Жив-Був король. Та було у нього три дочки. Ось одного разу призвав він їх до себе й запитує:
- чи Міцно ви мене любите? Одна говорить:
- Я люблю вас більше життя, батько. Інша:
- Я люблю вас більше, ніж своє серце. А молодша сказала:
- Я люблю вас більше, ніж сіль.
Розсердився король на молодшу дочку: як це вона посміла сказати, що любить його більше, ніж сіль? Та король прогнав її.
Що було робити бідній дівчині? Переодяглася вона у чоловіче плаття, пішла з палацу й найнялася до іншого короля ходити за курми й індиками. А своє королівське плаття сховала.
Прослужила принцеса там три дні, а на третю ніч один з королівських працівників почув раптом шум на пташиному дворі. Заглянув він туди, бачить - коштує дівчина, одягнена як принцеса. А шум був від того, що птаха не довідалися її, коли вона надягла жіноче плаття, і підняли лемент. Пішов тоді працівник до короля й сказав:
- Дивовижні справи діються! Новий-Те працівник наш не чоловік, а жінка. Король говорить:
- Як так жінка? Працівник говорить йому:
- Вона була у плаття, якого я зроду не бачив, але плаття це жіноче. Король говорить:
- Буду за нею доглядати. На наступну ніч король підстеріг її, коли вона вийшла одягнена принцесою, і сказав:
- Мабуть-но сюди. Навіщо ти це робиш? Вона відповіла:
- Зараз поясню, Ваша Королівська Величність.
Король запитує:
- Хто ти така? Вона відповідає:
- Я принцеса. Я сказала батькові, що люблю його більше, ніж сіль, і він вигнав мене.
- Іди на кухню, - говорить їй король, - і приготуй обід.
Та наказав їй зварити суп без солі, а до обіду запросив батька принцеси. Коли король-батько прийшов, стали накривати на стіл.
Король-Хазяїн говорить; - Прошу вас пообідати з нами! Король-Батько йому у відповідь:
- Із задоволенням!
Принцеса накрила на стіл, подала обід, а потім король велів їй устати проти батька й дивитися на нього.
Почали королі обідати. Король-Батько їсть суп через силу. Хазяїн його запитує:
- Що трапилося, Ваша Величність, чому не їсте?
- Скажу вам по честі, - відповідає король-батько, - суп зовсім без солі. Тоді хазяїн говорить йому:
- Дивно мені чути від вас такі мовлення! Що ви дали б, щоб побачити вашу дочку, яка любить вас більше, ніж сіль?
Король-Батько відповідає:
- Корону!
Тоді до нього підвели дочка, король-батько довідався її й міцно обійняв. Так король-батько знайшов дочку й втратив корону.