Скандали, як факт повсякденного життя

Скандали… Щодня засобу масової інформації переказують нам дії відомих людей, які скандализируют суспільство. Навіть сьогодні, незадовго до того, як я почав писати, всі російські ЗМІ навперебій переказували скандал, учинений колоритнейшим представником російської політичної субкультури Володимиром Жириновським. Главу фракції ЛДПР не пускали до Могили Невідомого солдата, де покладав вінки Президент, після чого Володимир Вольфович вступив у сутичку з журналістами каналу “2х2″ , що знімали сперечання з охороною, і силою заштовхав кореспондентку

у свій “Мерседес”. Це досить характерний приклад того, що скандали стали невід’ємною частиною не тільки життя мистецтва – богема завжди вважала своїм суспільним обов’язком эпатировать “обивателя” різними витівками – але й політичного життя. Не можна сказати, що в нашій країні скандали відбуваються настільки часто внаслідок того, що багато років пануюча ідеологія намагалася підтримувати ілюзію спокійного й мирного життя, і тепер люди відчувши волю, але не вміючи з нею звертатися, направляють свою енергію “не в мирних цілях”. Немає. У розвинених країнах з давніми демократичними

традиціями скандали роблять настільки ж великий вплив на суспільну свідомість

Скандалісти стали героями сучасної культури. Згадаємо, наприклад, Мадонну, жодне виступ якої не обходиться без скандалу

Кристально чесні герої залишилися десь далеко в перед – і післявоєнних фільмах, у добутках радянських письменників. Сьогодні навіть якщо герой і чесний, то виявляється, наприклад, наркоманом, якщо навіть він міркує про Бога й чудо, то виявляється найманим убивцею (як у знаменитому “Кримінальному чтиві” Квентина Тарантино).

Показовий один американський фільм 1991 року, “З мене вистачить”. Майкл Дуглас грає в ньому середнього американця, одного з “невдах великого міста”, він розведений із дружиною й хоче відвідати свою дитину. Він виявляється настільки нервирован своїми проблемами, що починає трощити все на своєму шляху

Коли він по дорозі зайшов пообідати в “Макдональдс”, йому занадто довго не подавали гамбургер. І от він витягає пістолет і стріляє в повітря. Відвідувачі й персонал, думаючи, що відбувається пограбування, кидаються на підлогу. А він, у свою чергу починає заспокоювати їх, говорячи, що просто хотів одержати свій гамбургер. Він забирає пакет із тремтячих рук продавщиці й спокійно йде

Спеціально як герой фільму обраний абсолютно звичайна людина, не який-небудь екстреміст – у суперечці з фашиствующим власником збройового магазина відбувається бійка, і герой убиває його.

Скандал – для героя фільму це спроба очиститися від “божевілля 90-х”.

В іншому фільмі, “Природжених убивцях” режисера Оливера Стоуна (до речі, сам фільм знайшов скандальну славу й потрапив в обмежувальні списки в різних країнах за відвертість сцен насильства) тема скандаліста, людину, що кидає виклик суспільству й стає кумиру для багатьох тисяч шанувальників, розкрита образно й глибоко.

Микки й Мэлори – парочка, що подорожує по Америці й робить жорстокі й безглузді вбивства. Вони завжди залишають одного свідка в живі для того, щоб він розповів усім про їх. Вони стають сверхзнаменитыми, у них з’являються шанувальники, їхній фото на обкладинках журналів і передовицях газет, випускаються майки з їхніми портретами… Вони герої, вони знайшли “свою нішу” у сучасній культурі. У них беруть інтерв’ю. Виникає відчуття, що вони нічим не відрізняються від зірок шоу-бізнесу. Масові вбивства також викличуть зацікавленість, як відверті фотографії Мадонни

Про те, що героями “почуттєвої культури” стають авантюристи, шахраї, злодії, тобто ті, хто йде поперек прийнятим нормам, “погані хлопці” відповідно до американської ідіоми, отже, і скандалісти, писав ще Питирим Сорокін. Справді, у культурі, де центром є божественна особистість, а не людина, неможливо уявити собі особистостей, навмисно эпатирующих суспільство. Звичайно, наприклад, у Середні століття, в ідеалістичній культурі Європи зустрічається досить прикладів особистостей, своїми лиходійствами набагато перевершували знаменитого маркіза де Саду, але найтяжкі злочини їх не виносилися за межі феодальних замків, тільки слухи розповзалися по окрузі; більше того, здебільшого, самі лиходії прагнуть не тільки сховати свої дії від інших, але й укритися від власної совісті, у перервах між кривавими оргіями роблячи подвиги молитви й покаяння

Отже, скандал є невід’ємною частиною сучасної культури, указуючи на її лишенность символістики, приземленість, матеріалізм


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скандали, як факт повсякденного життя

Categories: Нові твори

Links