Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця”

Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця”

М. М. Пришвін – один зі головних письменників, що подарував нам безліч оповідань, повістей, “географічних нарисів” про природу. У них усе об’єднано людиною – неспокійною, думаючим, людиною з відкритою й сміливою душею. Велика любов письменника до природи народилася з його любові до людини. Ця тема простежується в казці-минулому М, М. Пришвіна “Комора сонця”. “В одному селі, біля Будова болота, у районі міста Переділ авльзалесського, осиротіли двоє дітей”, – так починається чудовий добуток. Цей початок нагадує казку,

де читач входить у чудесний мир, де все живе взаємозалежний. На цьому тлі з’являються два образи – Настя й Мітраша. “Настя була як золота курочка на високих ніжках. Волосся відливали золотом, ластовиння по всій особі були великі, як золоті монетки”. Мітраша був маленький, але щільний, “мужичок у мішечку”, посміхаючись, називали його між собою вчителі в школі.

Після смерті батьків все їхнє селянське господарство дісталося дітям: хата, корова Світанок, теплушка Дочка, золотий півень Петя й порося Хрін. Діти піклувалися про всіх живих істот. Настя займалася жіночими домашніми справами, “з лозинкою

в руці виганял вона своя улюблена череда, розтоплювала пекти, чистила картоплю, заправляла обід і так клопотала по господарству до ночі”. На Мітраше лежало все чоловіче господарство й суспільна справа. “Він буває на всіх зборах, намагається зрозуміти суспільні турботи”. Так діти жили дружно, не знаючи прикростей і лих. Один раз вирішили вони піти в ліс за журавлиною. “Кисла й дуже корисна для здоров’я ягода журавлина росте в болотах улітку, а збирають її пізньої восени”. Згадавши про те, що є таке місце, називане палестинкою, “вся червона, як кров, від однієї тільки журавлини”, Настя й Мітраша відправляються в ліс. Взяли вони із собою саме необхідне. Настя поклала в кошик хліба, картоплі, пляшку молока. Мітраша взяв сокиру, двоствольну “втулку”, сумку з компасом. Навіщо ж він бере компас? Адже в лісі можна орієнтуватися по сонцю, як це робили сільські старожили. “Мужичок у мішечку” добре пам’ятає батьківські слова: “У лісі ця стрілка тобі доголи матері: …небо закриється хмарами й по сонцю в лісі ти орієнтуватися не зможеш, підеш навмання – ошибешься, заблудишся…”.

Хто знав, що діти зштовхнуться із природною стихією й навіч побачать Будово болото? Пройшовши пів путі, Настя й Мітраша сіли відпочити. “Було зовсім тихо в природі, і діти до того минулого тихі, що тетерев Косач не звернув на них ніякої уваги”, Про Блудовом болото ходила легенда, що “років двісті тому назад вітер-сівач приніс два насіннячка: насіння сосни й насіння їли. Обидва насіннячка лягли в одну ямку біля великого плоского каменю.,.” З тих пор ялина й сосна ростуть разом. І вітер іноді качає ці дерева. І тоді ялина й сосна стогнуть на всі Будово болото, немов живі істоти. Після відпочинку діти вирішили йти далі. Але та ба, “досить широка болотна стежка розходилася вилкою”. Що ж робити? Виявивши свій упертий характер, Мітраша йде по слабенькій стежці, а Настінька – по щільній. Раптом рвонув вітер, і сосна і ялина, натискаючи один на одного, по черзі застогнали, як би підтримуючи суперечка брата й сестри. “Серед звуків стогону, , бурчання, в цей ранок іноді виходило так, начебто десь гірко плакав у лісі загублена або покинута дитина”. Навіть вовк у цей час виліз зі свого лігвища. “Він став над завалом, підняв голову, поставив єдине вухо на вітер, випрямив половину хвоста й завив”.

