поета збагатили людство. У...
Молодий герой століття (Онєгін і Печорин)
«
»