Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Яке значення має образ Фірса в п’єсі Вишневий сад?

Яке значення має образ Фірса в п’єсі Вишневий сад?

Божевільного років згаслі веселощі Мені важко, як неясне похмілля. Але, як вино, сум минулих днів У моїй душі чим старе, тим сильней. О. С. Пушкін У роботах літературознавців найчастіше представлене тлумачення “Вишневого саду” з історичної або соціальної крапок зору Тема п’єси визначається так: Чехов показує минуле, сьогодення й майбутнє Росії. Відповідно до цих епох у п’єсі є власники садиби (вони розоряються, демонструючи при цьому доконану безпорадність), є новий хазяїн життя (енергійний, заповзятливий купець), є представники молодого

покоління (шляхетні мрійники, спрямовані в майбутнє).

Ідея п’єси – в оцінці автором сучасного стану Росії. Очевидно, що Чехов розуміє неминучість кінця помісного дворянства (Гаева й Раневской), смутно стежить за діяльністю буржуазних ділків (Лопахина), але з надією дивиться в майбутнє Росії, що зв’язує з новими людьми (Петей Трофимовим і Анею), що відрізняються й від колишніх, і від теперішніх власників вишневого саду. Ці молоді люди мріють насадити новий сад на місці старого, погубленого Лопахиним заради баришів Так в останній комедії Чехова проявляється історичний оптимізм, якого не було

в його попередніх п’єсах (“Чайку”, “Іванов”, “Дядько Ваня”). Таке визначення теми й ідеї “Вишневого саду” цілком можливо, але було б невірно затверджувати, що Чехов тільки сміється над дворянством, що йде із суспільної сцени, засуджує сучасних”хазяїв життя” і співчуває молодому поколінню, що квапить прихід нового життя.

Здається, що відношення драматурга до своїх героїв більше складне, чим однозначний осуд або співчуття. Взяти, приміром, образ камердинера Фірса. Цей герой, звичайно, ставиться до России, що йде, тому що більше п’ятдесятьох років служить вірою й правдою хазяям вишневого саду, пам’ятає ще дідуся Гаева й Раневской. Не тільки за віком, але й по переконаннях він прихильник старих порядків, старого укладу життя. Чудово, що герой, схожий на Фірса, уже зображувався в російській літературі – це двірський Іпат, лакей князя Качатина з поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” (гл.

“Мізинок”). Іпат після оголошення “Маніфесту” відмовився від особистої волі й побажав, як і колись, служити своїм панам-князям. Фірс називає скасування кріпосного права “нещастям” і розповідає, що в 1861 році “не погодився на волю, залишився при панах” (ІІ). Іпат зі слізьми розчулення згадує про звички пана-кріпосника: як молодий князь Утятин впрягав Іпата у свій візок замість коня або купав його в зимовій ріці. І Фірс із розчуленням згадує самодурство покійного пана, що загордився себе лікарем і всіх хворих лікував сургучем.

Старий слуга свято вірить у ці ліки й уважає, що саме завдяки сургучу живе так довго (ІІІ). Однак холопство Іпата викликає сатиричне осміяння в некрасовской поемі, а поводження Фірса – спокійне авторське розуміння в чеховській п’єсі. Рабська психологія з’єднується в старому зі зворушливою прихильністю до панам. Фірс щиро плаче при зустрічі з Раневской (І), що не бачив п’ять років, старанно продовжує обслуговувати п’ятдесятилітнього “дитини” Гаева. Старий сокрушенно зауважує йому: “Знову не ті брючки надягли.

І що мені з вами робити! ” (І). Навіть коли його забувають і він залишається вмирати в замкненому на зиму будинку, він хвилюється за хазяїна: “А Леонід Андрійович, мабуть, шуби не надяг, у пальто поїхав… я-те не подивився… Молодо-зелено!

” (ІV). Проживши все життя в маєтку, він печеться про престиж будинку й добрій славі хазяїв. На безглуздому балі, затіяному Раневской у день торгів, він з останніх сил, але як покладено обслуговує гостей.

