Образ крилатої “людини” в художній літературі

Упродовж дорослого життя сьогоднішнім юнакам та дівчатам доведеться визначитись з вибором: як жити? ким бути? Твори, які ми з вами вивчали (Г. Гарсіа Маркеса, Максима Горького, Ф. Кафки), багатьох з вас вразили, зацікавили, спонукали до роздумів. Можливо, декому допомогли знайти відповіді на поставлені питання. Український поет В. Симоненко висловив свою думку так:

Люди різні між нас бувають –

Симпатичні, гарні, чудні.

Дні за днями, бува, куняють.

А живуть лиш у мріях та сні.

Може, це і не дуже грішно –

Не для всіх же доступна

даль,

Тільки чомусь в очах їх смішно

Заплелися журба і жаль. І життя мовби їх не било. І дріма в них чимало сили, Але їм тільки сняться крила, Наяву – вони зовсім без крил. Тож які вони, ці “крилаті люди”?

Людей споконвіку цікавило питання: “Чому люди не літають? Чому люди не літають, як птахи?”. Ці слова ми і взяли як ключове питання до Теми.(Озвучення слайду). В казках, міфах є достатньо багато героїв, які мають крила, які вміють літати або прагнуть злетіти. Це Дедал та Ікар, Ніка, Гермес – герої грецьких міфів. Дюймовочка, казкова героїня, у якої з’являються крила, коли вона стає щасливою. Найбільш

відомим, на нашу думку, є Ікар, який не просто хотів літати в небі, а, незважаючи на засторогу батька, на небезпеку, таки піднявся до сонця. Це прагнення польоту можна визначити словами сучасної пісні:

Я свободен, словно птица в небесах!

Я свободен, я забыл, что значит страх.

Я свободен, с диким ветром наравне,

Я летаю наяву, а не во сне.

Тема “крилатості” цікавить багатьох прозаїків різних епох і країн. (Озвучення слайду).Образ “крилатої людини” має різні значення, іноді протилежні. Наприклад, у Максима Горького: “О, если б в небо хоть раз подняться!” і “Летай иль ползай – конец известен”. УЛ. Толстого “крилата людина” – ангел – бачить людей люблячими, а у Гарсіа Маркеса – навпаки, людям “несила жити в пеклі, повному ангелів”. Грегор Замза Ф. Кафки так і не зміг розкрити своїх крил, які сховалися під панциром на спині.

Найбільше нам сподобався твір, який ми прочитали самостійно: Р. Бредбері “Дядечко Ейнар”. ( Інтернет допоміг, але обговорення ми спеціально не читали, щоб мати свою думку). У письменника, як ми зрозуміли, людина “вільно літає”, коли любить, коли вільна, коли приносить щастя іншим, вірить у себе – тоді і сама щаслива. Цю тему ми ще будемо обговорювати. Але висновок такий: крила – це символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, впевненості та незалежності.

Крила потрібні лиш тим, хто літає.

Подумай, як живуть люди, що вони роблять, де вони’?

Затримайся і поміркуй, чому?

Одні ходять пішки, інші літають.

Деякі опускають руки.

…Для чого ми живемо?

Дехто ходить пішки, а хтось літає…

Ці слова Гарнера, думаю, якнайкраще підбивають підсумок сказаному.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Образ крилатої “людини” в художній літературі

Categories: Нові твори

Links