Короткий переказ змісту роману Новалиса Генріх фон Офтердинген”

В основу добутку покладена Легенда про відомий миннезингере XIII в. Генріхові фон Офтердингене. Зовнішня собитийная канва – це лише необхідна матеріальна оболонка для зображення глибинного внутрішнього процесу становлення поета й збагнення Генріхом життєвого ідеалу, алегорично зображеного Новалисом у вигляді “блакитної квітки”. Основне значеннєве навантаження несуть на собі сновидіння Генріха, розказані йому притчі, Казки й міфи

Роман складається із двох частин. Перша, завершена, називається “Очікування”. Двадцятилітньому

Генріхові, учневі капелана, сниться сон про те, що він бреде по темному лісі, виходить до гір і в печері знаходить непередаваної краси блакитна квітка. Блакитна квітка – це символ німецької романтичної поезії, іншими словами – чистої поезії й доконаного життя. Йому не вдається догледіти свій сон до кінця, оскільки до нього в кімнату заходить мати й будить його.

Трохи пізніше Генріх залишає Турингию, будинок свого батька, і разом з матір’ю їде в Аугсбург, на її батьківщину. Вони подорожують у супроводі купців, що теж направляються в Південну Німеччину. Генріх, якому визначено стати більшим поетом, із трепетом

прислухається до оповідань своїх попутників про поетів і про їхній владі над душами всіх живих істот. Купці знайомлять його із двома легендами. В одній з них говориться про те, як ніколи, у далекі часи, одному прославленому поетові й співакові загрожувала загибель від руки жадібних до його скарбів власників корабля, на якому він плив по морю. Однак його пісні так потрясли морських тварин, що вони врятували йому життя й повернули відібрані в нього скарбу. В іншій легенді Мова йде про двір освіченого, покровительствующего поезії короля і його дочки, що один раз покинула рідний дім і цілий рік ховалася від батька, живучи в лісі з коханою людиною. Через рік її коханий своїми піснями й грою на лютні настільки опанував серцем її батька, що той даровал їм обом прощення й прийняв у свої обійми їх і свого немовляти онука

Через кілька днів подорожани зупиняються в замку старого воїна й стають свідками підготовки до нового хрестового походу. У його ж володіннях Генріх знайомить із молодої, привезеної зі Сходу бранкою Зулеймой. Вона нудиться вдалині від батьківщини й оплакує свою безрадісну долю

Покинувши замок, Генріх зі своїми попутниками незабаром зупиняється в передгірному селі, де знайомить зі старим рудокопом. Той розповідає їм про своє життя, про метали й мінерали, прихованих у надрах землі. Під його предводительством вони відвідують у горах целую галерею печер, де знаходять останки доісторичних тварин і знайомлять із пустельником фон Гогенцолерном, що після славними й насиченої військовими подвигами молодості вийшов від людей для відпочинку, пізнання внутрішнього життя своєї душі й вивчення історії. Пустельник показує їм свої книги. В одній з них Генріх бачить печеру, самого себе, а поруч із собою – пустельника й старого, однак усі одягнені в незвичний одяг і написи зроблені на незрозумілому йому мові. Поступово він знаходить на інших сторінках східну жінку, своїх батьків і багатьох інших відомих йому людей

Ознайомившись за час своєї подорожі по країні з деякими таємницями історії й надр землі, Генріх фон Офтердинген нарешті прибуває в Аугсбург, до свого діда старому Шванингу. У будинку в діда Генріх знайомить із поетом Клингсором, величною людиною, зображення которою він уже бачив у книзі пустельника, і його дочкою Матильдой. Між молодими людьми з першого ж погляду зароджується любов, а незабаром вони стають нареченим і нареченою

Клингсор керує духовним дозріванням юного Генріха. Він розмовляє з ним про поезію, про його внутрішній світ і про найбільш доцільне й природному “користування” своїми щиросердечними силами. Призиває його розвивати розум, а також осягати закономірність подій, що відбуваються у світі, і “сутність” будь-якої справи, будь-якого явища, щоб душу його в підсумку стала уважної й спокійної. Необхідно також, щоб душу була щирої, а щира душа подібна світла, воно настільки ж проникливо, могутня й непомітна, як світло

