Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Лі Бо Поезії в перекладі Л. С. Первомайського
Лі Бо Поезії в перекладі Л. С. Первомайського
Лі Бо
Поезії
Перекладач: Л. С. Первомайський
Джерело: З книги: Первомайський Л. С. Твори: В 7-ми т. Т. 6: Переклади. / Упоряд. С. Пархомовського.- К.: Дніпро, 1986.
В зимовий день повертаюсь
До своєї старої хати в горах
З очей моїх втомлених
Ще не зітер я сльози?,
Ще пил на одежі чиновницькій
Отьмарює взори.
Єдину стежину
Обплутали пліті лози?,
У небі високому
Сяють засніжені го? ри.
Вже листя опало,
Гуде під ногами земля,
І хмари завмерли,
І вітер віщує негоду.
Бамбук молодий
Піднімає зелене гілля,-
Погнили і попадали в воду.
Собака прибіг і загавкав,
Напевно, з села.
Давно вже замшіли
Руїни моєї хатини.
З розбитої кухні
Фазан полетів, як стріла.
Плач мавпи старої
Нагадує голос дитини.
А птаство мовчить,
Не щебече на голих гілках,
Звірюжки якісь
Протоптали сліди біля хати.
Книжки розгортаю –
Вже міль розплодилась в книжках,
Під ліжком моїм
Завелися малі мишенята.
Слід жити по правді –
Вся мудрість у цьому, вся сіль.
Про світ я замислююсь,
І про життя та людину.
Якщо доведеться
Рушати мені і відціль,-
Я краще навіки
По той бік кордону
І
Невчасно лягли
На Тянь-Шань глибокі сніги,
Ні квітки немає –
Холодна пустеля навкруг.
А флейта розносить
Мелодію, повну нудьги,-
“Поламані верби”,
До болю знайомий мотив!
Під грім золотих барабанів,
Удень ми б’ємось
І важко дрімаєм
На яшмових сідлах вночі.
Хоч би нам і вмерти отут
Серед гір довелось,-
Дізнається князь Лоулана
Про наші мечі!
ІІ
Імператорське військо
Зіходить в північні пустелі,
Рвуться варварів коні
Із наших напитися рік.
Проти стріл і списів
Стоїмо непохитно, як скелі,
Нас безмежна любов до вітчизни
З’єднала навік.
Снігом з пригорщі гасимо
Спрагу пекучу над морем,
На холодних курганах ночуємо
В мертвих пісках,
Лиш коли ми у битвах
Напасників військо поборем,-
Зможем гордо сидіть
На вишиваних подушках.
ІІІ
Неначе вихор, огирі
Виносять нас на шлях,
Свистять ремінні нагаї,
Дорогу рвуть копита.
Прощай, вітчизно! Стріли сплять
В крутих сагайдаках,
Але “Небесних гордіїв”
Ми мусимо розбити.
Коли ж закінчаться бої
І коні спинять лет,
І над морями крові й сліз
Ти гордо пройдеш, славо,-
Нас не згадають, вояків,-
В столиці лиш своїй портрет
Побачить пишний генерал,
Герой Хо Пяо-яо.
ІV
Білі коні
І жовта фортеці стіна
Сняться нам,
Наче хмар і пісків далина.
В дні печалі згадай,
Що в далекім краю,
В прикордонній заставі
Вночі я стою.
Світлячки пролітають
В твоєму вікні,
Місяць легко пливе
По промерзлій стіні.
Вітер свище в саду,
Б’ється гілка в вікно.
Листя бідних утунів
Пожовкло давно.
І немає тебе,
І печаль, і пітьма,-
Сльози ллються з очей,
Але все це дарма…
V
Знову варварів орди
Спускатися з гір почали.
Знов на битву в пустелю
Виходять небесні солдати.
Генерали вже “тигрові знаки”
Свої роздали,
Знову будуть бійці
Головою в пісках накладати.
Дальній місяць на стріли
І сагайдаки погляда,
Візерунками паморозь
Зброю укрила криваву.
Не зітхай надаремно,
Дружино моя молода,-
Ще тривають бої,
Ще я, може, вернусь на заставу.
VІ
Спалахнули в пустелі
Сигнальні вогні,
Над палацами хмари
Криваво пливуть.
Імператор велить –
Знову бути війні.
Грізно б’ють барабани,
І сурми ревуть.
Духів чари не в жарт
В небесах затялись.
В межигір’ї Луншань
Барабан не змовка.
Я піду напролом,-
Може, й змовкне колись
Чвара духів війни
Під мечем вояка.
На мотив “Діндуху”
Вирушаю в Юньян
По широкій ріці.
Осідлали цю річку
Заможні купці.