Як і всяка казка, казка-минуле М. М. Пришвіна має щасливий кінець. Мітраша через свою впертість виявився на Блудовом болоті. І в боротьбі за життя йому допоміг собака Травичка, А що ж Настя? Вона, захоплена збором ягід, на якийсь час забула про брата, “ледве пересуває за собою кошик, вся мокра й брудна, колишня золота курочка на високих ніжках”. Надвечір голодний Мітраша й утомлена Настя зустрілися. Їм призначено було зустрітися знову в лісі й продовжити свій шлях разом, як уже двісті років “живуть” на Влудовом болоті ялина й сосна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Переказ казки Комора сонця Пришвіна М. М План переказу 1. Сироти Настя й Митраша самі господарюють. 2. Діти відправляються за журавлиною на Блудово болото. 3. Хлопці сперечаються про те, яку дорогу вибрати, і відправляються кожний по своїй. 4. Оповідання про вовків, що жили в цьому лісі й загинули від рук людини. Вижив тільки вовк Сірий поміщик. 5....
  2. Скорочено казки Комора сонця Пришвіна М. М І “В одному селі, біля Блудова болота, у районі міста Переславль-Залесского, осиротіли двоє дітей. Їхня мати вмерла від хвороби, батько загинув на Вітчизняній війні”. Діти були дуже милі. “Настя була як Золота Курочка на високих ніжках. Волосся в неї… відливали золотом, ластовиння по всій особі були великі, як золоті монетки…...
  3. Як ми бачимо Настю й Митрашу в казці-були “Комора сонця” Казка-Минуле “Комора сонця” написана Пришвіним в.1945 г,, після закінчення Великої Вітчизняної війни. Хоча в основу добутку покладені пригоди в себе, случившиеся з ними протягом одного дня в лісі, а не військові-події, все-таки саме спогаду письменника про суворе й мужнє життя радянських людей під час війни, про близький його серцю Переславском...
  4. Внесюжетние герої в казці-були “Комора сонця” Більшу роль у добутку грають внесюжетние герої – батько Насті й Митраши й старий лісник Антипич. За допомогою цих образів підкреслюється думка письменника про єдність людини й природи, про ту правду “віковічної суворої боротьби людей за любов”, що, на думку Пришвіна, є головним законом життя, що передається від покоління до...
  5. Твір-нарис: Єдність людини і навколишньої природи Твори за нарису Паустовського “Мова і природа”. Костянтин Георгійович Паустовський найбільший російський класик, який дуже любив, поважав і добре знав свій рідну російську мову. Він був настільки майстерним майстром своєї справи, що йому абсолютно нічого не варто було описати будь-якої красивий куточок нашої Батьківщини, для того, щоб читач був впевнений,...
  6. Про нерозривну єдність людини й природи Людина протягом свого історичного розвитку прагнула побачити з усіх боків картину миру, пізнати природу, Щоб застосувати її для своїх потреб. Цікавими були погляди наших предків на будову миру, деякі природні явища. Наприклад, у древні часи вважали, що, скільки людей живе на землі, стільки зірок існує на небі, тому що в...
  7. Єдність життя людини і природи у творах Буніна Для того, щоб навчитися жити в злагоді з природою, треба відчувати себе частиною всього живого на Землі, тобто не завдавати шкоди тваринам (і домашнім, і тим, які зустрінуться на вулиці), не розводити вогнища у лісах, не смітити! Щоб навчитися любити природу, треба розводити вдома рослини, дбати про них, вчасно поливати,...
  8. Роздуми про єдність природи й людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, і. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов’язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий співає Козлов, котрий переклав “Кримські сонети”, перед від’їздом А. Міцкевича за кордон сказавши одному з польських друзів митця...
  9. Єдність природи і людини (За повістю “Тіні забутих предків”) Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії,...
  10. Викласти своє міркування про нерозривну єдність людини і природи Звернення до традиційних уявлень рідного народу допомагає зрозуміти, що давнім українцям було властиве органічне єднання зі світом природи. Людина усвідомлювала себе як органічну, невідривну частину живої природи. Для підтримання гармонії зі світом природи існували певні закони і правила, які давня людина ніколи не порушувала. Людина намагалась без потреби не зачіпати...