Коли Раневская відправляє його відпочивати, Фірс із усмішкою відповідає: “Я піду спати, а без мене отут хто подасть, хто розпорядиться? Один на весь будинок” (ІІІ). І він правий, тому що Яша безтурботно розгулює по кімнатах, а Дуняша танцює з гістьми.

Старий слуга навіть ображається за своїх нинішніх панів, які не чету колишнім: “Колись у нас на балах танцювали генерали, барони, адмірали, а тепер посилаємо за поштовим чиновником і начальником станції, та й ті не в охотку йдуть” (ІІІ). Поруч із Фірсом у п’єсі показаний слуга новітнього часу – Яша, дурний і самовдоволений хлопець Він побував у Парижу й, вкусив принадностей європейської цивілізації, початків нехтувати свою батьківщину й соромиться свого селянського походження. Яша звертається із проханням до Раневской, щоб вона знову взяла його із собою в Париж, і скаржиться: “Тут мені залишатися позитивно неможливо.

Що ж там говорити, ви самі милі ю, країна неосвічена, народ аморальний, притім нудьга, на кухні годують бридко…” (ІІІ). Сам Яша – людин незначний і слуга розбовтаний, що доводить його поводження на балі. Він так і не відвіз Фірса в лікарню, тому що в непутящої барині Раневской і лакей неретельний.

Зате в останній дії, показуючи свої “знання й уміння”, він заявляє Лопахину, що шампанське не сьогодення, і один випиває всю пляшку На початку й наприкінці п’єси Чехов показує відношення Яші до матері, що приходить побачити його в день приїзду й від’їзду. Нагадування про матір, що очікує на кухні, викликає в аматора паризького життя тільки досаду. Фірс у порівнянні із цим лакеєм виглядає сумлінним, відданим слугою, мудрою людиною.

Чехів довіряє старому камердинерові трохи дуже важливих висловлень, які проясняють авторський задум п’єси. По-перше, любов до порядку у всім (у службі й у житті) – от що відрізняє Фірса А на старості років він бачить навколо безглузду суєту й чудово характеризує порядки й у панському будинку, і в навколишнім російському житті: колись все правильно були, “мужики при панах, добродії при мужиках, а тепер всі враздробь, не зрозумієш нічого” (ІІ). Це почуття неміцності, плутанини випробовує не тільки старий, але й Лопахин, що тільки що виконав свою мрію (купив на торгах вишневий сад) і гоже скаржиться на своє нескладне, нещасливе життя. У других, Фірс всіх героїв п’єси й себе самого називає, відповідно до авторського задуму, “недотепами” (ІІІ), тобто дурнями, які не розуміють життя. Прикладом непутевости всіх персонажів є їхнє відношення до вишневого саду.

Фірс бачить сад таким, яким він був у безповоротному минулому; для Гаева розмова про сад – привід для порожніх хвастощів; Лопахин, думаючи про порятунок саду, вирубує його; Аня й Петя воліють мріяти про нові сади, а не рятувати старий. Підбиваючи підсумок, варто сказати, що Фірс є невід’ємною частиною дворянської садиби, де відбувається дія п’єси. Старий камердинер – тип вірного слуги, що досить різноманітно представлений у російській літературі: нянька Вереміївна з “Недоука”, нянька Филипьевна з “Євгенія Онєгіна”, Савельич із “Капітанської дочки”, Захар з “Обломова” і т. буд. Фірс – слуга Гаева й одночасно виразник авторської ідеї. Цей герой – людин старої Росії, у якій було кріпосне право, але була й висока духовна культура.

Тому й образ вірного слуги вийшов багатогранним. Чехів був проти огульного заперечення старого життя, а тим більше її насильницького руйнування, вона в потрібний час сама поступиться місцем новим порядкам. Цю авторську думку доводить остання, пронизлива сцена п’єси: забутий усіма, безпомічний старий умирає в замкненому будинку. При цьому Фірс не дорікає своїх безтурботних панів, тому що щиро любить їх. Його смерть збігається із загибеллю вишневого саду й символізує кінець “дворянського гнізда”, кінець цілої епохи, хоронителем якої був старий слуга