Коли буйволам спека
Ламає хребти,
Важко людям човна
На колодах тягти!
І води не нап’єшся –
Вода тут брудна,
І твій чай в чайнику
?скаламутивсь до дна.
А як пісню бурлак
Заспіває – “духу”,
Серце рветься від болю
На довгім шляху.
Над рікою у скелях
Раби-рубачі
Дикий камінь ламають
Удень і вночі.
Кинеш погляд на гори,
На Дан і на Ман,
І на очі сльоза
Напливе, мов туман.
Слухаю, як чернець Цзюнь З Шу
Грає на цитрі
Чернець, мій знайомий,
З західного краю прибув,
З вершини Емей
Свою цитру чудову приніс,-
Для мене він струни
Легкою рукою торкнув,
І я мов почув,
Як гуде по ущелинах ліс.
Струмком почуттів
Обізвалася в серці луна,
Від гір смарагдових
До неба одкрилася путь,
А цитра замовкла –
Така залягла тишина,
Що чути було,
Як ті хмари осінні пливуть.
Згадую східні гори
Східних гір я давно вже
Не бачив… З тих пір
Перецвівсь на трояндах
Червоний убір.
Білі хмари ще, може,
Й розійдуться в небі,
Але місяць,
У чий він покотиться двір?
Проводжаю друга
Темні гори північні
За містом стоять, мов стіна.
Світлі води за муром міським
Пропливать зі сходу.
Попрощаємось тут:
Жде тебе неблизька далина,
Піднімають вітрила,
І човен виходить на воду.
Хмари плинуть, і думи
Мені повідають твої,
Будить сум у душі
Це повільне прозоре смеркання
Ти рукою махнеш –
І, схиляючись до течії,
Кінь мій журно в цю мить
Заірже в тишині на прощання.
Весняної ночі в Лояні чую флейту
Чути з дому чужого в темряві
Флейти ніжної тихий спів.
Вітерець весняний мелодію
“Верб поламаних” підхопив.
Над Лояном вона колишеться,
А в душі моїй постає
Рідний край за дальніми далями
В білім цвіті рідних садів.
На самоті сиджу в горах Цзінтіншань
Зграя птиць пролетіла
І зникла ту ж мить вдалині,
Сиротлива хмаринка
За ними слідом поспішає.
Я на гори дивлюся –
І не набридає мені,
Горам також на мене
Дивитися не набридає.
Печаль на яшмовому ганку
На яшмових сходах
Біліє холодна роса.
Промокли панчохи.
Пливуть мовчазні небеса.
Дивлюсь крізь фіранку
На місяць осінній печальний –
На тихій воді він тремтить
І повільно згаса.
БЕЗ НАЗВИ
Не тільки місяць
Та сонце ясне? –
Не знає спокою
Світ.
Людей невтолима
Жага жене,
А жить їм
Так мало літ.
Гора Пенлай
На просторах морських,
Кажуть,
Встає з води,-
В гаях нефритових
І золотих,
Мов жар,
Палають плоди.
Зірви той плід
І з’їж хоч один –
Юним будеш
Весь вік…
…Хотів би я сплинути
В небо, як дим,
Змучений
Чоловік.
Рано-вранці виїжджаю з міста Боді
Одпливаю з Боді,-
Хмари в небі пливуть, наче в сні.
До Цзянліна далеко,
Вернусь я надвечір чи ні?
На обох берегах
Над рікою регочуться мавпи,
Але тисячі гір
Залишились уже вдалині.
Альтанка Лаолао
Гостей проводжаєш,
І завжди – в душі хвилювання,
Коли ти побачиш
Ці різьблені тонко стовпи.
Весінньому вітру
Відома печаль розставання –
Він листям не хоче вкривати
Галуззя верби.
Думка про гостя
Гість морський торговельний
Супутного вітру чекає.
Корабель одпливає
На захід, а може, й на схід.
Він мов птиця на крилах,
Якої ніщо не лякає,-
У просто? ри шугнула,
Й навіки пропав її слід,
Чанганські мотиви
І
Коли я дівчиськом малим була,
У вісім чи дев’ять літ,-
Збирала квіти я у садку,
Бавилась біля воріт.
Бамбуковий коник… На ньому тоді
До мене ти приїздив.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Схожі твори:
- Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова Йоганн Вольфганг Гете Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Прагнення Хто лише муку зна, муку кохання, Лиш той пізнав до дна моє страждання! Сам я без втіхи й сна смутний блукаю… Хто мене любить, зна, в дальньому краю; Душа моя...
- Новаліс Поезії у перекладі Михайла Ореста Новаліс (Фрідріх Леопольд фон Гарденберг) Поезії у перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 З “Гімнів до ночі” І Чи завжди буде вертатись ранок? Земного власть не мине ніколи? Буде гірка суєта поглинати Небесний ночі підліт? Не...
