Паління, як соціальна проблема в суспільстві
Паління є соціальною проблемою суспільства, як для його курящої, так і для некурящої частини. Для першої – проблемою є кинути курити, для другий – уникнути впливу курящого суспільства й не “заразитися” їхньою звичкою, а також – зберегти своє здоров’я від продуктів паління, оськільки речовини вхідні у видихуваний курцями дим, не на багато безпечніше того, якби людина сам курив і приймав у себе нікотин і багато чого іншого, що вхідне в запалену сигарету.
Ні для кого не секрет, наськільки небезпечний паління, однак же, в усьому
В інших випадках сума, у яку обходиться лікування цих захворювань, починає збільшуватися перших днів життя людини. От тільки один приклад: у ході дослідження, проведеного в США, з’ясувалося, що в курящих жінок подвоюється ймовірність того, що в них народиться дитина з ущелиною губи або неба, а до того, як
Деякі говорять, що такі більші витрати відшкодовуються тим, що багато курців умирають, не встигши ськористатися посібником соціального забезпечення.
Як видно, у США й в інших високорозвинених країнах існує програма по видачі посібників соціального забезпечення. Зважаючи на те, що об’єктами даного соціального дослідження є й курящі й некурящі, це вимагає більших витрат з боку держав, що проводять такі програми. Причиною для проведення таких програм у життя, є й той факт, що продукти горіння сигарет шкідливо позначаються й на екологічній обстановці й країни й миру в цілому. Для ськорочення паління можна застосовувати багато різних мір, включаючи й строге обмеження місць для паління, і штрафи, і закони для ськарг із боку некурящих, і державні медичні установи, що спеціалізуються на лікуванні цього виду проблеми й т. д. Говорячи про допомогу некурящим, можна запропонувати безкоштовне лікування й санаторний відпочинок страждаючої від алергії на тютюн і від зараженості організму продуктами диму сигарет. Але все це вимагає перегляду, як економічної, так і соціальної політики держави, у якому ми живемо.
Якщо розглядати цю проблему у світлі окремої соціальної групи, то однієї із самих актуальних буде ця проблема в середовищі учнів середньої школи. Оськільки вплив однолітків на не свідомість, що сформувалася, учня дуже велико, то причин для занепокоєння досить багато. Крім впливу навколишніх, є особисте прагнення “поспішного дорослішання” властиво многим сучасним дітям. Вплив може виходити й від батьків, як дурний приклад і просто від дорослих, що не знаходять у цьому нічого поганого. Дітям необхідно більша увага, як з боку батьків, так і з боку вчителів, яким треба більше спостерігати за прагненнями й похилостями учнів.
ЛІТЕРАТУРА:
Журнал “Пробудитеся” від 22 липня 1997 року, стор. 24-25.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)