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ вишневого саду у свідомості героїв п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” Вишневий сад – образ складний і неоднозначний. Це не тільки конкретний сад, що є частиною садиби Гаева й Раневской, але й образ-символ. Він символізує не тільки красу російської природи, але, головне, красу життя людей, що зростили цей сад і восторгавшихся їм, тої життя, що гине разом із загибеллю саду. Образ...
  2. Центральний персонаж комедії Чехова “Вишневий сад” Образ Фірса старого вірного слуги Гаевих, містить у собі індивідуально-психологічне й історико-символічне значення. Стародавня ліврея й білі рукавички Фірса така ж пам’ять про минуле, як і кімната, що “дотепер називається детскою”, столітній “вельмишановна шафа”, родовий маєток з будинком і вишневим садом. Сам Фірс – у буквальному значенні слова – “ходяча”...
  3. Дворянство в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, написаної в 1904 році, є загибель “дворянского гнізда”, перемога предприимчивого купця-промисловця над відживаюче своє століття Раневской і Гаевим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Пети Трофимова й Ані. Прощання нової, молодой Росії з минулим, з відживающим, спрямованість до завтрашнього дня –...
  4. Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і Лаврецких, Обломових і Левиних. Поезія образа Раневской – у її нерозривному зв’язку з 337 садибою, стародавнім будинком, вишневим садом. Р. не представляє свого життя без...
  5. Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури: проблема діяча, батьків і дітей, любові, страждання й інших. Всі ці проблеми об’єднані в темі минулого, сьогодення й майбутнього Росії. В останній п’єсі Чехова –...
  6. Переказ сцени: Приїзд Раневской і Гаева в маєток у п’єсі “Вишневий сад” Розбір сцени можна почати з авторської ремарки “Кімната, що усе ще називають дитячій. Світанок, незабаром зійде сонце. Травень, цвітуть вишневі дерева. .” : Забігаючи вперед, згадаємо, що в останній дії автор укаже: “Декорація першого акту… Відчувається порожнеча…”. И в першому й в останньому діях Лопахин є присутнім із самого початку,...
  7. Зміст назви п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Вишневий сад як місце дії й основа сюжету п’єси. 2. Значення вишневого саду в сьогоденні, минулому й майбутньому персонажів п’єси. 3. Зіставлення вишневого саду Сроссией. Назва п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” представляється цілком закономірним. Дія відбувається в старому дворянському маєтку. Будинок оточений більшим вишневим садом. Більше того, розвиток...
  8. “ВИШНЕВИЙ САД” А. П. ЧЕХОВА ЯК П’ЄСА ПРО МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ Й МАЙБУТНЄ П’єса “Вишневий сад” займає особливе місце у Творчості А. П. Чехова. До її думка про необхідність зміни дійсності він будив, показуючи ворожість людині життєвих умов, виділяючи ті риси своїх персонажів, які прирекли їх на положення жертви. В “Вишневому саду” дійсність виражається в її історичному розвитку. Широко розробляється тема зміни соціальних...
  9. Тема загибелі “дворянських гнізд” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” У п’єсі “Вишневий сад” А. П. Чехов піднімає найважливішу соціальну тему рубежу 19-20-х століть – тему загибелі “дворянських гнізд”. У цьому добутку чітко показано прощання нової, молодій, завтрашній Росії з минулим, відживаючим, приреченим “Старе” і “нове” час у п’єсі символізують герої: представники старої, патріархальної Росії – Раневская, її брат Гаїв,...
  10. “Недотепи” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Художній світ Чехова нескінченно складний, багатогранний, позбавлений будь-якої однолінійність. Письменникові відкрито було все недосконалість життя, зрозумілий був глибокий трагізм людського існування. Тому закономірно, що в п’єсу Вишневий сад входить тема недотепства. Чехов зображує нещасних, страждаючих людей. Коло нездар досить широкий, хоча слово недотепа вживається в п’єсі по відношенню тільки до...
