Зіставлення поем Т. Шевченна “Катерина” і “Наймичка”

Змалювання жінки-покритки – одна з тем у Творчості Т. Шевченка. Цій темі поет присвятив багато творів, бо доля жінки була йому добре відома. З тугою і болем говорив він про рідну матір, яку “ще молодую – у могилу нужда та праця положила”. Важкою була доля і його сестер, які змушені були йти в найми. Спільне та відмінне в поемах.

Напруженість вступу у “Наймичці” і поступове наростання трагізму в “Катерині”. Поема “Наймичка” починається прологом, з якого дізнаємося про велике горе Ганни, про її глибокі страждання. Молодиця

йде з сином полем і співає крізь сльози “Як удова в Дунаєві синів поховала”. Читач бачить, як тяжко карається Ганна, і переживає, чи не вчинить вона з дитиною так, як співається в пісні. Після такого напруженого вступу автор переходить на спокійну розповідь. Поема ж “Катерина” розпочинається звертанням до читачів, а потім іде розповідь про Кохання Катерини, про її життя без милого, про народження дитини. А далі – трагізм і безвихідне становище дівчини-покритки.

Ліричні відступи у поемі “Катерина” можна поділити на три групи: звернення автора до героїв твору, звернення до читачів і

відступи, у яких звучать роздуми про суспільні причини нещастя Катерини, про антигуманність тогочасного ладу. У “Наймичці” наявні тільки відступи-роздуми. Катерина не витримує випробувань, які випали на її долю, залишає дитину саму на дорозі, а сама накладає на себе руки. Ганна перш за все думає про сина. Вона знаходить сили боротися обставинами, робить усе, щоб бути поруч із сином, хоч як це й важко для неї.

Поема “Наймичка” належить до найбільших тріумфів правдивої штуки й мусить вважатися найкращим доказом великої геніальності Шевченка (І. Франко).

Поема “Наймичка” є геніальним надбанням вселюдської літератури; (Еміль Дюран).

Ми не знаємо нічого простішого і водночас поетичнішого від його “Наймички” (О. Плещеєв).

Обидві поеми мають спільне тло суспільне… Катерина натура проста, палка, вразлива… ошукана москалями, відіпхнута… Наймичка – натура безмірно глибша, чуття у неї… сильне, високе, любов до дитини така могутня, що перемагає все інше, заслоняє перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, а для довгої жертви на користь своєї дитини (І. Франко).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зіставлення поем Т. Шевченна “Катерина” і “Наймичка”