  11. Єдність природи і людини (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії,...
  12. ЄДНІСТЬ БУТТЯ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В ПОВІСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО “ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ” ЄДНІСТЬ БУТТЯ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В ПОВІСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО “ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. “І вона співанками косичила їх розлучення”. II. “Він біжить навпростець, без стежки, туди, звідки чув голос, але стрічає лиш прірву…”. III. “Під вікнами сумно ридали трембіти”. Варіант 2 I. Історія створення повісті...
  13. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ, ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАНОМ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ ТА ДОВКІЛЛЯМ “Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко…” Але для того щоб написати ці рядки, вій мусив стати людиною. Постать Антонича, нехтувана за радянських часів, набуває все більшого значення в умовах української державності й свободи. Безперечно, це один з українських поетичних геніїв XX...
  14. Мир природи у творчості М. М. Пришвіна Життя Пришвіна було типове для російської людини, що пережив три війни й революцію. Доля М. М. Пришвіна – це характерна доля російської людини саме тому, що майже завжди щире життя його проходить у тіні. Вона ніколи про себе не заявляє голосно й у той же час є присутнім щомиті в...
  15. Твір на тему “Роль природи в житті людини” Природа в житті людини відіграє як матеріальне, так і духовне значення. Матеріальне, бо власне природа дає нам їжу, житло, одяг. І здавалося б, ця думка дуже проста, тому, дотримуючись цього погляду, людина повинна б бути вдячною природі. Якщо немає такого почуття, то принаймні треба розуміти таку просту річ: не доглядаючи,...
  16. Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу зимового часу року Кристальний день Дерева в лісі Біляча пам’ять Сніжки Народження місяця Кристальний день Закінчили полювання на зайців: почалися подвійні сліди, заєць ганявся за зайцем. День весь блискав кристалом від зорі до зорі. Серед дня сонце значно пригрівало, вітерець погойдував...
  17. ЄДНІСТЬ СВІТУ ПРИРОДИ Й ДИТЯЧОЇ ДУШІ (за твором “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха) ЄДНІСТЬ СВІТУ ПРИРОДИ Й ДИТЯЧОЇ ДУШІ (за твором “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Образ “гусей-лебедів” у народній творчості. 2. Гуси-лебеді дитинства. 3. Краса навколо нас. Варіант 2 1. Творчість М. Стельмаха для дітей. 2. Образ дитинства у повісті “Гуси-лебеді летять”. 3. Невмирущий символ любові. ЕПІГРАФИ...
  18. Твір-роздум “Про роль природи у житті людини” за творчістю Е. Гейне та А. Міцкевича Близько двох століть тому липневим ранком біля “Графської пристані” в Севастополі зі шлюпки висадилася невелика група людей, серед яких був ставний, з буйним кучерявим вихром, не дуже панського вигляду юнак. Його ім’я вже було відоме польському читачеві як ім’я талановитого поета. Перша книжка його була видана у Вільно. Не по...
  19. Твір на тему – Ідея грамонії людини й природи за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” – це надзвичайний твір Лесі Українки – видатної української письменниці, філософа. Цей твір можна назвати винятковим, бо в ньому простежується багатство думки, поетичність образів і гармонічна єдність реальності та фантазії. У драмі Леся Українка ставить і намагається вирішити вічні питання: життя й смерті, кохання й ненависті, вірності...
  20. Казка про рибалку й рибку. Твір творчості М. М. Пришвіна Більше півтора століть минуло з тих пор, як написана “Казка про рибалку й рибку”. Але багато безглуздостей, що проголошувалися в недавнім минулому, – “ми покликані скорити природу” або, пущі того, “ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх – наше завдання”, – начебто підказані невдачливою пушкінською бабою: Не хочу...
Єдність людини й природи. Твір по казці М. М. Пришвіна “Комора сонця”
«
»