- Максим Танк Поезії у перекладі А. Глущака Максим Танк Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кордони Існують кордони не менш важливі, Ніж державні, – Хоч вони не усталені Спеціальними знаками, Їх немає на картах,...
- Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О зaмки, о роки! У всіх свої гріхи… Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати – Все обмислить мій вожатий....
- Акакій Церетелі Поезії в перекладі Миколи Бажана Акакій Церетелі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Імеретинська колискова Спи, малий мужицький синку, спи, моя забаво! Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву, До грудей своєї неньки припадаєш мляво. Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао! Каже мати:- Мій...
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш...
- Марина Цвєтаєва Поезії у перекладі Ванди Савранської Марина Цвєтаєва Поезії Перекладач: Ванда Савранська Я знаю правду! Всі інші правди – пусте! Навіщо людям з людьми на землі боротись? Погляньте: вечір, погляньте – вже ніч іде. Про що – поети, коханці і полководці? Вже вітер стелеться, уже земля в росі, Вже скоро зоряні застигнуть заметілі, І під землею...
- П’єр-Жан Беранже Вибране у перекладі Василя Мисика П’єр-Жан Беранже Вибране Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Смерть і Поліція Про вашу звідавшись недугу, Префект поліції звелів, Щоб допоміг я вам, як другу, I з ложа смертного підвів. До столу ж! Хай лунає спів! На лікарів даремні ваші трати: То слуги смерті –...
- Іван Крилов Байки у перекладі М. Рильського Іван Крилов Байки Перекладач: М. Терещенко Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 Муха й подорожні У спеку, в літній день, в південну саме пору, Піском розсипчастим, під гору, Тяжкий, з родиною дворян Вчотирикінь ридван Ледь пхався. Геть коні змучились; хоч...
- Йосиф Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Йосип Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Перекладач: Володимир Ляшкевич Джерело: http://www. ukrart. lviv. ua/liashkw. html Дідона та Еней Великий муж дивився у вікно, Для неї ж увесь світ скінчався краєм Його м’якої грецької туніки, Яка від складок безлічі була Подібна на завмерле море. Він же В вікно глядів і...
- Микола Некрасов Вірші у перекладі М. Рильського Микола Некрасов Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 В дорозі Скучно! Скучно!.. Поштарю меткий, Ти б розвіяв тяжку мою скуку! Заспівай-но мені щось про вік молодий, Про рекрутський набір і розлуку; Чимсь химерним мене посміши, Де...
- Кіндрат Рилєєв Вірші у перекладі М. Рильського Кіндрат Рилєєв Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 О. П. Єрмолову Любимче Марса і Паллади, Що заслужив ім’я – Росії вірний син, Єрмолов! Рятувать спіши синів Еллади, Північних генія дружин! Пізнавши вихованця слави По змаху владної...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 Границі людства Коли споконвічний Святий Отець В спокої руки З розкочених хмар Благословенство перунів Сіє на землю,- Я цілую останній Край одіння його I трепет...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Вороного Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Вороний Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. – К.: ВАТ Видавництво “Київська правда””, 2002 Світова річ Hat man Viel, so wird man bald. Хто багато має, той Ще собі здобуде, А хто мало, то тому Мало і прибуде. В тебе дасть...
- Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу є актуальною не тільки щодо окремо взятих європейських літератур. У контексті дослідження творів української лірики це набуває неабиякого значення, оскільки передати колористичні модифікації, що є вираженими за допомогою дескрипторів, у процесі перекладу досить складно. Перед перекладачем постає дилема, який дескриптор треба вжити...
- Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові у перекладі Є. Сверстюка Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові Перекладач: Є. Сверстюк Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Як вистоїш, коли всі проти тебе – Упали духом і тебе клянуть, Як всупереч усім ти віриш в себе, А з їх зневіри також...
- Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Зимовий вечір Буря млою небо криє, Біле крутячи гноття; То, як звір, вона завиє, То заплаче, як дитя. То над дахом почорнілим Куликами зашумить, То мандрівником спізнілим У віконця задзвенить. Хатка в...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа,...
- Ідея служіння поета народові в поезії Франка та Лесі Українки Два прекрасних поетичних голоси злились в одну пісню великої любові до рідної землі, до свого народу. Це вірні своїй землі діти: ніжна донька Волині, Леся Українка, та мужній син Карпат, Іван Франко. Розмірковуючи над поетичним кредо Франка, оцінюючи його творчий доробок, бачимо великого трудівника, Каменяра, що своїм натхненним словом намагався...
- ЯН БЖЕХВА. СТОНОГА (В перекладі Івана Світличного) Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити учнів правильно інтонувати речення відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен...