Холодні нарциси, що будять страсті юрби
У ХХ столітті скандал стає невід’ємною частиною культури. Не можна не згадати рух дадаистов, кожна виставка яких – а проходили вони в основному в кафі – закінчувалася знищенням обуреною публікою картин і об’єктів і наступним побиттям художників. Найвідомішою акцією дадистов з’явився знаменитий об’єкт “Пісуар” Марселя Дюшана, виставлений їм, що викликало неймовірний скандал. Сюрреалісти, багато хто з яких у минулому були дадистами також сприйняли скандал як засіб пропаганди своїх эстетических концепцій. Досить згадати,
Кіно, газети, а потім телебачення – засобу масової інформації в ХХ столітті стали створювати кумирів масової культури. Мир швидко міняється. Кожне нове покоління відкидає в більшому або меншому ступені ідеали, яким поклонялося попереднє. У молодіжній культурі, багато в чому побудованій на запереченні, скандал став важливим елементом. Сексуальна революція, поширення вживання наркотиків, рух хіпі в 60-х роках викликали до життя велика кількість рок-ідолів, багато хто з яких пожинають лаври своєї радикальності по цю пору. Також і панк рух породив своїх кумирів, які згодом цілком вписали в истэблишмент.
Прикладом взаємозв’язку скандалу, мистецтва й комерції може служити хоча б поява Дэвида Боуи на лондонському Вокзалі Вікторії в чорному, що відповідає захопленій юрбі фанатів фашистським вітанням, що викликало скандал у ЗМІ й передувало “розкручуванню” нового альбому Боуи.
У наші дні скандал також іде на руку “зіркам”. Англійський актор Хью Грант був захоплений поліцією у власній машині з повією на вулиці в Лос-Анджелесі. У результаті скандалу він втратив контракт на 20 млн. доларів, але, як було підраховано потім, якби час, що приділило цій події телебачення й місце, що приділили газети, було б використане для реклами, те її ціна склала б 180 млн. доларів. Таким чином, Хью Грант як би одержав на 160 млн. доларів безкоштовної реклами.
CRN (Coefficient of Recognizing of Name – Коефіцієнт Узнаваемости Ім’я) – важливе поняття, у тому числі й у сучасній культурі. Світська хроніка, плітки, скандали – невід’ємні складові бульварної преси. Скандал залучає до особистості вплив безлічі читачів, слухачів, глядачів. Отже, CRN підвищується. Особа, манера одягатися манера поводитися тиражуються й, отже, приносять прибуток. Багато процвітаючі сьогодні модельєрів на Заході зробили собі ім’я в часи екстремізму, скандальності моди панків.
“Будь Бодлер природним, він, безсумнівно, загубився б у юрбі. Біль незадоволеність. Порок – для нього все це засобу, за допомогою яких він намагається домогтися привілейованого місця у світобудові. <…> Йому відомо, якою мірою він може довіритися їх < людей > думці, пококетничать, коли почуваєш їхню зневагу, маючи можливість у будь-який момент здійнятися, немов птах, залишити в них у руках свій образ, а самому знову стати втіленою волею, непідвласної нічиїй думці” (7)
Багато скандальних особистостей подібний Бодлеру – їхній виклик суспільству якийсь попереджувальний захід, вони часто чекають від людей підступу, бояться, що їх не зрозуміють, над ними посміються, їх принизять, і, маючи значну частку нарциссизма, самі починають нехтувати “юрбу”, обурювати її своїм поводженням. “Я, Сальвадор, залишуся там, де мені призначено бути, – нагорі, без нікого, один на один з химерою, обкутаної неясним флером. <…> що значить високе? Високе – антитеза низькому. А що таке низьке? Я відповім: хаос, маса, збіговисько, суміш; це дитина – паросток того темного божевілля, що породжує анархію. Все ліве – низьке. А вся праве – це височінь. Тут монархія, ієрархія…” (8)
Хоча скандалісти й руйнують суспільну мораль, але, самі вони як ні парадоксально, навіть у самій своїй скандальній Творчості використовують прийоми, що тяжіють до впорядкованості й часом диктатурі ( ЩоЗгадувалася раніше скандал з Д. Боуи; Сад, у мові якого навіть при описі самих розгнузданих оргій постійно зустрічаються фрази начебто “побудувати групу”, скандальний російський письменник Э. Лимонів зі своєї Націонала Большевицкой Партією).
Сюди ж варто віднести й самого скандального письменника в японській літературі нашого століття, і одного із самих скандальних у світовий, Юкио Мишиму. “Персонажі більшості романів Мишимы виявляються фізичними або психічно увечными, їх залучають кров, жах, жорстокість або перекручений секс… Ідеолог ультраправих кіл Мишима виступав за відродження верноподданнических традицій, проповідував фашистські ідеї…” – так повідомляє про нього Більша Радянська Енциклопедія, 3-е видання. Юкио Мишима створив собі гасло : “Створити прекрасний твір мистецтва й стати прекрасним самому – те саме”. Цей принцип письменник усіляко втілював у життя. Наділений слабким здоров’ям він у досить дійшлій вік почав займатися культуризмом, караті, фехтуванням на мечах. Мишима створив ультраправе “Суспільство щита”, воєнізовану організацію. Але все це, так само як і його скандальні літературні Твори були тільки увертюрою до спектаклю, що він улаштував 25 листопада 1970 року. З дитинства одержимий фантазіями про смерть, письменник був ще більш натхненний своїм улюбленим літературним твором “Хагакуре” японського буддійського ченця Ямамото Цунетомо, у якому сказане: “У ситуації ” або-або” вибирай смерть”, а також “Усього можна досягти тільки фанатизмом”. Кожний скандал для Мишимы став свого роду прелюдією смерті, щораз роблячи той або інший эпатирующий учинок, Мишима, що був дуже соромливим, як би йде на смерть, він умирає в скандалі, щоб перетворитися в надлюдину. 25 листопада повинен був стати для Мишимы вдень найвищого блаженства. В 11 ранки у дворі токійської бази Сил самооборони (Японії забороняється мати армію після 2-ой Світові війни) з’явився письменник із двома соратниками по “Суспільству щита”. Будучи проведеним у кабінет генерала, начальника бази, Мишима вихопив меч, відбив захист охорони – у цей час його сподвижники в’язали генерала – і забарикадувався в кабінеті. Мишима вийшов на балкон для того, щоб звернутися із промовою до солдатів. “Самураї ви чи ні?! Чоловіка ви чи ні?! Адже ви воїни! Навіщо ж ви захищаєте конституцію, що забороняє існування армії?” – надривав голос Мишима. Солдати кричали у відповідь: “Ідіот!”, “Злазь звідти!”, “Відпусти генерала!” Так і не закінчивши мовлення, Мишима спустився й повернувся в кімнату. “Вони навіть не слухали мене”, – проронив він. Через якийсь час письменник, тричі прокричавши “Так здраствує імператор!”, зробив харакірі. Смерть, згідно Юкио Мишиме, причому смерть на очах у тисяч людей стала художньою акцією.
При всій суперечливості своїх проявів скандал завжди перебуває на вістря культурного життя. Як би не нехтували суспільство скандалісти, як би не намагалися сховатися за свою агресивність, бігти у свою самоту, вони роблять те ж, що й учитель дзен у наведеному прикладі, те ж, що і юродиві в Древній Русі й Середньовічній Європі – вони рятують суспільство від відсталості, святенництва.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)