  11. “Вишневий сад” А. П. Чехова – п’єса про нещасних людей і дерева Читачеві, навіть не дуже уважному, напевно впаде в око, що в п’єсі Чехова практично немає жодного щасливої людини. Раневская приїжджає з Парижа, щоб покаятися у своїх гріхах і знайти останній спокій у рідному маєтку. Прямо по притчі про Блудного сина вибудувала вона Алл С о ч. Р У свої останні...
  12. Зміст п’єси “Вишневий Сад” П’єса ” Вишневий сад ” останній Твір Чехова. У вісімдесяті роки Чехов передавав трагічне положення людей, що втратили зміст свого життя. П’єса була поставлена на сцені Художнього театру в 1904 році. Наступає двадцяте століття, і Росія стає остаточно капіталістичною країною, країною фабрик, заводів і залізниць. Цей процес прискорився зі звільненням...
  13. Старі й нові хазяї вишневого саду (По п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”) Розпався зв’язок часів… В. Шекспір В одній із книг, присвячених Творчості А. П. Чехова, я прочитала про те, що образ Гамлета допомагав йому багато чого зрозуміти у вигляді його сучасників. Літературознавці багато уваги приділили цьому питанню, я ж відзначу те, що вразило мене в п’єсі “Вишневий сад”, цій “лебединій пісні”...
  14. Тема минулого й сьогодення Росії в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” В 1904 році була поставлена п’єса А. П. Чехова “Вишневий сад”, у якій автор зображує прощання хазяїв з родовим дворянським гніздом. Тема ця була вже не раз освітлений до Чехова літераторами другої половини XIX століття. У п’єсі автор торкається проблем батьків і дітей, любові, страждання. Але головне на прикладі долі...
  15. Минуле й сьогодення дворянської садиби в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Антон Павлович Чехов є одним з найбільших класиків росіянці й світовій літературі. Його оповідання із захопленням читають і наші сучасники, тому що багато тем його добутків актуальні дотепер. П’єси Чехова “Три сестри”, “Дядько Ваня”, “Чайку”, “Вишневий сад” ідуть у найвідоміших театрах миру, як і раніше збираючи аншлаги. П’єса “Вишневий сад”,...
  16. Художня значимість п’єси “Вишневий сад” Сучасникам п’єси Чехова здавалися незвичайними. Вони різко відрізнялися від звичних драматичних форм. У них не було казавшихся необхідними зав’язки, кульмінації й, строго говорячи, драматичного дії як такого. Сам Чехов писав про свої п’єси: “Люди тільки обідають, носять піджаки, а в цей час вирішуються їхні долі, розбиваються їхні життя”. У чеховських...
  17. Опис образа Лопахіна в п’єсі “Вишневий сад” От цю зміну суспільних формацій і показав Чехов п’єсі “Вишневий сад”. Представником буржуазії в п’єсі є Лопахин. Він, виходець із простого народу, зумів стати хазяїном життя. “Тільки що от богатий, грошей багато, а коли подумати й розібратися, то мужиком-мужиком”,- говорить він. Лопахин живе в той час, коли над миром панував...
  18. Вишневий сад як символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) У 1903 році Антон Павлович Чехов написав останню свою п’єсу, якій дав напрочуд точну ласкаву назву “Вишневий сад”. Почуєш це словосполучення – і відразу захочеться зануритися в тепло і затишок дворянського гнізда, що століття тому прикрашало нашу землю. Воно створювалося працею і потом кріпаків для життя і радощів поколінь роду...
  19. Жанрова своєрідність п’єси Вишневий сад Чехова А. П Тема п’єси “Вишневий сад” – міркування драматурга про долю Росії, про її минуле, сьогодення й майбутнє, причому вишневий сад, “прекрасніше якого нічого на світі ні” (ІІІ), персоніфікує для Чехова батьківщину (“Вся Росія наш сад” (ІІ), – говорить Петя Трофимов). Ідуть у минуле колишні хазяї країни – помісні дворяни, духовно безпомічні...
  20. Ідейний зміст п’єси “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній твір Чехова. П’єса була поставлена на сцені Художнього театра в 1904 році. Наступає двадцяте століття, і Росія стає остаточно капиталистической країною, країною фабрик, заводів і залізниць. Цей процес прискорився зі звільненням крестьянства Олександром II. Риси нового відносяться не тільки до економіки, але й до суспільства:...
Яке значення має образ Фірса в п’єсі Вишневий сад?
«
»