Єдність людини й природи (По казці-були М. М. Пришвіна “Комора сонця”)
Я адже, друзі мої, пишу про природу, сам же тільки про людей і думаю. М. М. Пришвін М. М. Пришвін – один зі своеобразнейших письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-були М. М. Пришвіна “Комора сонця”.
“В одному селі, біля Блудова болота, у районі міста Переяславль-Залесского, осиротіли
Митраша був маленький, але щільний, “мужичок у мішечку”, посміхаючись, називали його між собою вчителі в школі. Після смерті батьків все їхнє селянське господарство дісталося дітям: хата пятистенная, корова Світанок, телушка Дочка, золотий півень Петя й порося
Так діти жили дружно, не знаючи прикростей і лих. Один раз вирішили вони піти в ліс за журавлиною. “Кисла й дуже корисна для здоров’я ягода журавлина росте в болотах улітку, а збирають її пізньої восени”. Згадавши про те, що є таке місце, називане палестинкой, “вся червона, як кров, від однієї тільки