Зіставлення фактів в “Капітанській дочці”

Гулянка в Пугачова

* “А, ваше благородіє! – сказав Пугачов, увидя мене.- Ласкаво просимо, честь і місце, ласкаво просимо”.

* “Незвичайна картина мені представилася. За столом, . накритим скатертиною й установленим штофами й склянками, Пугачов і чоловік десять козацьких старшин сиділи в шапках і кольорових сорочках, розпаленілі вином, із червоними пиками й очами, що блищать…”

* “Сусід мій, молодий козак, стрункий і гарний…”

* “Усе обходилися між собою як товариші й не робили ніякої особливої переваги своєму

проводиреві… Кожний хвастав, пропонував свої думки й вільно заперечував Пугачова”.

* “И на цьому-те дивній військовій раді вирішено було йти до Оренбурга: рух зухвале”

Військовий рада в Оренбурзі

* “Я застав у нього (генерала) … товстого й рум’яного дідка в глазетовому каптані… Він часто переривав моє мовлення додатковими питаннями й нравочитательными зауваженнями…”

* “Зібралися та інші запрошені… Усе сіли, і всім рознесли по чашці чаю.

* “- Отже, почнемо збирати голосу за законним порядком, тобто починаючи з молодших по чині… Думка моє було прийнято чиновниками

з явного не благосклонностию… Піднялося ремство, і я почув виразно слово “мйлокосос”.

* Дідок, у глазетовому каптані: “Я думаю, ваше превосходительство, що не повинне діяти ні наступально, ні оборонительно… рухайтеся подкупательно”.

* “…Усе потрясло мене. “Я не міг не шкодувати пиитическим жахом”, слабості поважного воїна, що, всупереч власному переконанню, зважився додержуватися думок людей недосвідчених і недосвідчених”.

У першій сцені все крупно, поэтично. Імпонує широта задумів Пугачова, демократизм відносин його й сподвижників. У другій сцені все мелко, тускло, мізерно. Поводження чиновників відрізняється нерішучістю, боягузтвом, навіть безчестям (речення діяти подкупательно), презирством вищих стосовно нижчих, боротьбою самолюбий. У порівнянні з потужною фігурою вождя селянського повстання оренбурзький генерал виглядає пігмеєм.

Точно так само зіштовхуються й перевіряються характери героїв повести в сфері любові, у відношенні до любовного почуття: егоїзм і безчестя Швабрина, порожнеча й легкодумство Зурина (“Одруження примха… Агов, плюнь. Послухайся мене: розв’яжися ти з капітанською дочкою”), байдужість генерала, – чистота й безпосередність Гринева й Марьи Іванівни. Тільки Пугачов серйозно поставився до почуття Гринева й прийняв близько до серця його горі. Характерні народні звороти мовлення, коли він говорить про любов: “Мабуть, я буду посаженым батьком, Швабрин дружкою, загуляємо, зап’ємо – і ворота замкнемо!”, “Ин бути по-твоєму!.. Стратити так стратити, дарувати так дарувати: такий мій звичай. Візьми собі красуню; вези її, куди хочеш, і дай вам бог любов так рада!”

Високе, поетичне відношення до любові поєднує кращих із дворян і людей з народу, хоча волею доль вони часто виявляються у ворожих таборах.

Так строгий аналіз об’єктивного ходу подій у співвідношенні з висновками й оцінками оповідача дозволяє зрозуміти і його точку зору на дійсність, і точку зору на дійсність автора добутку.

У відомій мері осягти відношення автора до зображуваних героїв і подій допомагають і епіграфи до повісті (як відомо, Пушкін прямо говорить, що він, як “видавець”, “приискал” “пристойний” кожної главі епіграф). Більшість їх узята з усної народної поезії. Занурені в загальну фольклорну стихію повести, вони по-своєму вказують на близькість моральних і эстетических критеріїв письменника до народних подань про добро й красу


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Зіставлення фактів в “Капітанській дочці”

Categories: Нові твори

Links