Генріх розповідає Клингсору про свою подорож, і все його мовлення, її лад і образність свідчать про те, що парубок породжений бути поетом

По переконанню Клингсора, у поезії немає нічого незвичайного, вона є “основну властивість духу людського”. Увечері під час бенкету Клингсор на прохання Генріха розповідає гостям символічну казку про перемогу поезії над безстрасністю й іншими її ворогами. Ця Історія передбачає те, про що повинна була піти мовлення в другій частині роману. У казці говориться про королівство Арктура й про прекрасний Фрее, його дочки, про Ерос і його молочну сестру Байці, а також про їхню хресну матір Софії

Друга частина роману (її Новалис не встиг закінчити) називається “Здійснення”. Починається вона з того, що Генріх у вигляді мандрівника, у стані байдужого розпачу, у яке він упав після смерті Матильди, бреде по горах. Перед ним унизу розстеляється Аугсбург, удалині блищить дзеркало страшного таємничого потоку. Осторонь він начебто б бачить ченця, що коштує на колінах перед дубом. Йому здається, що це старий придворний капелан. Однак, підійшовши ближче, він усвідомлює, що перед ним усього лише стрімчак, над яким схилилося дерево. Раптом дерево починає тремтіти, камінь – глухо дзенькати, а з-під землі лунає радісний спів. З дерева чується голос, що просить Генріха зіграти на лютні й проспівати пісню й обіцяє, що тоді з’явиться дівчина, що він повинен взяти із собою й не відпускати від себе. Генріх довідається в ньому голос Матильди. У листі дерева перед ним виникає бачення його коханої, що з посмішкою ласкаво на нього дивиться. Коли бачення зникає, разом з ним з його серця йдуть всі страждання й турботи. Не залишається нічого, крім тихого томління й сумуй. Проходять біль втрати й почуття порожнечі навколо. Генріх починає співати й не зауважує, як до нього підходить дівчина й веде його із собою. Вона знайомить його зі старим, якого кличуть Сильвестром, він лікар, але Генріхові здається, що перед ним коштує старий рудокоп

Виявляється, що давним-давно старого відвідав і батько Генріха, у якому Сильвестр побачив задатки скульптора й познайомив його з дорогоцінною спадщиною древнього миру. Однак його батько не послухався заклику своєї щирої природи, і навколишня дійсність пустила в ньому занадто глибоких Корінь. Він зробився просто митецьким ремісником

Старий бажає, щоб Генріх повернувся у своє рідне місто. Однак Генріх говорить, що краще довідається свою батьківщину, подорожуючи по різних країнах, і взагалі люди, що багато подорожують, відрізняються від інших більше розвиненим розумом і іншими дивними властивостями й здатностями. Вони ведуть бесіду про важливість перемоги єдиної сили, сили совісті треба всім сущим; про причину зла, що, на думку старого, корениться в загальній слабості; про взаємопроникнення і єдиній “сутності” усіх світів і почуттів у вселеної

Новалис не встиг завершити цю другу частину, у якій хотів виразити саму суть поезії. Не встиг він і оформити свою думку про те, що геть усе: Природа, історія, Війна, повсякденне життя – усе перетворюється в поезію, оскільки вона і є дух, що пожвавлює все суще в природі. У другій частині Генріхові стояло більш повно ознайомитися з навколишнім світом. Він повинен був потрапити в Італію, брати участь у воєнних діях, при дворі імператора зустрітися із сином Фрідріха II і стати його близьким другом, побувати в Греції, зробити подорож на Схід, аж до Єрусалима, потім повернутися в Турингию й разом із Клингсором взяти участь у знаменитому поетичному турнірі. Продовження роману повинне було перетворитися в міфологічне й символічне оповідання, у якому все: тварини, рослини й камені – повинне було розмовляти й перетерплювати чарівні перетворення. Матильде, уже після своєї смерті, у вигляді різних жінок стояло часто зустрічати Генріха, що нарешті наяву повинен був зірвати “блакитна квітка” зі свого сну

Е. В. Семина


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Короткий переказ змісту роману Новалиса Генріх фон Офтердинген”

Categories: Скорочені твори

Links