Короткий переказ роману Пиранделдо “Покійний Маттиа Паскаль”
Маттиа Паскаль, що був хоронитель книг у бібліотеці, заповіданої якимось синьйором Боккамацца рідному місту, пише історію свого життя. Батько Маттиа рано вмер, і мати залишилася із двома дітьми – шестирічним Роберто й чотирирічним Маттиа. Всі дела вів керуючий Батта Маланья, що незабаром розорив сім’ю колишнього хазяїна. Після смерті першої дружини літній Маланья женився на юній Оливі, до якої Маттиа був небайдужий, але в них не було дітей, і Маланья став кривдити Оливу, уважаючи її винуватої вэтом.
Олива підозрювала, що справа отут
Маттиа вирішує оселитися в Римі. Він знімає кімнату в Ансельмо Палеари – старого дивака, що захоплюється спіритизмом. Маттиа переймається великою симпатією до його молодшої дочки Адріанові – скромній добрій дівчині, чесної й чималої. Зять Адриани Теренцйо Папиано після смерті сестри Адриани повинен повернути придане Ансельмо, тому що його дружина вмерла бездітної. Він попросив в Ансельмо відстрочки й хоче женитися на Адріанові, щоб не повертати гроші. Але Адріана боїться й ненавидить грубого розважливого зятя, вона закохується в Маттиа Паскаля. Папиано впевнений, що Маттиа багато, і хоче познайомити його із завидною нареченою – Пепитой Пантогада, щоб відволікти його від Адриани. Він запрошує Пепиту до Ансельмо на спіритичний сеанс. Пепита приходить разом з гувернанткою й іспанським художником Бернальдесом.
Під час спіритичного сеансу, у якому беруть участь всі мешканці будинку, у Маттиа із шафки зникають Дванадцять тисяч лір. Украсти їх міг тільки Папиано.
Адріана пропонує Маттиа заявити в поліцію, але він не може заявити про крадіжку – адже він ніхто, що ожив мрець. Не може він і женитися на Адріанові, як він не любить її, – адже він одружений. Щоб зам’яти справа, вона воліє збрехати, начебто гроші найшлися. Щоб не мучити Адріанові, Маттиа вирішує поводитися так, щоб Адріана розлюбила його. Він хоче почати доглядати за Пепитой Пантогада. Але ревнивий Бернальдес, которою Маттиа невзначай скривдив, ображає його, і кодекс честі зобов’язує Маттиа викликати Бернальдеса на двобій. Д Маттиа не може знайти секундантів – з’ясовується, що для цього потрібно дотримати купи формальностей, що неможливо зробити, не маючи документів
Маттиа бачить, що його друге життя зайшло в глухий кут, і, залишивши на мосту тростина й капелюх, щоб усі подумали, начебто він кинувся у воду, сідає в поїзд і їде на батьківщину
Від Адриано Меиса в нього залишається тільки здорове око: Маттиа зробив операцію й уже не косить
Приїхавши на батьківщину, Маттиа першою справою відвідує свого брата Роберто. Роберто вражений і не вірить своїм очам. Він розповідає Маттиа, що Ромильда після його мнимого самогубства вийшла заміж за Помино, але тепер її другий шлюб за законом буде вважатися недійсним, і вона зобов’язана повернутися до Маттиа. Маттиа цього зовсім не хоче: у Помино й Ромильди маленька дочка – навіщо руйнувати їхнє сімейне щастя? Так він і не любить Ромильду. Помино й Ромильда уражені й розгублені, побачивши Маттиа живим, адже пройшло більше двох років після його зникнення. Маттиа заспокоює їх:
Йому нічого від них не потрібно.
На вулиці ніхто не довідається Маттиа Паскаля: усі вважають його померлим
Маттиа йде на цвинтар, відшукує могилу невідомого, котрого всі приймали за нього, читає відчутий напис на могильному камені й кладе на могилу квіти
Він поселяється в будинку своєї старої тітки. Час від часу він приходить на цвинтарі “подивитися на себе – померлого й похованого. Який-небудь цікавий запитує; “Але ви-то хто йому будете?” У відповідь Маттиа знизує плечима, прищулюється й відповідає: “Я и є покійний Маттиа Паскаль”.
За допомогою дона Элиджо, що перемінив Маттиа на пості хоронителя книг у бібліотеці Боккамаоди, Маттиа за півроку викладає на папері свою дивну історію. У бесіді з доном Элиджо він говорить, що не розуміє, яку мораль можна з її витягти. Але дон Элиджо заперечує, що мораль у цій історії, безсумнівно, є, і от яка: “Поза встановленим законом, поза тими приватними обставинами, радісн або смутних, які роблять нас самими собою… жити неможливо”.
О. Э. Гринберг
Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття. М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.